78

Розділ I

Клінічна анатомія і фізіологія нервової системи. Топічна діагностика

1. При ураженні відвідного нерва виникає параліч м'яза:

А. верхнього прямого

Б. зовнішнього прямого

В. нижнього прямого

Г. нижнього косого

2. Мідріаз виникає при ураженні:

А. верхньої порції крупноклітинного ядра окорухового нерва

Б. нижньої порції крупноклітинного ядра окорухового нерва

В. дрібноклітинного ядра окорухового нерва

Г. середнього непарного ядра

Д. ядра медіального поздовжнього пучка

3. Якщо верхня межа провідникових розладів больової чутливості визначається на рівні Th₁₀ дерматома, то ураження спинного мозку локалізується на рівні сегмента:

А. Th₆ або Th₇

Б. Th₈ або Th₉

В. Th₉ або Th₁₀

Г. Th₁₀ або Th₁₁

4. При центральному паралічі не спостерігається:

А. гіпотрофія м'язів

Б. підвищення сухожильних рефлексів

В. порушення функції тазових органів

Г. порушення електрозбудливості нервів і м'язів

5. Хореєформний гіперкінез виникає при ураженні:

А. палеостріатума

Б. неостріатума

В. медіальної блідої кулі

Г. латеральної блідої кулі

6. (7) Волокна для тулуба і верхніх кінцівок розміщуються в клиновидному пучку задніх канатиків по відношенні до серединної лінії:

А. латерально

Б. медіально

В. вентрально

Г. дорсально

7. (8) Волокна больової і температурної чутливості (латеральна петля) приєднуються до волокон глибокої і тактильної чутливості (медіальна петля):

А. в довгастому мозку

Б. в мості

В. в ніжках мозку

Г. в зоровому горбі

8. (9) Основним гальмівним медіатором є:

А. ацетилхолін

Б. ГАМК

В. норадреналін

Г. адреналін

9. (11) Нестійкість в позі Ромберга при закриванні очей значно посилюється, якщо має місце атаксія:

А. мозочкова

Б. сенситивна

В. вестибулярна

Г. Лобна

10. (13) Біназальна геміанопсія виникає при ураженні:

А. центральних відділів перехресту зорових нервів

Б. зовнішніх відділів перехресту зорових нервів

В. зорової променистості

Г. зорових трактів

11. (15) При ураженні зорового тракту виникає геміанопсія:

А. біназальна

Б. гомонімна

В. бітемпоральна

Г. нижньоквадрантна

12. (19) Бітемпоральна геміанопсія спостерігається при ураженні:

А. центральних відділів перехресту зорових нервів

Б. зовнішніх відділів перехресту зорових нервів

В. зорових трактів перехресту зорових нервів

Г. зорової променистості з обох сторін

13. (20) Справжнє нетримання сечі виникає при ураженні:

А. парацентральних дольок передньої центральної звивини

Б. шийного відділу спинного мозку

В. поперекового потовщення спинного мозку

Г. кінського хвоста спинного мозку

14. (21) При парезі погляду вверх і порушенні конвергенції вогнище локалізується:

А. в покришці моста

Б. в основі моста

В. в покришці середнього мозку

Г. в основі середнього мозку

15. (23) При ураженні черв’яка мозочка спостерігається атаксія:

А. динамічна

Б. вестибулярна

В. статична

Г. сенситивна

16. (24) При периферичному парезі лицевого нерва, збіжній косоокості за рахунок лівого ока, гіперестезії в середній зоні Зельдера зліва, патологічних рефлексах справа вогнище локалізується:

А. в лівому мосто-мозочковому куті

Б. в правій півкулі мозочка

В. в мості зліва

Г. в області верхівки пірамідки лівої скроневої кістки

17. (26) Поєднання болю і герпетичних висипань в зовнішньому слуховому проході і на вушній раковині, порушення слухової і вестибулярної функції є ознакою ураження вузла:

А. вестибулярного

Б. крилопіднебінного

В. колінчатого

Г. Гассерового

18. (27) Мієлінізація волокон пірамідної системи починається:

А. на з-ому місяці внутрішньоутробного розвитку

Б. наприкінці 1-ого року життя

В. на початку 2-ого року життя

Г. на останньому місяці внутрішньоутробного розвитку

19. (28) Шийне сплетення утворене передніми гілками спинномозкових нервів:

А. С₁-С₄

Б. С₂-С₅

В. С₃-С₆

Г. С₄-С₇

Д. С₅-С₈

20. (29) Плечове сплетення формують передні гілки спинномозкових нервів:

А. С₅-С₈

Б. С₅-Th₂

В. С₆-С₈

Г. С₈-Th₂

21. (34) Геміанестезія, геміатаксія, геміанопсія характерні для ураження:

А. блідої кулі

Б. хвостатого ядра

В. червоного ядра

Г. таламуса

22. (35) Ураження кінського хвоста спинного мозку супроводжується:

А. в’ялим парезом ніг і порушенням чутливості по корінцевому типу

Б. спастичним парезом ніг і тазовими розладами

В. порушенням глибокої чутливості дистальних відділів ніг і затримкою сечі

Г. спастичним парезом ніг без розладів чутливості і порушенням функції тазових органів

23. (36) Справжній астереогноз зумовлений ураженням:

А. лобної долі

Б. скроневої долі

В. тім'яної долі

Г. потиличної долі

24. (37) Випадіння верхніх квадрантів полів зору настає при ураженні:

А. зовнішніх відділів зорового перехресту

Б. язикової звивини

В. глибинних відділів тім'яної долі

Г. первинних зорових центрів в таламусі

25. (39) Дуга рефлексу із сухожилка двоголового м'яза плеча замикається на рівні таких сегментів спинного мозку:

А.С₃-С₄

Б.С₅-С₆

В.С₇-С₈

Г.C₈-Th₁

Д.Th₁-Th₂

26. (40) Непарне заднє ядро окорухового нерва ( ядро Перлеа) забезпечує реакцію зіниці на:

А. світло

Б. больовий подразник

В. конвергенцію

Г. акомодацію

27. (41) Хворий із зоровою агнозією:

А. погано бачить предмети, але впізнає їх

Б. бачить предмети добре, але форма здається викривленою

В. не бачить предметів по периферії полів зору

Г. бачить предмети, але не впізнає їх

28. (42) Хворий з моторною афазією:

А. розуміє звернену до нього мову, але не може говорити

Б. не розуміє звернену до нього мову і не може говорити

В. може говорити, але не розуміє звернену до нього мову

Г. може говорити, але мова скандована

29. (43) Хворий з сенсорною афазією:

А. не може говорити

Б. розуміє звернену до нього мову, але не може говорити

В. може говорити, але забуває назви предметів

Г. не розуміє звернену до нього мову, але контролює власну

Д. не розуміє звернену до нього мову і не контролює власну

30. (44) Амнестична афазія спостерігається при ураженні:

А. лобної долі

Б. тім'яної долі

В. стику лобної і тім'яної долей

Г. стику скроневої і тім'яної долей

31. (45) Поєднання порушення ковтання і фонації, дизартрії, пареза мякого піднебіння, відсутності ковтального рефлексу і тетрапарезу свідчить про ураження:

А. ніжок мозку

Б. моста

В. довгастого мозку

Г. покришки середнього мозку

32. (47) При альтернуючому синдромі Міяра-Гублера вогнище знаходиться:

А. в основі ніжки мозку

Б. в задньо-боковому відділі довгастого мозку

В. в області червоного ядра

Г. в основі моста

33. (48) При поєднанні двостороннього синдрому Горнера з розладами больової і температурної чутливості на руках з найбільшою ймовірністю можна підозрювати:

А. спінальну форму розсіяного склерозу

Б. цервікальну сірінгомієлію

В. екстрамедулярну пухлину на шийно-грудному відділі

Г. інтрамедулярну пухлину на шийно-грудному відділі

Д. вірно А і В

Е. вірно Б і Г

34. (50) Гілкою шийного сплетення є:

А. малий потиличний нерв

Б. пахвинний нерв

В. променевий нерв

Г. серединний нерв

35. (51) Гілкою плечового сплетення є:

А. діафрагмальний нерв

Б. пахвинний нерв

В. надключичний нерв

Г. великий вушний нерв

36. (53) Малий потиличний нерв утворюють волокна спинномозкових нервів:

А. С₃-С₄

Б. С₁-С₃

В. С₂-С₄

Г. С₁-С₄

37. (54) Стегновий нерв утворюють корінці:

А. L₃

Б. L₂-L₄

В. L₁-L₂

Г. L₁-L₄

38. (55) Крижове сплетення формують передні гілки спинномозкових нервів:

А. S₁-S₃

Б. S₁-S₅

В. L₄-S₄

Г. L₃-S₅

39. (56) Сідничний нерв складають волокна корінців:

А. S₁-S₂

Б. L₅-S₃

В. S₂-S₃

Г. L₅-S₅

40. (57) Малогомілковий нерв складають волокна корінців:

А. L₁-L₂

Б. L₂-L₃

В. L₁-L₂

Г. L₄-S₁

41. (58) Надключичний нерв утворюють волокна спинномозкових нервів:

А. С₃-С₄

Б. С₂-С₄

В. С₄-С₆

Г. С₂-С₆

42. (60) Діафрагмальний нерв утворюють волокна спинномозкових нервів:

А. С₁-С₂

Б. С₂-С₃

В. С₃-С₅

Г. С₁-С₅

43. (61) При ураженні діафрагмального нерва відмічається:

А. утруднення дихання

Б. утруднення ковтання

В. гикавка

Г. блювота

Д. вірно А і В

Е. вірно А і Б

44. (62) Пахвинний нерв іннервує:

А. двоголовий м’яз плеча

Б. розгиначі передпліччя

В. дельтовидний м’яз

Г. все перелічене

45. (63) При ураженні шкірно-м’язового нерва відзначається:

А. зниження карпо-радіального рефлексу

Б. ослаблення згинання передпліччя

В. зниження згинально-ліктьового рефлексу

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

46. (64) Поперекове сплетення формують передні гілки спинномозкових нервів:

А. Th₁₂-L₅

Б. L₁-L₅

В. Th₂-L₅

Г. L₁-L₄

47. (65) У великогомілковий нерв входять волокна корінців:

А. L₁-L₂

Б. L₃-L₄

В. L₄-S₃

Г. L₁-S₃

48. (67) При паралічі Ерба-Дюшена страждає функція м’язів:

А. дельтовидного і трьохголового плеча

Б. двохголового і внутрішнього плеча

В. згиначів кисті

Г. вірно А і Б

Д. вірно Б і В

49. (68) Каузалгічний больовий синдром найчастіше зустрічається при ушкодженні нерва:

А. серединного

Б. ліктьового

В. великогомілкового

Г. малогомілкового

Д. вірно А і Б

Е. вірно А і В

50. (71) Для пораження променевого нерва на рівні середньої третини плеча характерно:

А. параліч розгиначів передпліччя

Б. випадіння рефлексу з трьохголового м’яза

В. параліч розгиначів кисті

Г. вірно А і Б

Д. вірно А і В

51. (73) При ураженні серединного нерва виникає:

А. порушення згинання 1, 2 і частково 3 пальців кисті

Б. порушення пронації кисті

В. слабість розгиначів середніх фаланг 2 і 3 пальців кисті

Г. вірно А і Б

Д. вірно все перелічене

52. (74) Для ураження стегнового нерва вище пахової зв’язки характерно:

А. гіпестезії на передній поверхні стегна

Б. параліч згиначів стегна

В. параліч згиначів гомілки

Г. все перелічене

Д. вірно А і Б

53. (75) Рефлекси орального автоматизму свідчать про ураження трактів:

А. кортикоспінальних

Б. кортиконуклеарних

В. лобно-мосто-мозочкових

Г. руброспінальних

54. (77) Хапальний рефлекс (Янішевського) відмічається при ураженні:

А. тім'яної долі

Б. скроневої долі

В. лобної долі

Г. потиличної долі

55. (78) Слухова агнозія наступає при ураженні:

А. тім'яної долі

Б. лобної долі

В. потиличної долі

Г. скроневої долі

56. (79) Децеребраційна ригідність виникає при ураженні стовбура мозку на рівні:

А. верхніх відділів довгастого мозку

Б. нижніх відділів довгастого мозку

В. червоних ядер

Г. моста

57. (80) Для нижнього синдрому червоного ядра ( синдром Клода ) характерно:

А. параліч окорухового нерва на стороні вогнища

Б. геміатаксії на протилежній до вогнища стороні

В. геміпареза, гемігіпестезії на протилежній стороні

Г. вірно А і Б

Д. вірно все перелічене

58. (82) Альтернуючий синдром Фовілля характеризується одночасним залученням в патологічний процес нервів:

А. лицевого і відвідного

Б. лицевого і окорухового

В. язикоглоткового і блукаючого

Г. під’язикового і додаткового

59. (83) Для синдрому яремного отвору характерно ураження нервів:

А. язикоглоткового, блукаючого, додаткового

Б. блукаючого, додаткового, під’язикового

В. додаткового, язикоглоткового, під’язикового

Г. блукаючого, лицевого, трійничного

60. (85) Півкульний парез погляду (хворий дивиться на вогнище) пов’язаний з ураженням долі:

А. лобної

Б. скроневої

В. тім'яної

Г. потиличної

61. (86) Периферичний парез піднебіння, язичка, голосової зв’язки з одної сторони і спастичний геміпарез з геміанестезією з протилежної сторони називають синдромом:

А. Джексона

Б. Шмідта

В. Гасперіні

Г. Авелліса

62. (87) Конструктивна апраксія виникає при ураженні:

А. лобної долі домінантної півкулі

Б. лобної долі недомінантної півкулі

В. тім’яної долі домінантної півкулі

Г. тім’яної долі недомінантної півкулі

63. (88) Розлади схеми тіла виникають при ураженні:

А. скроневої долі домінантної півкулі

Б. скроневої долі недомінантної півкулі

В. тім’яної долі домінантної півкулі

Г. тім’яної долі недомінантної півкулі

64. (89) Сенсорна афазія відзначається при ураженні:

А. верхньої скроневої звивини

Б. середньої скроневої звивини

В. верхньотім’яної дольки

Г. нижньої тім’яної дольки

65. (91) Моторна апраксія в лівій руці розвивається при ураженні:

А. коліна мозолистого тіла

Б. стовбура мозолистого тіла

В. потовщення мозолистого тіла

Г. при всьому переліченому

66. (92) Сегментарний апарат симпатичного відділу вегетативної нервової системи представлений нейронами бокових рогів спинного мозку на рівні сегментів:

А. C₅-Th₁₀

Б. Th₁-Th₁₂

В. C₈-L₃

Г. Th₆-L₄

67. (93) Каудальний відділ сегментарного апарата парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи представлений нейронами бокових рогів спинного мозку на рівні сегментів:

А. L₄-L₅

Б. L_5-S₁

В. S₁-S₂

Г. S₂-S₄

68. (94) Циліоспінальний центр розташований в бокових рогах спинного мозку на рівні сегментів:

А. C₄-C₅

Б. C₆-C₇

В. C₈-Th₁

Г. Th₂-Th₃

69. (99) Центральний парез лівої руки виникає при локалізації вогнища у:

А. верхніх відділах передньої центральної звивини зліва

Б. нижніх відділах передньої центральної звивини зліва

В. в задньому стегні внутрішньої капсули

Г. в коліні внутрішньої капсули

Д. в середньому відділі передньої центральної звивини справа

70. (100) Приступ судом починається з пальців лівої ноги при розміщені вогнища у:

А. передньому адверсивному полі справа

Б. верхньому відділі задньої центральної звивини справа

В. нижньому відділі передньої центральної звивини справа

Г. верхньому відділі передньої центральної звивини справа

Д. нижньому відділі задньої центральної звивини справа