Розділ іх Травма нервової системи

1. (3) До відкритої черепно-мозкової травми відносять травму:

А. із забійною раною м’яких тканин без пошкодження апоневрозу

Б. із пошкодженням апоневрозу

В. із переломом кісток склепіння черепа

Г. із переломом кісток основи черепа без ліквореї

2. (5) Для внутрішньочерепної гіпертензії характерний головний біль:

А. розпираючого характеру

Б. розпираючого характеру в потиличній ділянці

В. пульсуючого характеру у всій голові

Г. здавлюючого характеру в лобно-тім’яній ділянці

3. (6) Розвиток геміпарезу при черепно-мозковій травмі свідчить про:

А. внутрішньочерепну гематому

Б. забій мозку

В. перелом кісток черепа

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

4. (9) Характерні діагностичні ознаки субдуральної гематоми отримують при:

А. комп’ютерній томографії

Б. ангіографії

В. ехоенцефалографії

Г. всьому переліченому

Д. вірно А і В

5. (10) Якщо після ЧМТ розвиваються ригідність потиличних м’язів і світлобоязнь при відсутності вогнищевих симптомів, то найбільш ймовірним є діагноз:

А. струс мозку

Б. субарахноїдальний крововилив

В. забій мозку

Г. внутрічерепна гематома

6. (11) Ускладнення ЧМТ крововиливом у шлуночки мозку характеризується появою в клінічній картині:

А. «плаваючого» погляду

Б. горметонічного синдрому

В. гіперкатаболічного типу вегетативних функцій

Г. порушення свідомості

Д. двосторонніх пірамідних стопних знаків

7. (12) Позитивні діагностичні ознаки субарахноїдального крововиливу отримують при:

А. люмбальній пункції

Б. ангіографії

В. комп’ютерній томографії

Г. всіх перелічених методах

Д. вірно А і В

8. (15) До краніографічних ознак гострої травми черепавідносяться:

А. «пальцеві втиснення»

Б. посилений судинний малюнок

В. збільшення глибини турецького сідла

Г. остеопороз потиличної кістки

Д. жодна з перелічених ознак

9. (16) Проникаючою називають черепно-мозкову травму:

А. із забійною раною м’яких тканин без пошкодження апоневрозу

Б. із пошкодженням апоневрозу

В. із переломом кісток склепіння черепа

Г. із пошкодженням твердої мозкової оболонки

Д. при всіх перелічених варіантах

10. (18) Церебральними ускладненнями епідуральної гематоми є:

А. набряк мозку

Б. компресія мозку

В. дислокація мозку

Г. порушення гематоенцефалічного бар’єру

Д. все перелічене

Е. вірно Б і В

11. (24) Для корекції падіння серцевої діяльності при гострій важкій ЧМТ доцільне призначення:

А. адреналін

Б. норадреналін

В. мезатон

Г. дофамін

Д. ефедрин

12. (25) Найефективнішими коректорами гіперметаболізму при тяжкій ЧМТ є:

А. інгібітори МАО

Б. трициклічні антидепресанти

В. бензодіазепінові препарати

Г. барбітурати

Д. все перелічене

13. (28) При лікуванні гіперосмолярного синдрому при тяжкій ЧМТ не слід призначати:

А. маннітол

Б. реополіглюкін

В. поліглюкін

Г. альбумін

Д. 5% розчин глюкози

14. (30) Для корекції дефіциту дофамінергічної активності при виході із найгострішого періоду тяжкої ЧМТ (апалічний або акінетико-ригідний сидром) призначають:

А. L-ДОФА

Б. наком (синемет, малопар)

В. циклодол

Г. будь-який із перелічених препаратів

Д. вірно А і Б

15. (31) Для пригнічення гіперактивності вестибуло-вегетативних рефлексів в гострому періоді ЧМТ призначають:

А. анаприлін

Б. беллотамінал

В. метоклопрамід

Г. все перелічене

Д. вірно Б і В

16. (34) Для лікування посттравматичного головного болю, зумовленого внутрішньочерепною гіпертензією, призначають:

А. центральні антигіпертензивні препарати

Б. осмотичні діуретики

В. петлеві діуретини

Г. вірно Б і В

Д. все перелічене

17. (38) При посттравматичній вестибулопатії:

А. знижуються вестибуло-вегетативні реакції

Б. посилюються вестибуло-вегетативні реакції

В. знижується окуло-вестибулярна реакція

Г. посилюється окуло-вестибулярна реакція

Д. вірно А і В

Е. вірно Б і Г

18. (40) Посттравматична нормотензивна гідроцефалія (синдром Хакіма-Адамса) проявляється тріадою симптомів:

А. головний біль, зниження пам’яті, дезорієнтація

Б. головний біль, зниження зору, атаксія

В. порушення ходи, нетримання сечі, деменція

Г. головокружіння, астазія-абазія, сенсорна атаксія

19. (42) Ноотропні препарати при ЧМТ можна призначати:

А. через 3 дні після травми

Б. через 1 тиждень після травми

В. в резидуальному періоді

Г. в будь-якому терміні

Д. вірно Б і В

20. (45) Морфологічним субстратом залишкових явищ при тяжкій ЧМТ є:

А. рубцево-злукові зміни в оболонках

Б. паренхіматозні кисти

В. розростання глії в уражених ділянках

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

21. (47) Постравматична епілепсія проявляється джексонівськими припадками при локалізації патологічного вогнища в:

А. лобній долі

Б. тім’яній долі

В. центральних звивин

Г. звивині Гешля

Д. скроневій долі

22. (48) Постравматична епілепсія проявляється генералізованими судомами при локалізації патологічного вогнища в:

А. лобній долі

Б. тім’яній долі

В. скроневій долі

Г. вірно А і Б

Д. все перелічене

23. (51) Нестабільність хребетно-рухового сегменту при хребетно-спинномозковій травмі виникає внаслідок:

А. компресії хребців

Б. пошкодження фіброзних кілець міжхребцевих дисків

В. пошкодження жовтих зв’язок

Г. вірно А і Б

Д. вірно А і В

24. (55) Каузалгічний синдром найчастіше зустрічається при забої:

А. серединного нерва

Б. ліктьового нерва

В. великогомілкового нерва

Г. малогомілкового нерва

Д. вірно А і Б

Е. вірно Б і В

25. (56) При травматичному паралічі Ерба-Дюшена страждає функція м’язів:

А. дельтовидної і триголової плеча

Б. двоголової і внутрішньої плеча

В. згиначів кисті

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

Е. вірно Б і В

26. (57) При травматичному паралічі Дежерін-Клюмпке порушується чутливість на:

А. зовнішній поверхні передпліччя

Б. внутрішній поверхні кисті

В. внутрішній поверхні плеча

Г. зовнішній поверхні кисті

Д. вірно А і Г

Е. вірно Б і В

27. (58) Швидкість регенерації пошкодженого аксона при травматичному розриві нерва складає:

А. 0,1 мм/добу

Б. 1 мм/добу

В. 10 мм/добу

Г. 1 мм на 10 днів

28. (59) Найбільш ранньою ознакою регенерації аксона при травмі периферичного нерва є:

А. поява парестезій в зоні іннервації пошкодженого нерва

Б. поява стійкого больового синдрому в дистальних ділянках зони, що іннервується пошкодженим нервом

В. регрес трофічних розладів

Г. регрес больового синдрому в дистальних відділах пошкодженої кінцівки

29. (60) Для травматичного розриву проксимального відділу плечового сплетення характерні:

А. параліч Ерба-Дюшена

Б. гіпотрофії зубчастого і ромбовидного м’язів

В. параліч Дежерін-Клюмпке

Г. гіпотрофія круглого пронатора

Д. вірно А і Б

Е. вірно В і Г

30. (61) Для неповного травматичного перериву нервового стовбура характерно:

А. поєднання симптомів випадіння із симптомами подразнення в чутливій сфері

Б. судинні розлади в зоні іннервації

В. виражений больовий синдром

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

31. (64) Основною ознакою фантомного больового синдрому є:

А. гіперестезії в культі кінцівки

Б. відчуття болю в неіснуючій частині ампутованої кінцівки

В. пастозність, ціаноз культі кінцівки

32. (65) Для травматичного розриву ліктьового нерва в нижній третині передпліччя характерно:

А. порушення згинання кисті

Б. порушення згинання кінцевих фаланг 4 і 5 пальців кисті

В. анестезія в зоні 5 пальця кисті

Г. вірно Б і В

Д. вірно В і Г

33. (67) Для травматичного розриву стегнового нерва вище пупартової зв’язки характерно:

А. параліч розгиначів гомілки

Б. випадіння колінного рефлексу

В. атрофія чотириголового м’яза стегна

Г. все перелічене

Д. вірно В і Г

34. (68) Для травматичного розриву стегнового нерва нижче пупартової зв’язки характерно:

А. гіперестезія на передній поверхні стегна

Б. параліч згиначів стегна

В. параліч розгиначів гомілки

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

35. (69) Для травматичного забою сідничного нерва вище сідничної складки характерно:

А. парез розгиначів гомілки

Б. випадіння ахілового рефлексу

В. випадіння колінного рефлексу

Г. параліч стопи і пальців ніг

Д. вірно А, Б, Г

Е. вірно Б, В, Г

36. (70) Для повного травматичного розриву периферичного нерва характерно:

А. біль при перкусії по ходу нерва нижче місця пошкодження

Б. парестезії в зоні іннервації пошкодженого нерва

В. в’ялий параліч і анестезія в зоні іннервації пошкодженого нерва

Г. вірно А і В

Д. вірно Б і В

37. (71) Для лікування каузалгії, викликаної забоєм периферичного нерва, застосовують:

А. антидепресанти, нейролептики, симпатолітики

Б. блокади симпатичних гангліїв, симпатектомію

В. теплові зігріваючі процедури

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

Е. вірно Б і В

38. (72) Характерні ознаки каузалгії – це:

А. інтенсивні пекучі болі, що не відповідають зоні іннервації травмованого нерва

Б. гіпалгезія і парестезії в зоні іннервації травмованого нерва

В. нестерпний біль при натискуванні на нервовий стовбур

Г. все перелічене

Д. вірно Б і В