60.Державний контроль…

ДК - це основний спосіб забезпечення законності, головними напрямками здійснення якого є: а)додержання планової, фінансової, ціноутворюючої, договірної, технологічної, виконавчої, трудової та ін. видів держ дисципліни; б)використання держ ресурсів; в)виконання вимог природоохоронного законодавства; г)підбір і розміщення кадрів в держ секторі; д)виконання соціальних програм тощо.

Сутність державного контролю полягає у спостереженні та перевірці розвитку суспільної системи й усіх її елементів відповідно до визначених напрямів, а також у попередженні та виправленні можливих помилок і неправомірних дій, що перешкоджають такому розвитку.

Види держ контролю (залежно від):

-обсягу контролю та характеру контролюючих повноважень: загальний та спеціальний;

-часу проведення: попередній, поточний(оперативний) і наступний;

-організаційних взаємозв’язоків контролюючого і підконтрольного об’єкта: зовнішній (парламентський, президентський, судовий) і внутрішній;

-обсягу спостереження, аналізу й перевірки діяльності: загальний і спеціальний;

-організаційної підпорядкованості між контролюючим і підконтрольним: відомчий(галузевий) і надвідомчий.

Парламентський контроль, передбачений КонстУкр, здійснюється Рахунковою палатою, омбуцманом та постійними і тимчасовими контрольними комісіями, які можуть створюватися за необхідністю.

Президентський контроль здійснюється за допомогою спеціального Контрольного управління у складі Адміністрації Президента Укр.

Судовий контроль полягає в реалізації судовими органами своїх повноважень щодо правової оцінки дій або нормативно-правових актів державних органів у разі звернення заінтересованих осіб.

Для відомчого контролю характерним є: а)організаційна підпорядкованість того, кого контролюють, тому, хто контролює; б)стосується різних сторін діяльності підпорядкованого суб’єкта; в)обмежується заходами адмін. впливу.

Надвідомчий контроль характеризується такими ознаками:а)організаційна підпорядкованість між контролюючими і підконтрольними відсутня; б)як правило, стосується конкретної функції чи певної сторони управлінської діяльності підконтрольного; в)контролюючий орган може вдатися до примусових заходів, або ж звернутися з поданням результатів контролю до відповідних держ органів.

Держ контроль можна класифікувати в залежності від його змісту чи напрямків здійснення на банківський, податковий, фінансовій, статистичний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, контроль за виконанням управлінських рішень тощо.

Система органів контролю в Укр є досить складною. Ці органи мають різну організаційну форму та правове становище в системі органів виконавчої влади. Провідне місце серед них належить функціональним центральним органам , для яких контроль є основною функцією щодо не підпорядкованих в адмін. порядку державних органів і організацій. Вони мають право приймати в межах своєї компетенції обов’язкові для міністерств, відомств, підприємств і організацій акти, давати обов’язкові до виконання вказівки (Антимонопольний комітет Укр, Державний комітет статистики тощо).

До системи органів контролю належать держ інспекції – спеціальні органи в системі державного управління , що здійснюють надвідомчий контроль, а сфера їх діяльності і владні повноваження поширюються на суб’єкти незалежно від їх відомчої підлеглості.