91

1. Великі географічні відкриття

Велику географычны выдкриття. Суспільно-економічні відносини.

Великі географічні відкриття — найбільші відкриття європейських мореплавців і землепрохідців, зроблені в XV — середині XVI ст. Спонукальних мотивів для відправлення європейцями численних експедицій було кілька. Це пошуки нових торгових шляхів, оскільки розширення володарювання турків зруйнувало традиційні торгові зв'язки Європи зі Сходом, перекривши найважливіший торговий шлях на схід через Малу Азію та Сирію. Крім того, до цього часу вже була практично вирішена задача мореходства у відкритому морі, побудовані надійні судна, пристосовані для океанського плавання; усе це стимулювало пошук нових шляхів в Індію, відкриття і захоплення земель, що знаходилися на південь від Європи. Другий період відкриттів (середина XVI — середина XVII ст.)

У цей час почалося освоєння Сибіру руськими мандрівниками і землепроходцями. Помори, що заселяли узбережжя Білого моря, відправлялися у тривалі плавання на невеликих парусних суднах, відкриваючи полярні острови (Шпіцберген та інші). У 1579 або 1581 р. Єрмак почав похід у Сибір. На півночі Західного Сибіру в 1601 р. засноване місто Мангазея — центр торгівлі хутром. На Єнісеї та Лені були побудовані руські фортеці — остроги. У1639 р. І. Москвитін пройшов до узбережжя Охотського моря. В. Поярков і Є. Хабаров у 1649—1653 pp. зі своїми козацькими загонами вийшли до Амура. Експедиція С. Дежнева першою пройшла Берінговою протокою, що розділяє Азію і Північну Америку. Похід В. Атласова на Камчатку завершив добу географічних відкриттів росіян у Сибіру та на Далекому Сході. Спроби європейських мандрівників у цей період обігнути відкриту Колумбом землю з півночі і знайти новий шлях в Азію обумовили інтенсивне вивчення Північної Атлантики та Арктики. Англієць Дж. Девіс здійснив три плавання в пошуках північно-західного проходу з Атлантичного в Тихий океан, у 1587 р. відкрив протоку (яка носить його ім'я). Г. Гудзон під час експедицій в арктичні частини Північної Америки відкрив протоку, затоку і ріку, названі його ім'ям. В. Баффін у 1612— 1616 pp. здійснив експедицію до берегів Шпіцбергену, досліджував Гудзонову затоку і море, згодом назване його ім'ям, відкрив ряд островів у Канадському Арктичному архіпелазі. Голландський мореплавець В. Янсзоон у 1606 р. відкрив Австралію (західне узбережжя півострова Кейп-Йорк). У1642 г. А. Тасман відкрив острів, названий на його честь Тасманією, першим обійшов Австралію з півдня, відкрив Нову Зеландію і ряд архіпелагів у Тихому океані. Плаваючи в цьому регіоні, Л. Торрес відкрив південний берег Нової Гвінеї і протоку між нею і Австралією. Значення Великих географічних відкриттів в історії людства величезне. Вони ознаменували нову еру в географічному дослідженні Землі, дали поштовх до розвитку багатьох галузей природознавства, сприяли інтенсифікації світової торгівлі і підготували умови для європейської колоніальної експансії.

Первинне накопичення капіталу

Первинне накопичення капіталу — процес перетворення значної кількості дрібних товаровиробників (головним чином селян) у найманих робітників шляхом відділення їх від засобів виробництва і перетворення останніх в капітал. Поняття «первинне накопичення капіталу» уперше було введено в працях англійського економіста А. Сміта. Епоха первинного накопичення капіталу охопила в Західній Європі кінець XV— XVIII ст., у Російській імперії — XVII—XIX ст. Мануфактура

Мануфактура (від лат. mantis— рука і factum — виготовлення) — підприємство, засноване на розподілі праці і ручній ремісничій техніці. Існувала з середини XVI ст. до останньої третини XVIII ст. в країнах Західної Європи, з другої половини XVII ст. до першої половини XIX ст. в Росії. Внаслідок вузької спеціалізації робітника і знарядь праці мануфактура сприяла поглибленню суспільного розподілу праці, підготувала перехід до машинного виробництва. Колоніалізм

Колоніалізм — політичне, економічне і духовне поневолення країн, як правило, з менш розвиненими соціально-економічними відносинами, ніж у метрополії. Колоніалізм пройшов у своєму розвитку кілька стадій: від ранньої (з XV ст.), що здійснювалася переважно в насильницьких формах (військові захоплення, морський розбій і т. д.), до нової, що продовжувалася до початку XX ст., коли країни майже всієї Африки, більшої частини Азії і Латинської Америки були перетворені на колонії і напівколонії. Після Другої світової війни, з посиленням національно-визвольної боротьби, почався розпад колоніальної системи, який завершився в 1960— 70-х pp. Революція цін

Революція цін — різке підвищення цін на товари в зв'язку із зростанням видобутку золота та інших благородних металів і зниженням їхньої вартості. «Революції цін» відмічені в країнах Європи в XVI ст. після відкриття Америки і в середині XIX ст. після відкриття родовищ золота в Каліфорнії та Австралії.

Тордесільяський договір

Тордесильяський договір 1494р. — договір між Іспанією і Португалією про поділ світу, укладений в Тордесільясі при посередництві римського папи. Демаркаційна лінія проходила через обидва полюси, перетинаючи Атлантичний океан з півночі на південь. Всі землі, відкриті на сході від цієї лінії, признавалися володіннями португальської корони, а на заході — володіннями іспанської корони. Договір формально втратив свою силу в 1777 р.