Розділ IV Захворювання периферичної нервової системи

1. В основі класифікації полінейропатії лежить:

А. етіологія захворювання

Б. особливості протікання захворювання

В. особливості клінічної картини

Г. вірно Б і В

Д. все перелічене

2. Визначальним фактором ураження нервів при дифтерійній полінейропатії є:

А. інфекційний

Б. токсичний

В. судинний

Г. метаболічний

Д. всі перелічені

3. Синдром полінейропатії найчастіше проявляється:

А. слабістю проксимальних відділів кінцівок

Б. розладом чутливості в дистальних відділах кінцівок

В. вегетативними порушеннями в кистях і стопах

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

4. Для алкогольної полінейропатії характерно:

А. переважне ураження нижніх кінцівок

Б. переважне ураження верхніх кінцівок

В. болі в гомілках і стопах

Г. болі в передпліччях і кистях

Д. вірно А і В

Е. вірно Б і Г

5. Медикаментозні полінейропатії найчастіше викликаються:

А. цитостатиками

Б. гіпотензивними препаратами

В. протитуберкульозними препаратами

Г. вірно А і В

Д. вірно А і Б

6. Для дифтерійної полінейропатії характерна наявність:

А. розладів глибокої чутливості

Б. бульбарних розладів

В. тазових порушень

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

7. Діабетична полінейропатія розвивається в результаті:

А. ураження судин периферичних нервів

Б. порушення метаболізму глюкози

В. токсичного ураження мієліну периферичних нервів

Г. всього переліченого

Д. вірно А і Б

8. Для свинцевої полінейропатії характерна наявність:

А. переважаючих парезів нижніх кінцівок

Б. переважаючих парезів верхніх кінцівок

В. болів в кінцівках

Г. оніміння в кінцівках

Д. всього переліченого

Е. вірно Б і В

9. Для миш’якової поліневропатії характерна наявність:

А. переважаючих уражень нервів ніг

Б. багрово-синюшних смуг на колінах

В. білих смуг на нігтях

Г. вірно А і В

Д. вірно А і Б

10. Полінейропатія при перніціозній анемії супроводжується:

А. зниженням сироваткового заліза в крові

Б. фунікулярним мієлозом

В. гіперацидним гастритом

Г. всім переліченим

11. Полінейропатія, пов’язана з недостатністю вітаміну В₁, виникає при:

А. хронічному алкоголізмі

Б. порфірії

В. пелагрі

Г. вірно А і Б

Д. вірно А і В

12. Для діабетичної полінейропатії характерно:

А. ураження черепних нервів

Б. переважаюче ураження нервів верхніх кінцівок

В. вегетативні порушення

Г. вірно А і Б

Д. вірно А і В

13. Полінейропатії при лейкозах виникають в результаті:

А. ендолюмбального введення преднізолона

Б. прийому цитостатиків

В. здавлення нервових стовбурів специфічними інфільтратами

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

14. Для уремічної полінейропатії характерно:

А. зниження швидкості проведення збудження по нервах

Б. ураження черепних нервів

В. переважання аксональної дегенерації

Г. все перелічене

15. Гостра переміжна порфірія вирізняється:

А. вираженістю сенситивної атаксії

Б. вираженістю больового синдрому

В. тяжкістю в’ялих паралічів кінцівок

Г. чорним забарвленням калу

Д. червоним забарвленням сечі

16. Характерними супутніми симптомами полінейропатії при мієломній хворобі є:

А. стійкі болі в кістках

Б. клітинно-білкова дисоціація в лікворі

В. патологічні переломи

Г. вірно Б і В

Д. вірно А і В

17. Причиною спадково зумовленої полінейропатії може бути:

А. амілоїдоз

Б. порфірія

В. гепатоцеребральна дистрофія

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

18. Для компресійної нейропатії ліктьового нерва (синдром защемлення в області ліктьового суглоба) характерно:

А. слабість II і III пальців кисті

Б. атрофія м’язів підвищення мізинця

В. болі по ульнарній поверхні кисті

Г. все перелічене

Д. вірно Б і В

19. Для компресійної нейропатії серединного нерва (синдром зап’ястного каналу) характерно:

А. слабість IV,V пальців

Б. атрофія м’язів підвищення великого пальця

В. посилення болів в кисті при її згинанні

Г. вірно Б і В

Д. вірно А і В

20. Для синдрому защемлення малогомілкового нерва в області підколінної ямки характерно:

А. слабість підошвенних згиначів стопи

Б. гіпотрофія перонеальної групи м’язів

В. гіпалгезія зовнішньої поверхні гомілки

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

21. Для синдрому защемлення великогомілкового нерва (синдром тарзального каналу) характерно:

А. біль в ділянці підошви

Б. припухлість в області зовнішньої кісточки

В. парези згиначів пальців стопи

Г. вірно Б і В

Д. вірно А і В

22. Для невральної аміотрофії Персонейджа-Тернера характерно:

А. дистальний парез руки

Б. біль в області надпліччя

В. атрофія м’язів плеча

Г. корінцева гіпестезія в зоні С₅-С₆

Д. вірно А і Г

Е. вірно Б і В

23. Для диференційної діагностики аксонопатій і мієлінопатій найбільш інформативним є:

А. імунологічне дослідження крові

Б. електроміографія

В. імунологічне дослідження ліквору

Г. біопсія м’язів

24. В гострому періоді невропатій доцільно застосовувати:

А. ультразвук

Б. електростимуляція

В. мікрохвильова терапія

Г. вірно А і В

Д. вірно А і Б

25. Голкорефлексотерапія при полінейропатії Гієна-Барре призначається в період:

А. наростання парезів

Б. стабілізації парезів

В. регресу парезів

Г. вірно все перелічене

Д. вірно Б і В

26. Інфекційний поліневрит викликають:

А. герпес

Б. ботулізм

В. проказа (лепра)

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

27. Для поліневропатії Гієна-Барре характерно:

А. ураження черепних нервів

Б. виражені тазові розлади

В. стійка двостороння пірамідна симптоматика

Г. все перелічене

Д. вірно Б і В

28. При полінейропатії Гієна-Барре білково-клітинна дисоціація в лікворі виникає:

А. з 1-ого дня захворювання

Б. з 3-го дня захворювання

В. з 2-ого тижня захворювання

Г. з 3-го тижня захворювання

29. Атипова форма Фішера гострої поліневропатії Гієна-Барре характеризується:

А. ураженням язикоглоткового нерва

Б. двостороннім ураженням лицевого нерва

В. ураженням каудальної групи черепних нервів і порушенням дихання

Г. ураженням окорухових нервів і атаксією

Д. всім переліченим

30. Для невропатій при вузликовому периартеріїті характерно:

А. асиметрія ураження нервових стовбурів

Б. мала вираженість больового синдрому

В. ураження черепних нервів

Г. вірно Б і В

Д. все перелічене

31. Для змін соска диску зорового нерва при гострому невриті характерно:

А. стушованість границь

Б. гіперемія

В. поблідніння

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

32. До демієлінізуючих належать поліневропатії:

А. Гієна-Барре

Б. діабетична

В. порфірійна

Г. алкогольна

33. Для невропатії трійничного нерва характерно:

А. зниження корнеального рефлексу

Б. порушення смаку на задній третині язика

В. гіпалгезія у внутрішній зоні Зельдера

Г. гіпертрофія жувальної мускулатури

Д. все перелічене

34. Для ураження лицевого нерва в області мостомозочкового кута характерно:

А. зниження корнеального рефлексу

Б. порушення смаку на передніх 2/3 язика

В. гіперакузія

Г. вірно все перелічене

Д. вірно А і Б

35. При кохлеарному невриті спостерігається:

А. гіперакузія

Б. ізольване зниження кісткової провідності

В. ізольване зниження повітряної провідності

Г. поєднане зниження кісткової і повітряної провідності

Д. вірно А і В

36. При ураженні язикоглоткового нерва спостерігається:

А. порушення смаку на передніх 2/3 язика

Б. парез гортані

В. парез м’якого піднебіння

Г. вірно А і В

Д. вірно Б і В

37. При ураженні блукаючого нерва спостерігається:

А. дисфонія

Б. порушення серцевого ритму

В. бронхоспазм

Г. вірно все перелічене

Д. вірно А і Б

38. Для невропатії додаткового нерва характерно:

А. опущення лопатки

Б. схуднення м’язів шиї

В. затруднення ковтання

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

39. Ураження ядра під’язикового нерва від над'ядерного ураження відрізняється наявністю:

А. дизартрії

Б. обмеження рухомості язика

В. фібриляцій м’язів язика

Г. супутнього ураження блукаючого нерва

Д. всього переліченого

40. Для невропатії довгого грудного нерва характерно:

А. парез дельтовидного м’яза

Б. парез грудино-ключично-сосцевидного м’яза

В. парез переднього зубчастого м’яза

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

41. Для невропатії аксілярного нерва характерно:

А. затруднене згинання руки в ліктьовому суглобі

Б. болі в руці при відведенні її за спину

В. слабість і атрофія дельтовидного м’яза

Г. слабість і атрофія трапецієвидного м’яза

Д. вірно Б і Г

42. Ознаками невропатії серединного нерва є:

А. слабість IV і V пальців кисті

Б. зниження чутливості на долонній поверхні IV і V пальців кисті

В. слабість I і II пальців кисті

Г. вірно Б і В

Д. вірно А і В

43. Ознаками ураження променевого нерва є:

А. „когтиста кисть”

Б. неможливість розігнути кисть

В. неможливість відведення I пальця

Г. все перелічене

Д. вірно Б і В

44. При невропатії ліктьового нерва спостерігається:

А. „звисаюча кисть”

Б. порушення чутливості в області I і II пальців кисті

В. неможливість приведення IV і V пальців кисті

Г. вірно А і В

Д. все перелічене

45. При невропатії стегнового нерва спостерігається:

А. симптом Ласега

Б. слабість чотириголового м’яза стегна

В. відсутність ахілового рефлексу

Г. все перелічене

Д. вірно Б і В

46. Клінічними ознаками невропатії зовнішнього шкірного нерва стегна є:

А. знижений колінний рефлекс

Б. гіпестезія на зовнішній передній поверхні стегна

В. гіпестезія на зовнішній задній поверхні стегна

Г. вірно А і Б

Д. вірно А і В

47. Невропатія сідничного нерва характеризується:

А. симптомом Вассермана

Б. випадінням ахілового рефлексу

В. випадінням колінного рефлексу

Г. всім переліченим

Д. вірно А і Б

48. Клінічними ознаками ураження малогомілкового нерва є:

А. парез розгиначів стопи

Б. гіпестезія на внутрішній поверхні гомілки

В. випадіння ахілового рефлексу

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

49. При невропатії великогомілкового нерва спостерігається:

А. випадіння ахілового рефлексу

Б. порушення чутливості на передній поверхні гомілки

В. парез згиначів стопи

Г. все перелічене

Д. вірно А і В

50. Від шийного сплетення не відходить:

А. малий потиличний нерв

Б. аксілярний нерв

В. діафрагмальний нерв

Г. надключичний нерв

Д. великий вушний нерв

51. Від плечового сплетення не відходить:

А. надключичний нерв

Б. підключичний нерв

В. аксілярний нерв

Г. ліктьовий нерв

Д. вірно А і В

52. Від поперекового сплетення не відходить:

А. стегновий нерв

Б. затульний нерв

В. зовнішній шкірний нерв стегна

Г. сідничний нерв

Д. стегново-статевий нерв

53. Від крижового сплетення не відходить:

А. зовнішній шкірний нерв стегна

Б. затульний нерв

В. сідничний нерв

Г. все перелічене

Д. вірно А і В

54. При дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба спостерігається:

А. набряк привушної ділянки

Б. болючість при пальпації скроневого м’яза

В. обмежена рухливість нижньої щелепи

Г. вірно А і Б

Д. вірно все перелічене

55. Для больової міофасціальної дисфункції лиця характерно:

А. болючість ураженого м’яза при жуванні і відкриванні рота

Б. гіперестезія в ділянці ураженого м’яза

В. наявність болючих вузликів в товщі жувального м’яза

Г. вірно А і Б

Д. вірно А і В

56. Найпоширенішою причиною невралгії трійничного нерва є:

А. захворювання приносових пазух

Б. компресія корінця нерва звивистою судиною на основі мозку

В. здавлення гілок нерва в підочному і нижньощелепному каналах

Г. все перелічене

Д. вірно Б і В

57. При класичній невралгії трійничного нерва спостерігається:

А. перманентний больовий синдром

Б. гипалгезії обличчя в зоні іннервації II і III гілок трійничного нерва

В. тригерні зони на обличчі

Г. психомоторне збудження під час приступу

Д. вірно Б і В

58. Для невриту трійничного нерва характерно:

А. відсутність постійного больового синдрому

Б. гіперестезія обличчя

В. трофічні розлади на обличчі

Г. слабість жувальної мускулатури

Д. вірно В і Г

Е. все перелічене

59. Для невралгії назоциліарного нерва характерно:

А. приступоподібні болі в області ока і носа

Б. приступоподібні болі в лобно-скронево-потиличній області

В. ринорея, сльозотеча

Г. вірно А і В

Д. вірно Б і В

60. Для невралгії вушно-скроневого нерва характерно:

А. наявність тригерних зон в ділянці скроні

Б. гіперемія і гіпергідроз привушної ділянки

В. приступоподібні болі в привушній ділянці

Г. все перелічене

Д. вірно Б і В

61. Для невралгії язикоглоткового нерва характерно:

А. приступи стріляючих болів в корені язика

Б. приступи стріляючих болів в мигдаликах

В. наявність тригерних зон в корені язика

Г. все перелічене

Д. вірно А і В

62. Для невралгії верхньогортанного нерва характерно:

А. приступи болю в ділянці гортані

Б. пароксизми кашлю під час больового приступу

В. дисфонія

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

63. Для гангліоліту колінчатого вузла характерно:

А. болі в ділянці вуха з іррадіацією в потилицю

Б. герпетичний висип у вушній раковині

В. порушення смаку на задній 1/3 язика

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

64. Для невралгії потиличного нерва характерно:

А. біль в привушній ділянці

Б. біль в ділянці потилиці з іррадіацією в надпліччя

В. болючість при пальпації остистих відростків С₃ - С₇

Г. напруження м’язів шиї

Д. все перелічене

65. В період загострення невралгії трійничного нерва застосовують:

А. динамічні струми на область виходу гілок трійничного нерва

Б. грязеві аплікації на комірцеву зону

В. електрофорез новокаїну на область виходу гілок трійничного нерва

Г. все перелічене

Д. вірно А і В

66. Найефективнішим методом терапії невралгії трійничного нерва є призначення:

А. анальгетиків

Б. спазмолітиків

В. протисудомних

Г. всіх перелічених

Д. жоден з перелічених варіантів

67. Синдром нижнього косого м’яза голови характеризується:

А. кохлеовестибулярними і зоровими розладами

Б. постійним болем в потиличній ділянці

В. гіпалгезією в зоні іннервації великого потиличного нерва

Г. вірно А і В

Д. вірно Б і В

68. Для синдрому драбинчастого м’яза характерно:

А. посилення болю в передпліччі і II, III пальцях кисті при повороті голови у хвору сторону

Б. посилення болю в передпліччі і IV і V пальцях кисті при повороті голови у здорову сторону

В. асиметрія АТ і пульсу на променевій артерії

Г. дифузний остеопороз кисті

Д. вірно А і Г

Е. вірно Б і В

69. Для синдрому малого грудного м’яза характерно:

А. біль по передньозовнішній поверхні грудної клітки з іррадіацією в руку

Б. посилення больового синдрому при закладанні руки за спину

В. зниження АТ на плечовій артерії при повороті голови в здорову сторону

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

70. Для плечелопаткового периартрозу характерно:

А. остеопороз головки плечової кістки, збільшення розмірів суглобової щілини плечового суглоба

Б. атрофія навколосуглобових м’яких тканин

В. зниження рухомості плечового суглоба

Г. все перелічене

Д. вірно Б і Г

71. Для періоститу зовнішнього надвиростка плечової кістки характерно:

А. болючість всіх рухів в плечовому суглобі

Б. болючість при розгинанні і ротації передпліччя в ліктьовому суглобі

В. звуження суглобової щілини плечового суглоба

Г. вірно А і В

Д. все перелічене

72. Синдром „плече – кисть” характеризується:

А. вегетативно-трофічні порушення на кисті

Б. асиметрія АТ

В. гіпотрофія m.sternocleidomastoideus

Г. все перелічене

Д. вірно Б і В

73. Для заднього шийного симпатичного синдрому характерно:

А. поєднання кохлеовестибулярних, зорових, вестибуломозочкових порушень з пульсуючим пекучим одностороннім головним болем

Б. поєднання болю в обох потиличних ділянках з корінцевими чутливими розладами в ульнарній області

В. поєднання пекучого болю к надключичній ділянці з приступами мязевої слабості в руці

Г. все перелічене

Д. жоден з перелічених варіантів

74. Синкопальний вертебральний синдром Унтерхарншейдта характеризується:

А. раптовим падінням хворого при різкій зміні положення тіла з горизонтального на вертикальне з падінням АТ

Б. раптовою втратою свідомості і м’язового тонусу, повязані з рухом голови і шиї

В. раптовим приступом кохлеовестибулярних, координаторних і зорових розладів, повязаним з поворотом голови і шиї

Г. всім переліченим

Д. вірно А і В

75. При вертеброгенній цервікальній мієлопатії спостерігається:

А. виражені розлади функції тазових органів

Б. змішаний верхній парапарез в поєднанні із спастичним нижнім парезом

В. грубі атрофії м’язів нижніх кінцівок

Г. дизартрія, дисфонія, дисфагія

Д. все перелічене

76. Для компресії корінця С₆ характерно:

А. больова гіпестезія I пальця кисті

Б. зниження рефлексу з двоголового м’яза плеча

В. зниження карпорадіального рефлексу

Г. больова гіпестезія V пальця кисті

Д. вірно А і Б

Е. вірно В і Г

77. При компресії корінця С₇ спостерігається:

А. болі і парестезії в області Ш пальця кисті, випадіння рефлексу з трьохголового м’яза плеча

Б. болі і парестезія в області I пальця кисті, випадіння рефлексу з двоголового м’яза плеча

В. больова в області V пальця кисті, випадіння карпорадіального рефлексу

Г. жоден з перелічених варіантів

78. Васкулярний епіконусний синдром супроводжується:

А. відсутність ахілового рефлексу

Б. відсутність анального і кремастерного рефлексів

В. нижній в’ялий парапарез

Г. затримка сечі

Д. все перелічене

Е. вірно А, В і Г

79. Васкулярний конусний синдром характеризується:

А. нетримання сечі

Б. анестезія в аногенітальній зоні

В. нижній в’ялий парапарез

Г. відсутність ахілових рефлексів

Д. все перелічене

Е. вірно А і Б

80. Платібазією називають краніовертебральну аномалію, при якій спостерігається:

А. сплощення схилу потиличної кістки

Б. лійкоподібне вдавлення в область потиличного отвору

В. зрощення І шийного хребця з потиличною кісткою

Г. все перелічене

Д. вірно Б і В

81. Аномалією Арнольда-Кіарі називається патологія, при якій відзначається:

А. зрощення шийних хребців

Б. зрощення І шийного хребця з потиличною кісткою

В. зміщення вниз мигдаликів мозочка

Г. розщеплення дужки І шийного хребця

Д. все перелічене

82. Найінформативнішими методами дослідження при вродженій аномалії мозку Денді-Уокера є:

А. вентрикулографія

Б. КТ мозку

В. мієлографія

Г. Rtg –графія краніовертебрального переходу

Д. все перелічене

Е. вірно А і Б

83. Для синдрому грушевидного м’яза характерно:

А. зниження анального і кремастерного рефлексів

Б. посилення болю в гомілці і стопі при приведенні стегна

В. „переміжна” кульгавість нижніх кінцівок

Г. все перелічене

Д. вірно Б і В

Е. вірно А і В

84. Клінічна картина компресії корінців кінського хвоста відрізняється від компресії конуса і епіконуса:

А. асиметричністю ураження

Б. інтенсивним больовим синдромом, який посилюється в лежачому положенні

В. нижнім в’ялим парапарезом

Г. всім переліченим

Д. вірно А і Б

85. Протипоказом для застосування витяжіння при неврологічних проявах шийного остеохондрозу є:

А. нестабільність хребтового сегменту

Б. порушення спінального кровообігу

В. різко виражений больовий корінцевий синдром

Г. вертебробазилярна недостатність

Д. все перелічене

Е. вірно Б і Г

86. Показом до мануальної терапії при неврологічних проявах остеохондрозу хребта є наявність:

А. спондильозу і спондилолістезу ІІІ стадії

Б. больового синдрому і вегетативно-вісцеральних порушень

В. остеопорозу хребців

Г. всього переліченого

Д. жоден з перелічених варіантів

87. Для синдрому компресії корінця L₄ характерно:

А. біль в ділянці колінного суглобу та внутрішньої поверхні стегна

Б. слабість чотириголового м’яза стегна

В. відсутність колінного рефлексу

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

88. Синдром компресії корінця L₅ проявляється:

А. болем на внутрішній поверхні гомілки і стегна

Б. слабістю розгиначів І пальця стопи

В. зниженням ахілового рефлексу

Г. вірно Б і В

Д. всім переліченим

89. Синдром компресії корінця S₁ проявляється:

А. зниженням сили трьохголового м’яза гомілки і згиначів пальців стопи

Б. зниженням колінного рефлексу

В. випадінням ахілового рефлексу

Г. всім переліченим

Д. вірно Б і В

90. Хірургічне лікування показано, якщо у хворого з шийним остеохондрозом є:

А. виражена клініка компресії плечового сплетення при синдромі драбинчастого м’яза

Б. компресія остеофітами вертебральної артерії

В. виражений спондильоз на всьому протязі шийного відділу хребта

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

91. Туберкульозний спондиліт проявляється:

А. сколіозом

Б. кіфозом

В. клиновидною деформацією хребців

Г. деструкцією тіл хребців

Д. всім переліченим

Е. вірно А і Б

92. Для сакроілеїту характерно:

А. симптом Ласега

Б. болючість при здавленні крил клубової кістки

В. нечіткість контурів суглобових поверхонь крижово-клубового з’єднання, що виявляється при рентгенологічному обстеженні

Г. вірно А і В

Д.вірно Б і В

93. Клінічна картина метастатичного ураження хребта відрізняється від остеохондрозу:

А. стійким корінцевим больовим синдромом

Б. білатеральним корінцевим синдромом

В. компресією спинного мозку і корінців

Г. всім переліченим

94. Для остеохондрозу в молодому віці характерно:

А. виражений больовий корінцевий синдром

Б. виражений остеопороз хребта

В. виражені явища остеохондрозу і спондильозу хребта на рентгенограмі хребта

Г. все перелічене

95. В гострому періоді вертеброгенних корінцевих синдромів застосовують:

А. масаж

Б. грязелікування

В. голкорефлексотерапію

Г. аплікації парафіну

Д. все перелічене

96. Для спондилоартриту (хвороба Бехтєрєва) характерно:

А. остеопороз хребців

Б. сакроілеїт

В. кіфоз грудного відділу хребта

Г. деструкція тіл хребців поперекового відділу

Д. вірно А і Б

Е. вірно Б і В

97. При невральній аміотрофії Шарко-Марі-Тута спостерігається:

А. дистальна аміотрофія кінцівок

Б. проксимальна аміотрофія кінцівок

В. аміотрофія тулуба

Г. псевдогіпертрофія литкових м’язів

98. В розвитку остеопорозу хребта грає роль:

А. недостатність статевих гормонів

Б. підвищення активності щитовидної залози

В. зниження рівня кальцію і фосфору в крові

Г. все перелічене

Д. вірно А і В

99. Для остеопорозу хребта характерними рентгенологічними ознаками є:

А. вогнища деструкції в тілах хребців

Б. дифузний остеопороз хребців

В. клиновидні переломи хребців

Г. краєві розростання кінцевих пластинок хребців

Д. все перелічене

Е. вірно Б і В

100. Ділянкою можливої компресії серединного нерва є:

А. „плечовий канал”

Б. „спіральний канал”

В. зовнішня міжм'язева перегородка плеча

Г. кістково-фіброзний канал Гюйона