6.Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття і склад конституційного правопорушення.

Конституційна відповідальність - самостійний вид юридичної відповідальності, який характеризується наявністю загальних ознак, характерних для будь-якого виду юр відповідальності, а також особливостями, які дозволяють виділити її як самостійний вид конституц-правового явища. Особливості - 1. Підстава її застосування, як за діяння, так і за його відсутності. 2. Коло суб'єктів на які вона поширюється. 3. Своєрідні і особливі санкції. 4. Політичний характер, обумовлює специфіку її відносин, 5 особливий склад конституційного делікту. 6. Відсутність єдиної процедурно-процесуальний форми її реалізації. Підставою конституц-правової відповідальності - здійснення суб'єктом конституційного делікту, визнаного законом протиправними тягне за собою застосування заходів конституц відповідь.

Конституційно-правова відповідальність є видом юридичної відповідальності, тому їй властиві ознаки, які характеризують юридичну відповідальність у цілому, а саме:1) відповідальність є наслідком правопорушення;2) вона пов'язана із реалізацією санкцій, встановлених у нормах права.

Водночас конституційно-правова відповідальність характеризується такими специфічними ознаками:

1) вона спрямована на правову охорону Конституції України; 2) вона часто межує з політичною відповідальністю, але політичний характер цієї відповідальності проявляється тільки щодо тих суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із здійсненням політичної влади: Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України, народні депутати України, політичні партії тощо'. 3) не існує єдиної процедури застосування цього виду відповідальності. Практично кожен захід конституційно-правової відповідальності має свій особливий порядок її призначення та виконання

Правопорушення – це особистісно чи суспільно шкідливе або небезпечне винне протиправне діяння деліктоздатного суб’єкта, що є підставою для застосування юридичної відповідальності.

Склад конституційного правопорушення, що є підставою для притягнення до конституційно-правової відповідальності, є таким.Об'єктом конституційного правопорушення є суспільні відносини, що регулюються нормами конституційного права.Об'єктивною стороною правопорушення є протиправна поведінка суб'єкта, що не відповідає нормам конституційного права. Особливістю об'єктивної сторони конституційного правопорушення є закріплення в конкретній регулятивній нормі, яка визначає правове положення винного суб'єкта. Суб'єктивною стороною складу конституційного правопорушення є вина, зміст якої залежить від характеру суб'єкта, що несе відповідальність.

7. Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційне провадження.

Конституційно-процесуальне право- це система процесуально-правових норм, які закріплюють, регулюють та охороняють порядок суспільних відносин, що виникають у зв’язку з реалізацією суб’єктами конституційних відносин своїх прав і обов’язків, які складаються в процесі організації і здійснення верховної державної влади.

Предмет правового регулювання — це сукупність якісно однорідних суспільних відносин, врегульованих правовими нормами. предмет правового регулювання вказує, на яку групу суспільних відносин спрямований вплив конкретних норм права. а оскільки конституційно-процесуальні норми спрямовані на регулювання порядку здійснення юридичних прав і обов’язків, визначених нормами конституційного матеріального права, предметом правового регулювання конституційно-процесуального права можна вважати ті суспільні відносини, які виникають у зв’язку з реалізацією суб’єктами конституційних відносин своїх прав і обов’язків, що складаються в процесі організації і здійснен¬ня верховної державної влади, реалізації народовладдя, здійснення місцевого самоврядування, реалізації прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, взаємодії держави і особи тощо.Конституційно-процесуальне право впливає на суспільні відносини за допомогою притаманних йому специфічних способів і засобів, які є методами конституційно-процесуального права. слід відзначити, що метод конституційно-процесуального регулювання — це сукупність засобів і способів, за допомогою яких упо¬рядковуються суспільні відносини, що складають предмет галузі конституційно-процесуального права.Конституційний процес (від лат. processus — проходження, просування вперед) — це встановлений нормами конституційного права порядок здійснення його суб’єктами діяльності зі створення, тлумачення та реалізації конституційно-правових та інших юридичних норм, спрямований на реалізацію матеріальних норм конституційного права в ході виконання цими суб’єктами своїх обов’язків і повноважень, здійснення окремими з них своїх прав і законних інтересів.

Конституційні процедури — це сукупність процесуальних норм, що визначають конкретний порядок здійснення (виконання) передбачених законом дій, прийняття відповідними суб’єктами рішень, які забезпечують реалізацію прав і обов’язків учасників конституційних правовідносин на відповідних стадіях конституційного процесу.Конституційне провадження – це сукупність процесуальних дій щодо розгляду і вирішення справ у Конституційному Суді України. Процедуру вирішення Конституційним Судом справ, віднесених до його компетенції ще називають конституційним судочинством. Так, відповідно до с. 3 ст. 124 Конституції України, а також ч. 2 ст. 1 Закону “Про судоустрій України”, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Поняття “конституційне провадження” і ”конституційне судочинство” є тотожними за своїм значенням, хоча в принципі, провадженням називають особливу процедуру розгляду певних справ у межах певного виду судочинства.