Розділ V Інфекційні та інфекційно-алергічні захворювання нервової системи

1. Гострий некротичний енцефаліт викликають віруси:

А. Коксакі

Б. простого герпесу

В. кору

Г. паротиту

2. (3) Розвиток синдрому Вотерхауза-Фрідеріксена (гостра наднирникова недостатність) характерний для важкого перебігу:

А. стафілококового менінгіту

Б. пневмококового менінгіту

В. менінгіту, викликаного вірусами Коксакі

Г. менінгококового менінгіту

Д. лімфоцитарного хоріоменінгіту

3. (5) Гострий кліщовий енцефаліт характеризується:

А. піком захворюваності в осінньо-зимовий період

Б. відсутністю менінгеального синдрому

В. зниженням внутрішньочерепного тиску

Г. в’ялими парезами і паралічами м’язів плечового поясу

Д. нейтрофільним цитозом в лікворі

4. (6) При вірусному двоххвильовому менінгоенцефаліті переважно не буває:

А. лихоманки

Б. атрофічних спінальних паралічів

В. плеоцитозу в лікворі

Г. радикулоневриту

5. (7) Загальносоматичні прояви СНІДу включають:

А. тривалу лихоманку і нічний піт

Б. діарею і втрату маси тіла

В. генералізовану лімфаденопатію

Г. вірно А і В

Д. все перелічене

6. (8) При вірусних енцефалітах в лікворі спостерігається:

А. лімфоцитарний плеоцитоз

Б. зниження вмісту білка

В. підвищенний вміст хлоридів

Г. вірно А і Б

Д. вірно А і В

7. (10) Для етіотропної терапії герпетичного енцефаліту застосовують:

А. оксолін

Б. пефлоксацин

В. ацикловір

Г. цефтріаксон

8. (11) Вирішальне значення в діагностиці менінгіту має:

А. гострий початок хвороби з підвищенням температури

Б. гострий початок хвороби з менінгеальним синдромом

В. зміни ліквору

Г. ознаки застою на очному дні

Д. вірно А і Б

9. (12) Серозний менінгіт може бути викликаний наступними бактеріями:

А. гемофільною паличкою Афанас'єва-Пфейффера (інфлюенц-менінгіт)

Б. пневмококом

В. мікобактерією туберкульозу

Г. вірно А і В

Д. вірно Б і В

10. (13) Найефективнішим антибіотиком (з перелічених) при лікуванні гнійного менінгіту, викликаного синьогнійною паличкою, є:

А. бензилпеніцилін

Б. кліндаміцин

В. еритроміцин

Г. гентаміцин

11. (14) Клінічна картина гострого лімфоцитарного хоріоменінгіту Армстронга вирізняється значною вираженістю:

А. лихоманки

Б. менінгеального синдрому

В. гіпертензійного синдрому

Г. порушення свідомості

Д. світлобоязні

12. (18) Для лікування менінгококового менінгіту слід обрати:

А. кліндаміцин

Б. тетрациклін

В. еритроміцин

Г. канаміцин

Д. пеніцилін

13. (21) Серозний менінгіт рідко викликають:

А. вірус лімфоцитарного хоріоменінгіту

Б. мікобактерії

В. вірус парагрипу

Г. вірус епідемічного паротиту

14. (22) Гнійний менінгіт рідко викликають:

А. стафілококи

Б. менінгококи

В. пневмококи

Г. вульгарний протей

Д. лептоспіри

15. (25) Морфологічним субстратом пірамідних симптомів при гострому розсіяному енцефаломієліті є:

А. проліферація мезоглії в білій речовині

Б. загибель осьових циліндрів

В. розпад мієліну

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

16. (27) Висока контагіозність характерна для менінгіту, який викликаний:

А. синьогнійною паличкою

Б. стафілококами

В. вірусом простого герпесу

Г. вірусами Коксакі і ЕСНО

17. (28) Вирішальне значення у диференційній діагностиці церебрального ехінококозу з іншими об’ємними утвореннями головного мозку має:

А. особливості клініки

Б. дані КТ

В. анамнестичні дані

Г. особливості серологічних реакцій

18. (30) Зниження гостроти зору при гострому розсіяному енцефаломієліті зумовлено ураженням:

А. сітківки

Б. зорового нерва

В. первинного зорового центру в зовнішньому колінчастому тілі

Г. променистого вінця Граціоле в потиличній долі

Д. коркового відділу зорового аналізатора в потиличній долі

19. (32) Рухові порушення при другій атаці гострого епідемічного поліомієліту, яка виникає після „малої хвороби” і латентного періоду, характеризуються наявністю:

А. судом

Б. фібрилярних посмикувань

В. в’ялих паралічів

Г. всього переліченого

Д. вірно А і Б

20. (33) Особливості коревого енцефаліту зумовлені:

А. периваскулярними ішемічними вогнищами

Б. периваскулярними геморагічними вогнищами

В. тромбозами мозкових вен і синусів

Г. вірно А і В

Д. вірно Б і В

21. (35) Особливості залишкових рухових порушень після перенесеного поліомієліту визначаються:

А. асиметричним ураженням м’язів кінцівок і тулуба

Б. сповільненням росту і порушенням трофіки кінцівок

В. порушенням координації і статики

Г. вірно А і Б

Д. вірно А і В

22. (36) Диференційний діагноз непаралітичної форми гострого поліомієліту слід проводити з:

А. вірусним серозним менінгітом

Б. бактеріальним менінгітом

В. гострою демієлінізуючою полірадикулоневропатією Гієна-Барре

Г. передньороговою формою кліщового енцефаліту

Д. вірно А і Г

Е. усім переліченим

23. (37) Підозра на абсцес головного мозку виникає, якщо захворювання характеризується ознаками:

А. наростаючої внутрішньочерепної гіпертензії

Б. вогнищевого церебрального ураження

В. загальномозковими симптомами

Г. вірно А і Б

Д. всіма вказаними

24. (41) Диференційна діагностика підгострого склерозуючого паненцефаліту проводиться з:

А. лейкоенцефалітом Шільдера

Б. хворобою Галлервордена-Шпатца

В. пухлиною мозку

Г. вірно Б і В

Д. усім переліченим

25. (43) Боковий аміотрофічний склероз з переважним ураженням шийного потовщення спинного мозку необхідно диференціювати з:

А. вертеброгенною мієлопатією

Б. передньороговою формою сирінгомієлії

В. інтрамедулярною пухлиною

Г. вірно А і Б

Д. усім переліченим

26. (44) Етіотропна фармакотерапія токсоплазмозу проводиться:

А. хлоридином

Б. канаміцином

В. фурадоніном

Г. еритроміцином

27. (45) Синдромом Аргайля-Робертсона називають:

А. відсутність реакції зіниць на світло при збереженій реакції на конвергенцію і акомодацію

Б. відсутність прямої реакції на світло при збереженій співдружній

В. відсутність реакції зіниць на конвергенцію при збереженій реакції на світло

Г. відсутність реакції на акомодацію в поєднанні з анізокорією

28. (47) Одним із перших неврологічних симптомів ботулізму є:

А. парез акомодації

Б. псевдобульбарний синдром

В. ураження 12 пари ЧМН

Г. гіперсалівація

Д. вірно А і Б

29. (48) Високий ризик летального завершення дифтерійної поліневропатії визначається ураженням:

А. бульбарних черепних нервів

Б. діафрагми

В. міокарда

Г. вірно А і Б

Д. всього переліченого

30. (50) Зниження зору при периаксіальному енцефаліті Шільдера зумовлене:

А. атрофією зорових нервів

Б. ураженням первинних зорових нервів

В. ураженням зорових шляхів в білій речовині потиличної долі

Г. всім переліченим

Д. вірно А і В

31. (54) Для клінічної картини спинної сухотки характерна наявність:

А. больового синдрому і сенситивної атаксії

Б. патологічних стопних знаків і порушення функції тазових органів

В. нижнього спастичного парапарезу із зниженням сухожильних рефлексів

Г. вірно все перелічене

32. (56) Морфологічним субстратом ранніх форм нейросифілісу є:

А. запальні зміни в оболонках головного і спинного мозку

Б. запальні зміни в судинах ЦНС

В. дегенеративні зміни паренхіми головного і спинного мозку

Г. вогнища демієлінізації в ЦНС

Д. все перелічене

Е. вірно А і Б

33. (58) Пізні форми нейросифілісу зустрічаються у вигляді:

А. гуми мозку

Б. спинної сухотки

В. менінговаскулярного чи васкулярного сифілісу

Г. безсимптомного ураження оболонок

Д. вірно А, Б і В

Е. всього переліченого

34. (59) Діагноз нейросифілісу підтверджується наступними методами дослідження ліквору, крім:

А. реакції Вассермана з трьома розведеннями ліквора

Б. колоїдної реакції Ланге

В. колоїдної реакції Таката-Ара

Г. реакції іммобілізації блідих трепонем

35. (60) Порушення статики і походки при спинній сухотці зумовлене:

А. в’ялими паралічами ніг

Б. мозочковою атаксією

В. сенситивною атаксією

Г. зниженням зору при табетичній атрофії зорових нервів

Д. табетичною артропатією

36. (61) Під терміном „табетичні кризи” у хворих спинною сухоткою розуміють:

А. пароксизми тахікардії

Б. коливання артеріального тиску

В. пароксизми болів пронизуючого характеру

Г. епізоди профузної пітливості і загальної слабості

Д. все перелічене

37. (64) Вирішальне значення в патогенезі симптомів арахноїдиту має:

А. збільшення продукції ліквора

Б. порушення циркуляції ліквора

В. порушення всмоктування ліквора

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

38. (66) Оптикохіазмальний арахноїдит характеризується:

А. зниженням гостроти зору

Б. концентричним звуженням полів зору

В. набряком дисків зорових нервів

Г. всім переліченим

Д. вірно А і Б

39. (67) Оптикохіазмальний арахноїдит може бути помилково діагностований при:

А. ретробульбарному невриті

Б. оптикомієліті

В. розсіяному склерозі

Г. спадковій атрофії зорових нервів Лебера

Д. вірно А, Б і В

Е. всьому переліченому

40. (68) Арахноїдит задньої черепної ямки необхідно диференціювати з:

А. пухлиною тієї ж локалізації

Б. синдромом Арнольда-Кіарі

В. синдромом Кліппеля-Фейля

Г. усім переліченим

Д. вірно А і Б

41. (69) Арахноїдит мосто-мозочкового кута слід диференціювати з:

А. невриномою 8 пари ЧМН

Б. арахноідендотеліомою задньої черепної ямки

В. сирінгобульбією

Г. всім переліченим

Д. вірно А і Б

42. (72) Патогенез неврологічних симптомів епідуриту зумовлений:

А. запально-токсичним впливом вогнища

Б. компресією корінців спинного мозку

В. порушенням кровообігу в оболонках

Г. вірно А і Б

Д. всім вказаним

43. (73) Неврологічні симптоми спінального епідуриту представлені:

А. корінцевими болями

Б. синдромом компресії спинного мозку

В. втратою свідомості

Г. вірно А і Б

Д. вірно А і В

44. (76) Ранній діагностиці ураження нервової системи при СНІДі сприяє виявлення в лікворі:

А. наростання титру ВІЛ-антитіл

Б. лімфоцитарного плеоцитозу

В. підвищення вмісту імуноглобуліну G

Г. вірно А, Б і В

Д. вірно А і Б

45. (77) Психічні порушення при СНІДі представлені такими симптомами:

А. зниження пам’яті і критики

Б. дезорієнтованість і галюцинації

В. прогресуюча деменція

Г. вірно А і В

Д. всі вказані

46. (79) Ураження нервової системи при ВІЛ-інфекції проявляється:

А. енцефалопатією

Б. гострим рецидивуючим менінгітом

В. мієлопатією

Г. всім переліченим

Д. вірно А і Б

47. (81) Основною патогенетичною ланкою при дифтерійній поліневропатії є блокада дифтерійним токсином:

А. ретроградного аксонального транспорту

Б. синаптичної передачі

В. синтезу білка на рівні ядра шваннівської клітини

Г. калій-натрієвого насосу на поверхні мембрани шваннівської клітини

48. (82) Морфологічні зміни при дифтерійній поліневропатії зумовлені:

А. лімфоїдною інфільтрацією периферичних нервів

Б. дегенерацією аксонів

В. сегментарною демієлінізацією

Г. проліферацією шваннівських клітин

49. (84) Ознакою дефіциту клітинного імунітету при загостренні розсіяного склерозу є:

А. Т-лімфопенія

Б. В- лімфоцитоз

В. збільшення кількості Т-кіллерів

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

50. (85) Феномен „клінічної дисоціації” при розсіяному склерозі характеризується наявністю:

А. горизонтального ністагму в поєднанні з відсутністю черевних рефлексів

Б. центральних парезів в кінцівках і відсутністю розладів чутливості

В. розладів чутливості сегментарного чи провідникового типу на фоні легкого центрального парезу кінцівок

Г. центральних парезів в кінцівках в поєднанні з м’язовою гіпотонією