11. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.

Термін "громадянське суспільство" міцно входить в категоріальний апарат правознавців, істориків, філософів, соціологів, політологів і т.д. При цьому очевидний великий розкид як у конкретному визначенні різними авторами самого поняття "громадянське суспільство", так і в підходах до його аналізу. Можна винести кілька визначень цього терміна, але основна ідея, звичайно ж, у них одна. Громадянське суспільство - це 1) наявність власності у розпорядженні людей (індивідуальне або колективне володіння); наявність розвиненої різній структури, що відбиває розмаїття інтересів різних груп і прошарків, розвиненої і розгалуженої демократії; високий рівень інтелектуального, психологічного розвитку членів суспільства, їх здібності до самодіяльності при включеності в той або інший інститут цивільного суспільства; законообеспеченность населення, тобто функціонування правової держави. Громадянським суспільством можна вважати таку спільність людей, де досягнуто оптимальне співвідношення всіх сфер суспільного життя: економічної, політичної, соціальної і духовної, де забезпечено постійне поступальний рух суспільства вперед. "Громадянське суспільство - це таке суспільство, в якому різні за своєю природою об'єднання громадян (партії, союзи, профспілки, кооперативи, групи) здійснюють зв'язок між людиною і державою і не дозволяють останньому узурпувати особистість". Відзначимо, що в основі будь-якого громадянського суспільства лежать ряд найбільш загальних ідей і принципів, незалежно від специфіки тієї чи іншої країни.

До них відносяться: економічна свобода, різноманіття форм власності, ринкові відносини; легітимність і демократичний характер влади; безумовне визнання і захист природних прав і свобод людини і громадянина; класовий світ, партнерство і національна згода; правова держава, засноване на принципі поділу і взаємодії влади; рівність всіх перед законом і правосуддям, надійна юридична захищеність особистості; політичний і ідеологічний плюралізм, наявність легальної опозиції; свобода слова і друку, незалежність засобів масової інформації; невтручання держави в приватне життя громадян, їхні взаємні обов'язки і відповідальність; Таким чином, громадянське суспільство визначається як цілісна суспільна система, що характеризується розвиненістю ринкових відносин, наявністю соціальних класів і верств, що мають власні, незалежні від держави джерела існування; економічною свободою виробників, наявністю політичних, соціальних та особистих свобод громадян, демократизмом політичної влади, верховенством права у всіх сферах суспільної діяльності, включаючи державну. Структура громадянського суспільства - це внутрішня будова суспільства, що відображає різноманіття і взаємодію його складових, що забезпечує цілісність і динамізм розвитку. Структуру сучасного громадянського суспільства можна представити у вигляді п'яти основних систем, що відображають відповідні сфери його життєдіяльності. Це соціальна (у вузькому сенсі слова), економічна, політична, духовно-культурна та інформаційна системи. У соціальній сфері інститутами громадянського суспільство є сім'я і різні колективи людей: трудові, службові, колективи, засновані на взаємній дружбі, колективи за інтересами (клуби, мисливські, рибаловецкіе колективи, садівничі товариства і т.д.), дитячі, молодіжні організації, не носять політичного характеру (наприклад, організації бойскаутів). В економічній сфері інститутами громадянського суспільства є організації, підприємства, установи, що займаються виробництвом матеріальних благ, наданням різного роду послуг, як матеріального, так і нематеріального характеру (банківсько-кредитні установи, туристичні фірми, організації за відплатним надання юридичних послуг). У політичній сфері інститутами громадянського суспільства є політичні партії, організації, рухи різної політичної орієнтації (праві, ліві, центристські, релігійні), що переслідують політичні цілі, які беруть участь у боротьбі за державну чи муніципальну (публічну владу). Найважливішим інститутом громадянського суспільства в політичній сфері є місцеве самоврядування, органи якого спільно з органами держави представляють систему публічної влади і є сполучною ланкою між громадянським суспільством і державою. У духовно-культурній сфері інститутами громадянського суспільства є заклади культури, творчі організації та спілки, освітні установи, фізкультурні і спортивні клуби, спілки (федерації), церква і релігійні (конфесійні) організації, що не носять політичного характеру.