2.2. Аналіз отриманих даних

У дослідженні брали участь 5 подружніх пар. За віковим критерієм: до 25 років. За освітою: з середньою та середньо-спеціальною освітою - 6 чоловіків і 5 жінок; з вищою освітою - 4 чоловіки і 5 жінок . За кількістю років у шлюбі: до 4 років - 3 пари; від 5 до 9 років – 2 пари.

Вимір досліджуваних параметрів у вибірці проводився один раз.

Досліджуючи характер взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях у своїй роботі, я використовувала тест «Характер взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях» (А.А. Кареліна), спрямований на вивчення найбільш конфліктогенних сфер подружніх відносин, ступінь згоди (або незгоди) в ситуаціях конфлікту, рівень конфліктності в парі (Додаток В).

Аналіз результатів показує більш високу негативну реакцію жінок в конфліктних ситуаціях, ніж у чоловіків. Така ситуація спостерігається в шести з восьми сфер, перерахованих вище. У сфері прояви автономії можна відзначити приблизно однакові показники, і тільки в сфері прояви домінування одним з подружжя негативна реакція чоловіків вище жіночої. Питання, пов'язані з вихованням дітей і з грошима, найбільше хвилюють жінок, ніж чоловіків. Чоловіків же, виходячи з представлених даних, більше хвилюють питання, пов'язані з проявом домінування у сім'ї, на другому місці - проблеми відносин з родичами і друзями.

Розглянувши показники конфліктності в сім'ях між жінками і чоловіками, хотілося б порівняти і загальний рівень конфліктності жінок і чоловіків, виходячи з результатів тесту.

Рис. 3.1. Загальний рівень конфліктності жінок і чоловіків.

Де: значення від 1 до 5 - досліджувані подружні пари, від 0,5 до -2 - індекси загального рівня конфліктності.

Інтерпретуючи отримані дані представлені на рис. 3.1. , виходячи з того, що значення близькі до 1 (або до -1) підкреслюють пасивний характер поведінки при сімейних непорозуміннях, а близькі до 2 (або до -2) говорять про активну позицію у цій ситуації, можна відзначити пасивний характер поведінки подружжя в конфліктних ситуаціях в більшості досліджуваних подружніх пар. Як видно з малюнка лише в однієї пари можна відзначити активну позицію в сімейних конфліктних ситуаціях, де в одній парі ініціаторами даної активності виступає жінка, у другій - чоловік, а в третій - обидва з подружжя. Тобто можна сказати, що в більшості досліджуваних подружніх пар, під час сімейних непорозумінь, конфліктів подружжя не «підливають масла у вогонь», а намагаються мирно вирішити суперечку, про що і свідчить пасивний характер поведінки більшості пар в конфліктах.

Якщо розглядати індивідуальні показники, то можна сказати, що в парах, де немає конфліктів пов'язаних з порушенням рольових очікувань, відсутні також і конфлікти з приводу неузгодженості норм поведінки.

Зворотній взаємозв'язок можна відзначити між конфліктами пов'язаними з проявом прагнення до автономії і проявом домінування у сім'ї одним з подружжя. У сім'ях, де існують суперечки через підвищені прагнення одного з подружжя до самостійності, незалежності, паралельно виникають і конфлікти з питань домінування в сім'ї.

Часто показники конфліктності між подружжям збігаються, тобто рівень конфліктності подружжя приблизно однаковий по кожному блоку, якщо одного чоловіка хвилюють проблеми відносин з родичами і друзями, теж можна відзначити і в другого чоловіка. Також це можна віднести і до конфліктів пов'язаними з ревнощами, значення подружжя приблизно збігаються, що говорить про їх загальний погляд на ці питання.

Слід згадати про активний характер поведінки в конфліктних ситуаціях дружин у питаннях пов'язаних з вихованням дітей, це пов'язано з тим, що саме жінки займаються вихованням дітей, і не завжди їх мабуть влаштовує, яку роль у цьому процесі займає чоловік.

Хотілося б також звернути увагу на те, що не тільки питання про виховання так гостро хвилюють жінок, рівень жіночої підвищеної активності в конфліктах можна відзначити і з питань розбіжності у ставленні до грошей, мабуть і тут дружин не все влаштовує: зарплата, трата грошей і т . д.

В цілому, аналізуючи отримані дані можна відзначити, що саме у жінок характер взаємин в сімейних непорозуміннях, суперечностях, зіткненні інтересів, носить більш конфліктний характер.

Аналіз результатів, представлений на рис.3.1. показує, що 90% чоловіків задоволені, половина навіть абсолютно задоволена шлюбом, лише решту 10% скоріше задоволені, ніж незадоволені.

Виходячи з результатів, можна сказати, що в 3 пар збігається задоволеність шлюбом, у решти думки розходяться, один з подружжя вважає себе задоволеним, а другий сумнівається в своїй задоволеності шлюбом.

Якщо порівнювати показники задоволеності шлюбом і загальний рівень конфліктності подружніх пар представлені на рис. 3.1., то можна відзначити що в тих парах, де зазначається пасивний характер поведінки подружжя в конфліктних ситуаціях і найменшу кількість спірних питань, що призводять до конфлікту - спостерігається високий рівень задоволеності шлюбом, і , навпаки, у сім'ях, де відзначається активний характер поведінки подружжя в конфліктних ситуаціях і найбільша кількість спірних питань, розбіжностей, проблем - спостерігається низький рівень задоволеності шлюбом. Виходячи з цього, можна сказати, що характер взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях впливає на рівень задоволеності шлюбом.

Аналізуючи індивідуальні показники досліджуваних за результатами двох методик виходить, що не тільки загальний рівень конфліктності в парі впливає на задоволеність шлюбом, а й індивідуальні показники конфліктності впливають на ступінь задоволеності шлюбом.

Таким чином, проведений порівняльний аналіз показав залежність задоволеності шлюбом від характеру взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях. На ступінь задоволеності шлюбом впливають проблеми відносин з родичами і друзями, неузгодженість норм поведінки, прояв домінування одним з подружжя, а також прояви ревнощів і розбіжності у ставленні до грошей.

Методика «Визначення узгодженості сімейних цінностей і рольових установок в подружній парі».

Розглядаючи рольову адекватність чоловіків і жінок по сімейних цінностях було доцільно об'єднати і чоловіків, і жінок по групах з високим рівнем узгодженості РАм і РАж (рольової адекватності чоловіків і жінок), тобто набрали 0-1 балів, з середнім рівнем (2-3 бали) і з низьким рівнем узгодженості (від 4 до 6 балів). Результати представлені в Таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Рольова адекватність чоловіків і жінок по сімейних цінностей

№ п/п	Сімейні цінності	Число чоловіків				Число жінок
		з високим рівнем узгодженості (0-1 балів)	з середнім рівнем узгодженості (2-3 бали)	з низьким рівнем узгодженості (4-6 балів)	з високим рівнем узгодженості (0-1 балів)		з середнім рівнем узгодженості (2-3 бали)	з низьким рівнем узгодженості (4-6 балів)
1	Госпо-дарсько-побутова	4	1	0	2		3	0
2	батьківсько-виховна	3	1	1	1		3	1
3	соціальна активність	2	3	0	3		2	0
4	емоційна	3	1	1	1		3	2
5	зовнішня привабли-вість	1	2	3	2		2	1

З таблиці видно, що рольова адекватність чоловіків вище за всіма зазначеними в таблиці видами сімейних цінностей, так як високий рівень рольової адекватності демонструють 2-4 чоловіків з 5, середній рівень рольової адекватності показують 1-2 чоловіків (за різними сімейних цінностей), і низький рівень адекватності спостерігається у 0-1 чоловіків з 5. Можна припустити, що у чоловіків більшою мірою, ніж у жінок, відбувається збіг рольових очікувань і виконання сімейних ролей.

У жінок середні показники рольової адекватності домінують (2-3 жінок із 5), високий рівень рольової адекватності сильно варіює (від 1 до 2 жінок) в залежності від сфери сімейних цінностей. Більше число жінок, ніж чоловіків, мають низькі показники рольової адекватності, отже, їх очікування набагато перевищують ступінь виконання сімейних ролей.

Тепер докладніше розглянемо рольову адекватність чоловіків і жінок по кожній сімейній цінності.

Господарсько-побутова. У чоловіків ця сфера сама сприятлива, тому що 4 з 5 чоловіків відзначають високий рівень узгодженості очікувань і виконання ролей, у 2 жінок спостерігається високий рівень узгодженості, у 3 - середній.

Батьківсько-виховна цінність. Більшість чоловіків (3 з 5), як і за попередньою сімейної цінності, мають високий рівень узгодженості очікувань і домагань, у жінок картина інша: лише 1 жінка показують високий рівень узгодженості, 3 - середній, 1 - низький.

Соціальна активність. У цій сфері і у чоловіків, і у жінок одна спільна тенденція, і бали мало відрізняються: високий рівень узгодженості рольових очікувань і домагань у 2 чоловіків і 3 жінок, середній у 2 жінок і 3 чоловіків, Можна сказати, що в цій сфері спостерігається найбільша узгодженість подружніх очікувань і домагань у всіх досліджуваних пар.

Цінності емоційної і зовнішньої привабливості - чоловіки лідирують за найвищим рівнем рольової адекватності (3 з 5 чоловіків), у 3 жінок - середні показники рольової адекватності.

Можна зробити висновок, що в середньому по всіх подружнім цінностям рольові очікування жінок не компенсуються виконанням чоловікам подружніх ролей, що особливо яскраво проявляється в батьківсько-виховній сфері, а також помітно в сферах емоційної підтримки і зовнішньої привабливості.