
- •1.Предмет і метод конституційного права. Джерела конституційного права України. Законопроектні роботи на сучасному етапі розвитку.
- •2. Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути
- •3. Конституція України: загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно-правові засоби та інститути.
- •4. Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап констит. Перетворень: конст. Модернізація та реформування (1989-2013)
- •5.Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
- •6.Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття і склад конституційного правопорушення.
- •7. Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційне провадження.
- •8. Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення правової держави і громадянського суспільства.
- •9. Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і Президента.
- •10. Виборчий процес: поняття, принципи, суб’єкти, зміст етапів.
- •11. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
- •12.Конституційна характеристика України як демократичної, правової держави
- •13. Громадські обєднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
- •14. Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
- •15.Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньо-державне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
- •16.Громадянські (правові) стани особистості.Заг. Характ.Конст-прав.Статусу…….
- •17. Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок та припинення набуття. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
- •18. Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
- •19. Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •20. Державний лад Укр: пон. Та принципи. Державні символи Укр і правовий порядок їх використання.
- •21. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнародних відносин в Україні.
- •22. Конституційні ознаки унітарної держави України. Арк у складі України.
- •23. Поняття та склад державної території. Державний кордон: пон., види, режим, порядок встановлення та перетинання.
- •24. Адміністративно-територіальний устрій Укр і порядок вирішення питань адмін.-територ поділу.
- •25. Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу держ. Влади в Україні.
- •26. Вру: склад, компетенція,організаційні форми діяльності, акти.Уповноважений з прав людини.
- •27. Народний депутат України:правовий статус, парвові і соціальні гарантії здійснення повноважень
- •28. Президент України: порядок обрання,акти,компетенція.Інститут Представника Президента
- •29. Система виконавчої влади в Україні
- •30. Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні
- •31. Конституційний Суд України: порядок формування,компетенція, акти
- •32 .Поняття,система та принципи місцевого самоврядування
- •33. Органи місцевого самоврядування: система,способи формування,компетенція
- •34 .Правовий статус депутата місцевої ради
- •35. Основні гарантії депутатської діяльності
- •36. Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права
- •37. Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування
- •38. Адміністративне право, державне управління і виконавча влада
- •39. Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення
- •40. Методи адміністративного права в умовах реформування
- •41. Система адміністративного права (пігалузі та правові інститути)
- •42. Джерела адміністративного права(поняття, система, види). Основні законопроектні роботи у сфері державного управління
- •43.Систематизація адмін. Права в умовах реформування
- •44. Сутність та особливост адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом субєктів.
- •45. Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура
- •46. Субьекти адмін. Права.
- •47. Державне управління.
- •48.Форми державного управління
- •49.Методи державного управління
- •50. Акти державного управління: сутність, види, вимоги
- •51. Режими та рівні державного управління
- •52. Центральні органи виконавчої влади як суб’єкти державного управління
- •53. Місцеві органи виконавчої влади як суб’єкти державного управління
- •54.Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання
- •55. Державний службовець: сутність, види, правове становище
- •56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види в правове регулювання.
- •57. Адміністративна відповідальність…
- •58. Адміністративний проступок…
- •59.Адміністративні стягнення
- •Глава 3 Кодексу України про адмін. Правопорушення
- •60.Державний контроль…
- •61. Адміністративний нагляд…
- •62.Звернення громадян…
- •63.Адміністративні процедури…
- •64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
- •65. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі внутрішніх справ.
- •71. Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- •72.Принципи адміністративного процесу
- •73.Стадії адміністративного процесу
- •74.Поняття адміністративної юрисдикції.
- •75.Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства.Основні категорії публічно-правових спорів.
- •76.Предметна підсудність адмін. Справ та її різновиди
- •77.Територіальна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •78. Інстанційна підсудність адміністративних справ
- •79.Поняття та види учасників адміністративного процесу
- •80. Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки(ст.47-49)
- •81. Сторони в адміністративному процесі(ст. 50-52 кас)
- •82. Треті особи в адміністративному процесі
- •83. Представництво в адміністративному процесі
- •84. Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі
- •85. Предмет доказування. Підстави для звільнення від доказування
- •86. Поняття та види доказів в адміністративному процесі
- •87. Поняття і види процесуальних строків
- •88. Характеристика заходів процесуального примусу
- •89. Поняття,види та структура адміністративного позову
- •90. Поняття, мета,завдання підготовчого провадження
- •91. Поняття, мета, завдання судового розгляду адміністративної справи
- •92. Судовий розгляд справи по суті
- •93. Поняття та види судових рішень.Вимоги до нього
- •94.Особливості провадження щодо н.П.А. Органів викон.Влади, вр арк, орг.Місц.Самовряд.Та інш.Суб.Владних повн.
- •96. Особливості провадження у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •97. Стаття 180. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності
- •98. Стаття 182. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання
- •99. Скорочене провадження
- •100.Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
- •101.Право на апеляційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації
- •102.Розгляд справи судом апеляційної інстанції. Повноваження та судові рішення суду апеляційної інстанції
- •103.Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •104.Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •105. Розгляд справи за нововиявленими обставинами. Судові рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.
103.Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
Касація (лат. cassatio - «знищення», «скасування») - спосіб оскарження судових рішень, що набрали чинності, на підставі неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення ним норм процесуального права.
Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.
Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження. Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства - з дня складення постанови в повному обсязі.
Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цього не було зроблено в суді першої чи апеляційної інстанції. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга реєструється у день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу. Отримавши касаційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження та одночасно витребовує адміністративну справу.
Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до касаційного розгляду.
Межі перегляду судом касаційної інстанції
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.
Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
· залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін;
· змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції;
· змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін;
· змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції;
· скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції;
· скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду;
· скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження;
· визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження;
· скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Стаття 211. Право на касаційне оскарження
1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
2. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
3. Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Стаття 212. Порядок і строки касаційного оскарження
1. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
2. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Стаття 213. Вимоги до касаційної скарги
1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.
2. У касаційній скарзі зазначаються:
1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;
2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судові рішення, що оскаржуються;
4) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права;
5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу;
7) перелік матеріалів, які додаються.
3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
4. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
5. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Стаття 214. Прийняття касаційної скарги судом касаційної інстанції
1. Касаційна скарга реєструється у день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.
2. Отримавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 213 цього Кодексу, суддя-доповідач у дводенний строк вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, та витребовує справу, яка має бути надіслана до суду касаційної інстанції протягом п'яти днів з дня отримання відповідної ухвали.
3. До касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
4. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Незалежно від поважності причини пропуску строку касаційного оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.
5. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо:
1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства;
2) справа не переглядалася в апеляційному порядку;
3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме судове рішення;
4) є ухвала про відмову у задоволенні касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на це саме судове рішення;
5) касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
6. Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
Стаття 214-1. Строки розгляду касаційної скарги
1. Касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяця з дня одержання судом касаційної інстанції адміністративної справи.