Розділ VI Судинні захворювання нервової системи

1. Характерною ознакою тромбозу внутрішньої сонної артерії є:

А. альтернуючий синдром Валленберга-Захарченка

Б. альтернуючий синдром Вебера

В. альтернуючий оптикопірамідний синдром

Г. сенсорна афазія

Д. все перелічене

2. (3)Симптомами ураження лівої передньої мозкової артерії є:

А. порушення психіки

Б. переважання парезу в руці

В. хапальний рефлекс

Г. апраксія лівої руки

Д. все перелічене

3. (5)Для ураження задньої мозкової артерії характерна наявність:

А. гомонімна геміанопсія

Б. бітемпоральна геміанопсія

В. біназальна геміанопсія

Г. концентричне звуження полів зору

4. (6)Синдром Захарченка-Валленберга виникає при оклюзії:

А. коротких циркулярних артерій моста

Б. довгих циркулярних артерій моста

В. парамедіанних артерій моста

Г. нижньої передньої артерії мозочка

Д. нижньої задньої артерії мозочка

5. (9)До гуморальних факторів регуляції мозкового кровообігу належать:

А. катехоламіни

Б. пептиди

В. ліпопротеїни

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

6. (11)У розвитку недостатності мозкового кровообігу при атеросклерозі відіграють роль такі фактори:

А. пролапс мітрального клапана

Б. підвищення фібринолітичної активності крові

В. зниження активності згортальної системи крові

Г. стеноз магістральних судин шиї

Д. все перелічене

7. (13)При шийному остеохондрозі частіше уражається артерія:

А. базилярна (основна)

Б. вертебральна

В. внутрішня сонна

Г. зовнішня сонна

Д. потилична

8. (15)Діагноз початкових проявів недостатності мозкового кровообігу встановлюють при наявності:

А. церебральні скарги, які виникають 1 раз на місяць на протязі року

Б. церебральні скарги, які виникають частіше, ніж 1 раз на тиждень на протязі останніх 3 місяців

В. нестійка розсіяна церебральна мікросимптоматика

Г. стійка розсіяна церебральна мікросимптоматика

Д. стійка вогнищева церебральна симптоматика

9. (16)Суб’єктивні церебральні симптоми при початкових проявах недостатності мозкового кровообігу зазвичай виникають:

А. вранці

Б. ввечері

В. після фізичного навантаження

Г. після емоційного стресу

Д. в умовах, що потребують посилення кровопостачання мозку

10. (18)Симптоми початкових проявів недостатності мозкового кровообігу зазвичай бувають:

А. епізодичними

Б. перманентними

В. латентними

Г. вірно А і Б

Д. вірно А і В

11. (19)Патогенетичним фактором головного болю при початкових проявах недостатності мозкового кровообігу може бути:

А. спазм артерій мозку

Б. гіпотонія і дилятація артерій мозку

В. гіпотонія і дилятація вен мозку

Г. підвищене напруження м’язів м’яких покривів голови

Д. вірно все перелічене

12. (20)Головокружіння при початкових проявах недостатності мозкового кровообігу зумовлене:

А. дисциркуляцією у гілках внутрішньої сонної артерії

Б. дисциркуляцією у гілках зовнішньої сонної артерії

В. коливаннями тиску ендолімфи в завитку внутрішнього вуха

Г. дисциркуляцією в артеріях вертебробазилярного басейну

Д. вірно все перелічене

13. (23)Діагноз минаючого порушення мозкового кровообігу встановлюють, якщо вогнищева церебральна симптоматика регресує протягом:

А. 1 доби

Б. 1 тижня

В. 2 тижнів

Г. 3 тижнів

Д. 1 місяця

14. (26)Стадії дисциркуляторної енцефалопатії виділяють на підставі:

А. вираженості неврологічних розладів

Б. змін показників ЕЕГ і РЕГ

В. вираженості психічних розладів

Г. ступеня підвищення артеріального тиску

Д. вірно А і В

15. (27) Діагноз інсульту із зворотньою неврологічною симптоматикою (малий інсульт) встановлюють, якщо вогнищева церебральна симптоматика повністю регресує не пізніше, ніж через:

А. 1 тиждень

Б. 3 тижні

В. 1 місяць

Г. 3 місяці

Д. 6 місяців

16. (28)Декомпенсації хронічної дисциркуляторної енцефалопатії сприяють:

А. повторні епізоди порушення ритму серцевої діяльності

Б. повторні епізоди коливання АТ

В. підвищення агрегаційної і коагуляційної активності крові

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

Е. вірно все перелічене

17. (30)Для неврологічних проявів вертебробазилярної недостатності характерна наявність:

А. апатико-абулічного синдрому

Б. синдрому аутотопагнозії

В. синдрому сенсомоторної афазії

Г. вестибуло-мозочкового синдрому

Д. вірно все перелічене

18. (31)При оклюзії загальної сонної артерії на тій же стороні виникає:

А. зниження пульсації внутрішньої сонної артерії

Б. посилення пульсації внутрішньої сонної артерії

В. зниження пульсації скроневої артерії

Г. посилення пульсації скроневої артерії

Д. вірно А і В

Е. вірно Б і Г

19. (32)При оклюзії внутрішньої сонної артерії на тій же стороні виникає:

А. зниження пульсації зовнішньої сонної артерії

Б. зниження пульсації скроневої артерії

В. посилення пульсації зовнішньої сонної артерії

Г. посилення пульсації скроневої артерії

Д. вірно А і Б

Е. вірно В і Г

20. (33)Для бульбарного синдрому при хронічній недостатності мозкового кровообігу, на відміну від псевдобульбарного, характерно:

А. дизартрія

Б. дисфонія

В. дисфагія

Г. фібриляції язика

Д. симптоми орального автоматизму

21. (37)Препарати наперстянки і строфанта при декомпенсації дисциркуляторної енцефалопатії призначають з метою:

А. нормалізації серцевого ритму

Б. збільшення серцевого викиду

В. покращення коронарного кровообігу

Г. покращення системної гемодинаміки

Д. вірно А і В

Е. вірно Б і Г

22. (39)В якості антиагрегантів при атеросклеротичній дисциркуляторній енцефалопатії застосовують:

А. вінпоцетин (кавінтон)

Б. дигідроерготоксин (редергін)

В. дипіридамол (курантил)

Г. ацетилсаліцилова кислота (аспірин)

Д. вірно А і Б

Е. вірно В і Г

23. (40)Гіпотензивна терапія при дисциркуляторній енцефалопатії включає препарати таких фармакологічних груп:

А. інгібітори АПФ

Б. діуретики

В. антагоністи кальцію

Г. β-блокатори

Д. вірно А і В

Е. вірно все перелічене

24. (44)Фармакотерапія при початкових проявах недостатності мозкового кровообігу проводиться з метою:

А. покращення церебральної гемодинаміки

Б. покращення метаболізму мозку

В. регресу вогнищевої церебральної симптоматики

Г. вірно все перелічене

Д. вірно А і Б

25. (45)Симптоматика ішемії в басейні внутрішньої сонної артерії та ішемії у вертебробазилярному басейні відрізняється:

А. двоїння в очах

Б. альтернуючі синдроми

В. двосторонні парези

Г. атаксія

Д. оптико-геміплегічний синдром

26. (46)Основною причиною церебральної ішемії при гострому інфаркті міокарда з порушенням ритму (кардіоцеребральний синдром) є:

А. підвищення в’язкості крові

Б. підвищення активності згортальної системи

В. погіршення реологічних властивостей крові

Г. зниження системного перфузійного тиску

Д. підвищення агрегації форменних елементів крові

27. (47)Підключичний синдром обкрадання виникає при оклюзії:

А. безіменної артерії

Б. проксимального відділу підключичної артерії

В. дистального відділу підключичної артерії

Г. всього переліченого

Д. вірно А і Б

28. (48)Стовбурова симптоматика при підключичному синдромі обкрадання виникає і посилюється при:

А. при глибокому вдиху

Б. при повороті голови в сторону ураження

В. при вправах рукою на ураженій стороні

Г. при всіх вказаних діях

Д. при жодному з перелічених

29. (49)При минаючих розладах мозкового кровообігу на фоні спазму мозкових артерій перевагу надають призначенню:

А. α-адреноблокаторів

Б. β-адреноблокаторів

В. антагоністів кальцію

Г. препаратів ксантинового ряду (еуфілін, трентал)

Д. вірно А і В

Е. вірно Б і Г

30. (50)Вирішальний вплив на прогноз минаючого порушення мозкового кровообігу має:

А. адекватний рівень АТ

Б. рівень в’язкості крові

В. стан згортальної системи крові

Г. збережена прохідність привідних артерій

Д. тривалість епізодів минаючої ішемії

31. (51)Геморагічний інфаркт головного мозку локалізується:

А. тільки в білій речовині великих півкуль

Б. тільки в білій речовині півкуль мозочка

В. тільки в сірій речовині головного мозку

Г. можлива будь-яка локалізація

32. (52)До розвитку тромбозу мозкових артерій призводить:

А. підвищення в’язкості крові та агрегації тромбоцитів

Б. підвищення коагуляційної активності крові

В. підвищення фібринолітичної активності крові

Г. вірно все перелічене

Д. вірно А і Б

33. (53)За допомогою МРТ вогнище ішемічного інсульту виявляється від початку захворювання через:

А. 1 годину

Б. 3 години

В. 6 годин

Г. до кінця першої доби

34. (54)Нетромботичний ішемічний інсульт виникає внаслідок:

А. спазму артерій

Б. мозкової судинної недостатності при недостатньому притоку крові

В. артеріо-артеріальної мікроемболії

Г. кардіогенної мікроемболії

Д. вірно А і Б

Е. вірно В і Г

35. (55)Внутрішньомозкове обкрадання вогнища ішемії після введення вазодилятаторів виникає внаслідок:

А. порушення авторегуляції кровообігу у вогнищі

Б. спазму артерій ураженої ділянки мозку

В. спазму артерій непошкоджених ділянок мозку

Г. розширення здорових артерій непошкоджених ділянок мозку

Д. розкриття артеріовенозних анастомозів

36. (56)”Обкрадання” здорової ділянки мозку на користь вогнища ішемії після введення вазотонічних середників відбувається в результаті:

А. звуження артерій непошкоджених ділянок мозку

Б. звуження артерій пошкодженої ділянки мозку

В. розширення артерій пошкодженої ділянки мозку

Г. відновлення ауторегуляції мозкового кровообігу

Д. відновлення реактивності судин у вогнищі

37. (57)Для I стадії ДВЗ-синдрому характерно:

А. гіпокоагуляція

Б. гіперкоагуляція

В. внутрішньосудинна агрегація форменних елементів

Г. вірно Б і В

Д. вірно А і Б

38. (58)Для тромбозу мозкових судин характерно:

А. наявність в анамнезі ТІА

Б. поступове наростання вогнищевої симптоматики

В. незначна вираженість загальномозкової симптоматики

Г. вірно все перелічене

39. (59)Для емболії мозкових артерій характерно:

А. поступовий розвиток вогнищевої неврологічної симптоматики

Б. раптовий розвиток вогнищевої симптоматики

В. набряк диска зорового нерва на стороні емболії

Г. наявність загальномозкової симптоматики

Д. вірно все перелічене

40. (60)Тромбоз основної (базилярної) артерії проявляється:

А. переважним ураженням варолієвого моста

Б. корковою сриомиліпотою

В. вегетативно-вісцеральними кризами

Г. вірно А і Б

Д. вірно все перелічене

41. (61)Ураження нервової системи при вузликовому периартеріїті може проявлятися:

А. множинними невропатіями

Б. мієлопатією

В. субарахноїдальними крововиливами

Г. паренхіматозними крововиливами

Д. вірно А і Б

Е. вірно все перелічене

42. (62)Показами до призначення дегідратуючих середників при ішемічному інсульті є:

А. вираженість загальномозкової симптоматики

Б. гіповолемія

В. гіперкоагулопатія

Г. все перелічене

43. (63)Вазоактивні середники при ішемічному інсульті покращують:

А. церебральну гемодинаміку

Б. водно-електролітний баланс

В. реологічні властивості крові

Г. вірно А і В

Д. вірно все перелічене

44. (64)Показом до гіперволемічної гемодилюції при ішемічному інсульті є наявність:

А. анурії

Б. серцевої недостатності

В. АТ нижче 120/60 мм.рт.ст.

Г. АТ понад 200/100 мм.рт.ст.

Д. гематокриту понад 42%

45. (65)Фібринолітична терапія при оклюзії мозкової артерії доцільна у випадку:

А. молодого віку хворого

Б. тривалості оклюзії менше 6 год

В. відсутності анурії

Г. геморагічного діатезу

Д. АТ нижче 200/100 мм.рт.ст.

46. (66)Антикоагулянти при ішемічному інсульті протипоказані при:

А. АТ понад 200/100 мм.рт.ст.

Б. захворюваннях печінки

В. виразковій хворобі шлунка

Г. вірно А і В

Д. вірно все перелічене

47. (67)Критерієм ефективної гемодилюції в гострій стадії ішемічного інсульту вважають зниження гематокриту до рівня:

А. 45-49%

Б. 39-44%

В. 35-38%

Г. 30-34%

Д. 25-29%

48. (68)Найбільш ефективним в лікуванні ДВЗ-синдрому є:

А. хлорид кальцію і вікасол

Б. ε-амінокапронова кислота

В. гепарин з антитромбіном

Г. гепарин із замороженою плазмою

Д. вірно А і Б

Е. вірно В і Г

49. (69)Антикоагулянти при ішемічному інсульті призначають для корекції:

А. метаболічного ацидозу

Б. гіперфібриногенемії

В. гіперпротеїнемії

Г. гіперліпідемії

Д. вірно все перелічене

50. (70)При гіпертонічному крововиливі в мозок застосування антифібринолітиків (ε-амінокапронової кислоти) непоказано, оскільки:

А. високий ризик підвищення АТ

Б. можливе значне підвищення внутрішньочерепного тиску

В. крововилив уже завершився

Г. можливе посилення менінгеального синдрому

Д. вірно все перелічене

51. (71)Комп’ютерна томографія виявляє зону гіподенсивності у вогнищі ішемічного інсульту через:

А. 1 год від початку захворювання

Б. 2 год від початку захворювання

В. 4 год від початку захворювання

Г. 6 год і більше від початку захворювання

52. (72)Гіпертонічний крововилив у головний мозок супроводжується:

А. здавленням речовини мозку і зміщенням стовбура мозку

Б. оклюзією артерій основи мозку

В. набряком мозку

Г. вірно А і В

Д. вірно все перелічене

53. (73)Гіперосмолярний синдром специфічний для:

А. тромботичного інсульту

Б. геморагічного інсульту

В. крововиливу в мозок

Г. вірно Б і В

Д. нічого з вказаного

54. (74)При паренхіматозно-субарахноїдальному крововиливі обов’язковою ознакою є:

А. втрата свідомості

Б. кров’янистий ліквор

В. зміщення серединного ехо-сигналу

Г. вогнищева неврологічна симптоматика

Д. вірно Б і Г

Е. вірно все перелічене

55. (75)При крововиливі в понто-бульбарний відділ стовбура мозку може не спостерігатися:

А. втрата свідомості

Б. горметонія і децеребраційна ригідність

В. атонічна гемі- і/або тетраплегія

Г. вірно А і Б

Д. вірно А і В

56. (76)При крововиливі в мозочок обов’язково наявні:

А. втрата свідомості, геміпарез

Б. атаксії

В. окорухові розлади

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

57. (77)ДВЗ-синдром патогномонічний для:

А. тромботичного інсульту

Б. нетромботичного інсульту

В. геморагічного інсульту

Г. крововиливу в мозок

Д. нічого з вказаного

58. (78)Горметонією називають стан, при якому спостерігається:

А. генералізована гіпотонія м’язів в поєднанні з порушенням ритму дихання

Б. підвищення м’язового тонусу в згиначах верхніх кінцівок і розгиначах нижніх кінцівок

В. підвищення м’язового тонусу в розгиначах верхніх кінцівок і згиначах нижніх кінцівок

Г. повторні пароксизми підвищення м’язового тонусу в розгиначах кінцівок

59. (79)Обов’язковою ознакою субарахноїдального крововиливу є:

А. втрата свідомості

Б. зіничні розлади

В. ністагм

Г. менінгеальний синдром

Д. двохсторонні пірамідні патологічні знаки

60. (80)Для дегідратації при геморагічному інсульті з АТ 230/130 мм.рт.ст. і осмолярністю крові понад 300 мосм/л длід обрати:

А. сечовину

Б. стероїди

В. маннітол

Г. лазикс

61. (81)Папаверин в найгострішій стадії гіпертонічного крововиливу в мозок не призначають при:

А. втраті свідомості і менінгеальному синдромі

Б. застійних явищах на очному дні і реографічних ознаках гіпотонії церебральних судин

В. при АТ 200/100 мм.рт.ст.

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

62. (82)При субарахноїдальному крововиливі у хворого з вираженим атеросклерозом не слід застосовувати:

А. анальгетики

Б. антифібринолітики

В. дегідратаційні препарати

Г. спазмолітики

Д. антигіпертензивні препарати

63. (83)При геморагічному інсульті протипоазані препарати:

А. препарати ксантинового ряду

Б. α-адреноблокатори

В. аналептики

Г. препарати раувольфії

Д. гангліоблокатори

64. (84)Протипоказом до транспортування в неврологічний стаціонар хворого з геморагічним інсультом є:

А. втрата свідомості

Б. блювота

В. психомоторне збудження

Г. інфаркт міокарда

Д. набряк легень

65. (85)Аневризма мозкових артерій діаметром до з мм може бути діагностована за допомогою:

А. ангіографії

Б. реоенцефалографії

В. ультразвукової доплерографії

Г. комп’ютерної томографії

Д. радіонуклідної сцинтиграфії

66. (86)Погіршення стану хворого з субарахноїдальним крововиливом може бути пов’язано з:

А. повторним крововиливом

Б. ангіоспазмом

В. гідроцефалією

Г. тільки з А і Б

Д. з усім переліченим

67. (87)Клінічні прояви розриву аневризм конвекситальних артерій мозку, на відміну від розриву аневризм артерій на основі мозку, характеризуються:

А. втратою свідомості

Б. головним болем

В. появою вогнищевих неврологічних симптомів

Г. менінгеальним синдромом

68. (88)При наявності аневризми частини внутрішньої сонної артерії, що розміщена над клиновидною кісткою, характерне ураження:

А. III-VI пари черепних нервів

Б. VII-VIII пари черепних нервів

В. IX, X пари черепних нервів

Г. XI, XII пари черепних нервів

69. (89)При аневризмі внутрішньої сонної артерії в межах кавернозного синуса спостерігається:

А. контрлатеральна геміплегія

Б. гомонімна геміанопсія

В. ураження III-VI пар черепних нервів

Г. вірно все перелічено

70. (90)При аневризмі основної артерії часто спостерігається синдром:

А. верхньої очної щілини

Б. зовнішньої стінки кавернозного синуса

В. ураження сільвієвої борозни

Г. ураження шпорної борозни

Д. мосто-мозочкового кута

71. (91)У хворих з конвекситальною артеріовенозною аневризмою спостерігається:

А. порушення зору

Б. окорухові порушення

В. менінгеальні симптоми

Г. підвищення внутрішньочерепного тиску

Д. епілептиформні припадки

72. (92)При розриві супратенторіальної артеріовенозної аневризми частіше, ніж при розриві артеріальної, відбувається:

А. вилив крові в цистерни основи мозку

Б. розвиток менінгеального синдрому

В. розвиток асиметричної гідроцефалії

Г. розвиток внутрішньомозкової симптоматики

Д. втрата зору і окорухові розлади

73. (93)Для інструментальної діагностики спонтанного субарахноїдального крововиливу абсолютно необхідні дані:

А. ангіографії

Б. реоенцефалографії

В. ультразвукової доплерографії

Г. комп’ютерної і магнітно-резонансної томографії

Д. радіонуклідної сцинтиграфії

74. (94)Для клінічних проявів тромбозу поверхневих мозкових вен найбільш характерним є:

А. наявність загальномозкової симптоматики

Б. набряк зорових нервів

В. мінливість вогнищевих півкульних симптомів

Г. менінгеальний синдром

Д. субфебрилітет

75. (95)Тромбоз глибоких мозкових вен відрізняється від тромбозу поверхневих мозкових вен наявністю:

А. загальномозкових симптомів

Б. ознак застою на очному дні

В. ознак ураження стовбура головного мозку

Г. менінгеального синдрому

76. (96)Ознаки застійно-гіпоксичної енцефалопатії при захворюваннях серця і легень посилюються:

А. вранці після сну

Б. вдень

В. ввечері

Г. в будь-який час в лежачому положенні

Д. вірно А і Г

Е. вірно Б і В

77. (97)Якщо перебіг геморагічного інсульту ускладнюється ДВЗ-синдромом , додаткового призначають:

А. α-токоферол і рутин

Б. фібринолізин і калікреїн-депо

В. ε-амінокапронову кислоту

Г. гепарин і заморожену плазму

Д. все перелічене

78. (98)Вітамін Е при гострому порушенні мозкового кровообігу призначають з метою:

А. корекції лактацидозу

Б. корекції гіперкоагуляції

В. корекції гіперагрегації

Г. гальмування активації пероксидного окислення ліпідів

Д. гальмування активації антифібринолітичної системи

79. (100)Для ішемії у верхньому судинному басейні спинного мозку характерно:

А. синдром внутрішньочерепної гіпертензії

Б. в’ялий парез рук і спастичний парез ніг

В. синдром паралітичного ішиасу

Г. нетримання сечі і калу

Д. вірно В і Г

80. (101)Комп’ютерна томографія дозволяє діагностувати гіперденсивні ділянки геморагічних екстравазатів при субарахноїдальному і паренхіматозному крововиливах через:

А. 1 год від початку крововиливу

Б. 3 год від початку крововиливу

В. 6 год від початку крововиливу

Г. 12 год від початку крововиливу

Д. 24 год від початку крововиливу

81. (103)Найбільш вірогідною причиною крововиливу у спинний мозок є:

А. гіпертонічна хвороба

Б. атеросклероз

В. нейросифіліс

Г. спінальна артеріовенозна мальформація

Д. все перелічене