Монтаж дверних та віконних блоків
При монтажі віконних і дверних блоків всі однойменні елементи розташовують на одній лінії, наприклад на фасаді багатоповерхового будинку вертикальні бруски плетінь повинні знаходитися на одній вертикальній лінії.
При установці дверного блоку в проріз його вирівнюють за рівнем і схилом як у площині стіни, так і поперек, для того щоб коробки блоку не виступала за площину стіни, якщо стіни не штукатуряться. При оштукатурених стінах коробки повинна виступати за площину стіни на товщину штукатурки, щоб лиштва прилягала до стіни і коробки.
Перед кріпленням блоку перевіряють, чи не перекошена коробка. Для цей блок вимірюють по діагоналях, натягаючи шнур з одного кута в протилежний. Перекіс коробки можна перевірити також косинцем зі схилом.
Коробки, встановлювані в прорізи зовнішніх стін, повинні відстояти від площини стіни усередину будинку по всьому його фасаді на однаковій відстані.
Коробки віконних і дверних блоків до кам'яних стін і перегородок кріплять чи шурупами сталевими йоржами, що забивають у дерев'яні антисептіровані пробки, закладені в стіни. Вертикальні бруски коробок прикріплюють до прорізів не менш чим у двох місцях, причому відстань між чи шурупами йоржами повинне бути не більш 1 м. З дерев'яними перегородками коробки з'єднують цвяхами.
Рис. 2.8. Монтаж віконних та дверних блоків
Після установки в проріз і закріплення блоків зазори між коробкою і кладкою зовнішніх стін необхідно проконопатити термоізоляційними матеріалами. Конопатять сталевими конопатками. У житлових будинках віконний і балконний блоки звичайно встановлюють у загальний проріз. Для кращого кріплення блоків бажано у верхній частині прорізу (укосу) у місцях стику блоків ставити додаткову чи пробку металевий заставний елемент.
Віконний і балконний блоки скріплюють між собою цвяхами, прокладаючи між блоками рейку товщиною 10 .20 мм на половину ширини коробки, для того щоб зазор, що залишився, можна було надалі проконопатити.
Для герметизації вікон і балконних дверей, а також стиків у зовнішніх панелях у будинках підвищеної поверховості застосовують мастику-герметик з поліізобутіленстирола. Мастика добре зчіплюється з поверхнею деревини і бетону; при позитивній температурі повітря мастику можна застосовувати без попереднього підігріву.
Скління вікон і дверей
Для скління вікон і дверей застосовують звичайне скло, товщина якого вибирається залежно від розмірів листового скла. При використанні скляних щитів площею 0,85 м 2 товщина скла повинна складати 2,3 мм, при більшій площі 3 мм. Більш тонке скло використовується для скління вікон ванних, комор і туалетів; в такі вікна вставляють (з внутрішнього боку) скло матове, з візерунком типу «іній», рифлене і т. п.
Зараз випускаються окна пвх та дерев'яні вікна в яких скла встановлюються не окремо, а в вигляді блоку - т.зв. склопакет.
У теперешній час на ринку є значна кількість плівок, які надають додаткові властивості скла.
Замазку для герметизації стекол зазвичай зберігають в теплому місці в металевій коробці або загорнутої у вологу ганчірку. Її можна приготувати в домашніх умовах. Для цієї мети в суміш льняного масла з відмученої крейдою (у співвідношенні 1: 1 по масі) додають 3 чайні ложки окису свинцю або сурику в розрахунку на 1 кг крейди.
Вікна остекляют наступним чином. Заміряють ширину віконної стулки в чотирьох кутах, щоб виключити вплив неправильної форми на розмір скла. З отриманих величин віднімають 3-5 мм: скло вільно увійде в стулку. Переконавшись у тому, що лист вільно входить в полушіп, промазують шов мастикою завтовшки 1,5 мм. Вставляють скло в полушіп до упору опуклою стороною вниз, в іншому випадку скло під час вставки може тріснути. Скло закріплюють у стулках клиновими і тригранними шпонками, так званими кляммерами, виготовленими з оцинкованої жерсті. Кляммери вдавлюють в стулку, натискаючи плоскою стороною стамески або викрутки або забивають їх маленьким молотком. Відстань між кляммерами 20-25 см.
Потім розм'якшують скляну замазку, додаючи в неї скипидар. Розминаючи в руках замазку, роблять з неї валик завтовшки з олівець і прикладають до скла на всю довжину шва. Поверхня замазки затирають спеціальним ножем, проводячи їм по склу і по краю полушіпа; надлишки замазки зрізують. Через кілька днів шов покривають фарбою під колір віконної рами.
При склінні дверей шви промазують шаром замазки товщиною 2-2,5 мм або закривають їх планками. Розмір шипів у вікнах і дверях становить 10X15 мм при товщині скла 3 мм і 12Х20 мм при товщині скла більше 3 мм. Скло кріплять в дверні фільонки аналогічно кріпленню віконного скла, проте замість замазки частіше застосовуються планки, які прибивають до дверної фільонки.