
- •1.Предмет і метод конституційного права. Джерела конституційного права України. Законопроектні роботи на сучасному етапі розвитку.
- •2. Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути
- •3. Конституція України: загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно-правові засоби та інститути.
- •4. Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап констит. Перетворень: конст. Модернізація та реформування (1989-2013)
- •5.Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
- •6.Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття і склад конституційного правопорушення.
- •7. Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційне провадження.
- •8. Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення правової держави і громадянського суспільства.
- •9. Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і Президента.
- •10. Виборчий процес: поняття, принципи, суб’єкти, зміст етапів.
- •11. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
- •12.Конституційна характеристика України як демократичної, правової держави
- •13. Громадські обєднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
- •14. Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
- •15.Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньо-державне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
- •16.Громадянські (правові) стани особистості.Заг. Характ.Конст-прав.Статусу…….
- •17. Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок та припинення набуття. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
- •18. Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
- •19. Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •20. Державний лад Укр: пон. Та принципи. Державні символи Укр і правовий порядок їх використання.
- •21. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнародних відносин в Україні.
- •22. Конституційні ознаки унітарної держави України. Арк у складі України.
- •23. Поняття та склад державної території. Державний кордон: пон., види, режим, порядок встановлення та перетинання.
- •24. Адміністративно-територіальний устрій Укр і порядок вирішення питань адмін.-територ поділу.
- •25. Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу держ. Влади в Україні.
- •26. Вру: склад, компетенція,організаційні форми діяльності, акти.Уповноважений з прав людини.
- •27. Народний депутат України:правовий статус, парвові і соціальні гарантії здійснення повноважень
- •28. Президент України: порядок обрання,акти,компетенція.Інститут Представника Президента
- •29. Система виконавчої влади в Україні
- •30. Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні
- •31. Конституційний Суд України: порядок формування,компетенція, акти
- •32 .Поняття,система та принципи місцевого самоврядування
- •33. Органи місцевого самоврядування: система,способи формування,компетенція
- •34 .Правовий статус депутата місцевої ради
- •35. Основні гарантії депутатської діяльності
- •36. Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права
- •37. Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування
- •38. Адміністративне право, державне управління і виконавча влада
- •39. Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення
- •40. Методи адміністративного права в умовах реформування
- •41. Система адміністративного права (пігалузі та правові інститути)
- •42. Джерела адміністративного права(поняття, система, види). Основні законопроектні роботи у сфері державного управління
- •43.Систематизація адмін. Права в умовах реформування
- •44. Сутність та особливост адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом субєктів.
- •45. Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура
- •46. Субьекти адмін. Права.
- •47. Державне управління.
- •48.Форми державного управління
- •49.Методи державного управління
- •50. Акти державного управління: сутність, види, вимоги
- •51. Режими та рівні державного управління
- •52. Центральні органи виконавчої влади як суб’єкти державного управління
- •53. Місцеві органи виконавчої влади як суб’єкти державного управління
- •54.Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання
- •55. Державний службовець: сутність, види, правове становище
- •56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види в правове регулювання.
- •57. Адміністративна відповідальність…
- •58. Адміністративний проступок…
- •59.Адміністративні стягнення
- •Глава 3 Кодексу України про адмін. Правопорушення
- •60.Державний контроль…
- •61. Адміністративний нагляд…
- •62.Звернення громадян…
- •63.Адміністративні процедури…
- •64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
- •65. Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі внутрішніх справ.
- •71. Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- •72.Принципи адміністративного процесу
- •73.Стадії адміністративного процесу
- •74.Поняття адміністративної юрисдикції.
- •75.Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства.Основні категорії публічно-правових спорів.
- •76.Предметна підсудність адмін. Справ та її різновиди
- •77.Територіальна підсудність адміністративних справ та її різновиди.
- •78. Інстанційна підсудність адміністративних справ
- •79.Поняття та види учасників адміністративного процесу
- •80. Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки(ст.47-49)
- •81. Сторони в адміністративному процесі(ст. 50-52 кас)
- •82. Треті особи в адміністративному процесі
- •83. Представництво в адміністративному процесі
- •84. Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі
- •85. Предмет доказування. Підстави для звільнення від доказування
- •86. Поняття та види доказів в адміністративному процесі
- •87. Поняття і види процесуальних строків
- •88. Характеристика заходів процесуального примусу
- •89. Поняття,види та структура адміністративного позову
- •90. Поняття, мета,завдання підготовчого провадження
- •91. Поняття, мета, завдання судового розгляду адміністративної справи
- •92. Судовий розгляд справи по суті
- •93. Поняття та види судових рішень.Вимоги до нього
- •94.Особливості провадження щодо н.П.А. Органів викон.Влади, вр арк, орг.Місц.Самовряд.Та інш.Суб.Владних повн.
- •96. Особливості провадження у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •97. Стаття 180. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності
- •98. Стаття 182. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання
- •99. Скорочене провадження
- •100.Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
- •101.Право на апеляційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації
- •102.Розгляд справи судом апеляційної інстанції. Повноваження та судові рішення суду апеляційної інстанції
- •103.Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •104.Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •105. Розгляд справи за нововиявленими обставинами. Судові рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.
58. Адміністративний проступок…
АП - це протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яке передбачена адміністративна відповідальність.
Адміністративний проступок характеризується ознаками і складом. Ознаки адмін. проступку випливають із його визначення: протиправність, винність, караність. На відміну від злочину, адмін. проступок не характеризується на законодавчому рівні такою ознакою , як суспільна небезпека. Дану ознаку в теорії адміністративного права часто замінюють ознакою суспільної шкідливості.
Склад адмін. проступку являє собою сукупність встановлених правом ознак, за наявності яких суспільно небезпечне діяння вважається таким проступком. Таких ознак чотири: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.
Об’єктом виступають суспільні відносини, які регулюються нормами різних галузей права і охороняються нормами адміністративного права. Розрізняють загальний, родовий та безпосередній об’єкти. Загальний являє собою всі суспільні відносини, які охороняються адмін. правом: суспільний порядок і безпека, власність, права і свободи громадян, установлений порядок управління. Родовий об’єкт – це відносно відокремлена група однорідних суспільних відносин: власність, митні правила тощо. Безпосередній об’єкт являє собою конкретне суспільне відношення, на яке здійснюється посягання.
Об’єктивна сторона являє собою систему передбачених нормами адмін. права ознак, які характеризують зовнішню сторону адмін. проступку. Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони виступають: протиправне діяння (дія чи бездіяльність), протиправний результат, причинний зв'язок між діянням та наслідками – для проступків з матеріальним складом; протиправне діяння (дія чи бездіяльність) – для проступків з формальним складом.
Суб’єкт – особа, яка здійснила адмін. проступок. Може бути як фізична (16 років) так і юридична особа.
Суб’єктивна сторона – це вина, тобто психічне ставлення особи, яка вчинила адмін. проступок , до свого діяння і до шкідливих наслідків, які наступили внаслідок даного діяння. Вина є необхідною умовою відповідальності. Якщо в діях особи вину не встановлено, а шкідливі наслідки стали результатом випадкових обставин – немає суб’єктивної сторони, немає адмін. проступку, немає адмін. відповідальності.
59.Адміністративні стягнення
Глава 3 Кодексу України про адмін. Правопорушення
Ст.23Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ст.24Види адміністративних стягнень
За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:
1) попередження;
2) штраф;
3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;
5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);
5-1) громадські роботи;
6) виправні роботи;
7) адміністративний арешт.
Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.
Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.
Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом.
Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення.
Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.
Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові права полювання застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.
Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.
Накладення стягнення за адміністративне правопорушення.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень
При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Обчислення строків адміністративного стягнення
Строк адміністративного арешту обчислюється добами, виправних робіт - місяцями або днями, позбавлення спеціального права - роками, місяцями або днями.
Строки накладення адміністративного стягнення
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.