
- •Розділ I
- •Розділ II Методи обстеження в неврології
- •Розділ III Принципи і методи лікування неврологічних хворих
- •Розділ IV Захворювання периферичної нервової системи
- •Розділ V Інфекційні та інфекційно-алергічні захворювання нервової системи
- •Розділ VI Судинні захворювання нервової системи
- •Розділ VII Захворювання вегетативної нервової системи
- •Розділ VIII Спадкові захворювання нервової системи
- •Розділ іх Травма нервової системи
- •Розділ х Пухлини нервової системи
Розділ V Інфекційні та інфекційно-алергічні захворювання нервової системи
Гострий некротичний енцефаліт викликають віруси:
А. Коксакі
Б. простого герпесу
В. кору
Г. паротиту
(3) Розвиток синдрому Вотерхауза-Фрідеріксена (гостра наднирникова недостатність) характерний для важкого перебігу:
А. стафілококового менінгіту
Б. пневмококового менінгіту
В. менінгіту, викликаного вірусами Коксакі
Г. менінгококового менінгіту
Д. лімфоцитарного хоріоменінгіту
(5) Гострий кліщовий енцефаліт характеризується:
А. піком захворюваності в осінньо-зимовий період
Б. відсутністю менінгеального синдрому
В. зниженням внутрішньочерепного тиску
Г. в’ялими парезами і паралічами м’язів плечового поясу
Д. нейтрофільним цитозом в лікворі
(6) При вірусному двоххвильовому менінгоенцефаліті переважно не буває:
А. лихоманки
Б. атрофічних спінальних паралічів
В. плеоцитозу в лікворі
Г. радикулоневриту
(7) Загальносоматичні прояви СНІДу включають:
А. тривалу лихоманку і нічний піт
Б. діарею і втрату маси тіла
В. генералізовану лімфаденопатію
Г. вірно А і В
Д. все перелічене
(8) При вірусних енцефалітах в лікворі спостерігається:
А. лімфоцитарний плеоцитоз
Б. зниження вмісту білка
В. підвищенний вміст хлоридів
Г. вірно А і Б
Д. вірно А і В
(10) Для етіотропної терапії герпетичного енцефаліту застосовують:
А. оксолін
Б. пефлоксацин
В. ацикловір
Г. цефтріаксон
(11) Вирішальне значення в діагностиці менінгіту має:
А. гострий початок хвороби з підвищенням температури
Б. гострий початок хвороби з менінгеальним синдромом
В. зміни ліквору
Г. ознаки застою на очному дні
Д. вірно А і Б
(12) Серозний менінгіт може бути викликаний наступними бактеріями:
А. гемофільною паличкою Афанас'єва-Пфейффера (інфлюенц-менінгіт)
Б. пневмококом
В. мікобактерією туберкульозу
Г. вірно А і В
Д. вірно Б і В
(13) Найефективнішим антибіотиком (з перелічених) при лікуванні гнійного менінгіту, викликаного синьогнійною паличкою, є:
А. бензилпеніцилін
Б. кліндаміцин
В. еритроміцин
Г. гентаміцин
(14) Клінічна картина гострого лімфоцитарного хоріоменінгіту Армстронга вирізняється значною вираженістю:
А. лихоманки
Б. менінгеального синдрому
В. гіпертензійного синдрому
Г. порушення свідомості
Д. світлобоязні
(18) Для лікування менінгококового менінгіту слід обрати:
А. кліндаміцин
Б. тетрациклін
В. еритроміцин
Г. канаміцин
Д. пеніцилін
(21) Серозний менінгіт рідко викликають:
А. вірус лімфоцитарного хоріоменінгіту
Б. мікобактерії
В. вірус парагрипу
Г. вірус епідемічного паротиту
(22) Гнійний менінгіт рідко викликають:
А. стафілококи
Б. менінгококи
В. пневмококи
Г. вульгарний протей
Д. лептоспіри
(25) Морфологічним субстратом пірамідних симптомів при гострому розсіяному енцефаломієліті є:
А. проліферація мезоглії в білій речовині
Б. загибель осьових циліндрів
В. розпад мієліну
Г. вірно А і Б
Д. вірно Б і В
(27) Висока контагіозність характерна для менінгіту, який викликаний:
А. синьогнійною паличкою
Б. стафілококами
В. вірусом простого герпесу
Г. вірусами Коксакі і ЕСНО
(28) Вирішальне значення у диференційній діагностиці церебрального ехінококозу з іншими об’ємними утвореннями головного мозку має:
А. особливості клініки
Б. дані КТ
В. анамнестичні дані
Г. особливості серологічних реакцій
(30) Зниження гостроти зору при гострому розсіяному енцефаломієліті зумовлено ураженням:
А. сітківки
Б. зорового нерва
В. первинного зорового центру в зовнішньому колінчастому тілі
Г. променистого вінця Граціоле в потиличній долі
Д. коркового відділу зорового аналізатора в потиличній долі
(32) Рухові порушення при другій атаці гострого епідемічного поліомієліту, яка виникає після „малої хвороби” і латентного періоду, характеризуються наявністю:
А. судом
Б. фібрилярних посмикувань
В. в’ялих паралічів
Г. всього переліченого
Д. вірно А і Б
(33) Особливості коревого енцефаліту зумовлені:
А. периваскулярними ішемічними вогнищами
Б. периваскулярними геморагічними вогнищами
В. тромбозами мозкових вен і синусів
Г. вірно А і В
Д. вірно Б і В
(35) Особливості залишкових рухових порушень після перенесеного поліомієліту визначаються:
А. асиметричним ураженням м’язів кінцівок і тулуба
Б. сповільненням росту і порушенням трофіки кінцівок
В. порушенням координації і статики
Г. вірно А і Б
Д. вірно А і В
(36) Диференційний діагноз непаралітичної форми гострого поліомієліту слід проводити з:
А. вірусним серозним менінгітом
Б. бактеріальним менінгітом
В. гострою демієлінізуючою полірадикулоневропатією Гієна-Барре
Г. передньороговою формою кліщового енцефаліту
Д. вірно А і Г
Е. усім переліченим
(37) Підозра на абсцес головного мозку виникає, якщо захворювання характеризується ознаками:
А. наростаючої внутрішньочерепної гіпертензії
Б. вогнищевого церебрального ураження
В. загальномозковими симптомами
Г. вірно А і Б
Д. всіма вказаними
(41) Диференційна діагностика підгострого склерозуючого паненцефаліту проводиться з:
А. лейкоенцефалітом Шільдера
Б. хворобою Галлервордена-Шпатца
В. пухлиною мозку
Г. вірно Б і В
Д. усім переліченим
(43) Боковий аміотрофічний склероз з переважним ураженням шийного потовщення спинного мозку необхідно диференціювати з:
А. вертеброгенною мієлопатією
Б. передньороговою формою сирінгомієлії
В. інтрамедулярною пухлиною
Г. вірно А і Б
Д. усім переліченим
(44) Етіотропна фармакотерапія токсоплазмозу проводиться:
А. хлоридином
Б. канаміцином
В. фурадоніном
Г. еритроміцином
(45) Синдромом Аргайля-Робертсона називають:
А. відсутність реакції зіниць на світло при збереженій реакції на конвергенцію і акомодацію
Б. відсутність прямої реакції на світло при збереженій співдружній
В. відсутність реакції зіниць на конвергенцію при збереженій реакції на світло
Г. відсутність реакції на акомодацію в поєднанні з анізокорією
(47) Одним із перших неврологічних симптомів ботулізму є:
А. парез акомодації
Б. псевдобульбарний синдром
В. ураження 12 пари ЧМН
Г. гіперсалівація
Д. вірно А і Б
(48) Високий ризик летального завершення дифтерійної поліневропатії визначається ураженням:
А. бульбарних черепних нервів
Б. діафрагми
В. міокарда
Г. вірно А і Б
Д. всього переліченого
(50) Зниження зору при периаксіальному енцефаліті Шільдера зумовлене:
А. атрофією зорових нервів
Б. ураженням первинних зорових нервів
В. ураженням зорових шляхів в білій речовині потиличної долі
Г. всім переліченим
Д. вірно А і В
(54) Для клінічної картини спинної сухотки характерна наявність:
А. больового синдрому і сенситивної атаксії
Б. патологічних стопних знаків і порушення функції тазових органів
В. нижнього спастичного парапарезу із зниженням сухожильних рефлексів
Г. вірно все перелічене
(56) Морфологічним субстратом ранніх форм нейросифілісу є:
А. запальні зміни в оболонках головного і спинного мозку
Б. запальні зміни в судинах ЦНС
В. дегенеративні зміни паренхіми головного і спинного мозку
Г. вогнища демієлінізації в ЦНС
Д. все перелічене
Е. вірно А і Б
(58) Пізні форми нейросифілісу зустрічаються у вигляді:
А. гуми мозку
Б. спинної сухотки
В. менінговаскулярного чи васкулярного сифілісу
Г. безсимптомного ураження оболонок
Д. вірно А, Б і В
Е. всього переліченого
(59) Діагноз нейросифілісу підтверджується наступними методами дослідження ліквору, крім:
А. реакції Вассермана з трьома розведеннями ліквора
Б. колоїдної реакції Ланге
В. колоїдної реакції Таката-Ара
Г. реакції іммобілізації блідих трепонем
(60) Порушення статики і походки при спинній сухотці зумовлене:
А. в’ялими паралічами ніг
Б. мозочковою атаксією
В. сенситивною атаксією
Г. зниженням зору при табетичній атрофії зорових нервів
Д. табетичною артропатією
(61) Під терміном „табетичні кризи” у хворих спинною сухоткою розуміють:
А. пароксизми тахікардії
Б. коливання артеріального тиску
В. пароксизми болів пронизуючого характеру
Г. епізоди профузної пітливості і загальної слабості
Д. все перелічене
(64) Вирішальне значення в патогенезі симптомів арахноїдиту має:
А. збільшення продукції ліквора
Б. порушення циркуляції ліквора
В. порушення всмоктування ліквора
Г. вірно А і Б
Д. вірно Б і В
(66) Оптикохіазмальний арахноїдит характеризується:
А. зниженням гостроти зору
Б. концентричним звуженням полів зору
В. набряком дисків зорових нервів
Г. всім переліченим
Д. вірно А і Б
(67) Оптикохіазмальний арахноїдит може бути помилково діагностований при:
А. ретробульбарному невриті
Б. оптикомієліті
В. розсіяному склерозі
Г. спадковій атрофії зорових нервів Лебера
Д. вірно А, Б і В
Е. всьому переліченому
(68) Арахноїдит задньої черепної ямки необхідно диференціювати з:
А. пухлиною тієї ж локалізації
Б. синдромом Арнольда-Кіарі
В. синдромом Кліппеля-Фейля
Г. усім переліченим
Д. вірно А і Б
(69) Арахноїдит мосто-мозочкового кута слід диференціювати з:
А. невриномою 8 пари ЧМН
Б. арахноідендотеліомою задньої черепної ямки
В. сирінгобульбією
Г. всім переліченим
Д. вірно А і Б
(72) Патогенез неврологічних симптомів епідуриту зумовлений:
А. запально-токсичним впливом вогнища
Б. компресією корінців спинного мозку
В. порушенням кровообігу в оболонках
Г. вірно А і Б
Д. всім вказаним
(73) Неврологічні симптоми спінального епідуриту представлені:
А. корінцевими болями
Б. синдромом компресії спинного мозку
В. втратою свідомості
Г. вірно А і Б
Д. вірно А і В
(76) Ранній діагностиці ураження нервової системи при СНІДі сприяє виявлення в лікворі:
А. наростання титру ВІЛ-антитіл
Б. лімфоцитарного плеоцитозу
В. підвищення вмісту імуноглобуліну G
Г. вірно А, Б і В
Д. вірно А і Б
(77) Психічні порушення при СНІДі представлені такими симптомами:
А. зниження пам’яті і критики
Б. дезорієнтованість і галюцинації
В. прогресуюча деменція
Г. вірно А і В
Д. всі вказані
(79) Ураження нервової системи при ВІЛ-інфекції проявляється:
А. енцефалопатією
Б. гострим рецидивуючим менінгітом
В. мієлопатією
Г. всім переліченим
Д. вірно А і Б
(81) Основною патогенетичною ланкою при дифтерійній поліневропатії є блокада дифтерійним токсином:
А. ретроградного аксонального транспорту
Б. синаптичної передачі
В. синтезу білка на рівні ядра шваннівської клітини
Г. калій-натрієвого насосу на поверхні мембрани шваннівської клітини
(82) Морфологічні зміни при дифтерійній поліневропатії зумовлені:
А. лімфоїдною інфільтрацією периферичних нервів
Б. дегенерацією аксонів
В. сегментарною демієлінізацією
Г. проліферацією шваннівських клітин
(84) Ознакою дефіциту клітинного імунітету при загостренні розсіяного склерозу є:
А. Т-лімфопенія
Б. В- лімфоцитоз
В. збільшення кількості Т-кіллерів
Г. все перелічене
Д. вірно А і Б
(85) Феномен „клінічної дисоціації” при розсіяному склерозі характеризується наявністю:
А. горизонтального ністагму в поєднанні з відсутністю черевних рефлексів
Б. центральних парезів в кінцівках і відсутністю розладів чутливості
В. розладів чутливості сегментарного чи провідникового типу на фоні легкого центрального парезу кінцівок
Г. центральних парезів в кінцівках в поєднанні з м’язовою гіпотонією