3. Дослідження кон’юнктури ринку.

К он’юнктура — це існуюча на ринку економічна ситуація, яку характеризують співвідношення між попитом та пропозицією, рівень і динаміка цін, товарних запасів, інші показники та чинники (історичні, національні, природно-кліматичні, територіальні, політичні, соціально-економічні тощо).

Дослідження загальноекономічної кон’юнктури включає:

• визначення співвідношення попиту та пропозиції;

• аналіз стану й динаміки платоспроможності;

• дослідження механізму функціонування ринку цінних паперів і грошового обігу;

• аналіз динаміки оптових та роздрібних цін;

• аналіз стану номінальних і реальних доходів;

• дослідження динаміки продуктивності праці;

• визначення величини основних макроекономічних показників;

• розрахунок обсягів капіталовкладень;

• визначення величини і динаміки затрат на наукові дослідження та розробки;

• обчислення темпів оновлення продукції;

• розрахунок показників внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

Крім аналізу загальноекономічної кон’юнктури конкретного товарного ринку, предметом маркетингових досліджень є прогнозування майбутнього розвитку ринку.

Прогноз товарного ринку — це об’єктивне ймовірнісне судження про динаміку найважливіших його характеристик та їх альтернативні варіанти за умов виконання сформульованих гіпотез.

Вимоги до прогнозу товарного ринку:

• надійність, наукова обгрунтованість, системність з врахуванням факторів, які можуть здійснити вплив у майбутньому;

• аргументованість, об’єктивність;

• наявність альтернативних варіантів, чітке формування всіх гіпотез та передумов, покладених в їх основу;

• верифікованість, тобто наявність надійної методики оцінки достовірності і точності прогнозу для його можливого коректування;

• чітка і зрозуміла мова формувань;

• плановий характер, своєчасність.

4. Прогнозні дослідження збуту.

Прогноз збуту (продаж) — це визначення того, що підприємство розраховує продати, виходячи з існуючої кон’юнктури, ринкового потенціалу і власних можливостей.

Прогнозування збуту залежить від дії двох груп чинників:

• к онтрольованих: ціни, канали розподілу, система просування, характеристики продукції, товарна політика підприємства;

• неконтрольованих: стан економіки, темпи інфляції, процентні ставки, демографічні зміни, смаки споживачів, конкуренція, стан галузі.

Основні економічні показники прогнозування збуту:

1. випереджаючі індикатори (передумови)

   • середня тривалість робочого часу промислових робітників;

   • обсяги замовлень товаровиробникам;

   • контракти на виробництво комерційних та виробничих споруд;

   • контракти і замовлення на обладнання;

   • обсяги затверджених капіталовкладень;

   • зміни у вартості торгово-промислових підприємств;

   • прибутки підприємств;

   • індекс курсу акцій;

   • зміни у вартості товарно-матеріальних запасів;

2. збіжні індикатори (цінові)

   • процент безробітних;

   • показник потреб у робочій силі;

   • індекс обсягу промислового виробництва;

   • валовий національний продукт;

   • особисті доходи громадян;

   • обсяги продажу роздрібної торгівлі;

   • індекс оптових цін;

3. індикатори наслідків

   • витрати підприємств на нове обладнання;

   • балансова вартість запасів;

   • заборгованість споживачів;

   • індекс затрат на робочу силу з розрахунку на одиницю продукції.

Виділяють некількісні та кількісні методи прогнозування збуту.