43.Систематизація адмін. Права в умовах реформування

Одним із засобів удосконалення механізму адміністративно-правового регулювання є систематизація адміністративного законодавства, спрямована на: а) впорядкування чинних інститутів даної галузі права; б) усунення протиріч у змісті правових норм; в) вилучення застарілих та створення нових норм права, які мають відповідати потребам суспільного розвитку. Систематизації в праві досягають двома різноплановими способами: 1) кодифікацією права та 2) інкорпорацією чинних нормативно-правових актів. змісту Провідною формою систематизації адміністративного законодавства є кодифікаціяКодифікація — це вид правотворчості, предметом упорядкування якого є не нормативно-правові акти, а безпосередньо юридичні норми.Кодифікацію як напрям систематизації адміністративного права здійснюють шляхом: а) об'єднання в єдиному акті адміністративно-правових норм, що містяться в різних нормативних документах, однак належать до одного правового інституту; б) вдосконалення змісту цих норм; в) усунення застарілих норм; г) заповнення прогалин у адміністративно-правовому регулюванні. Результатом застосування цього способу систематизації завжди виступають нові комплексні (єдині, юридично та логічно завершені, узгоджені всередині й за змістом) акти (як правило, кодекси). Кодифікація має офіційний характер, оскільки її здійснюють тільки державні органи, що мають відповідну компетенцію.

Серед першочергових у найближчій перспективі доцільно передбачити створення:

• Адміністративно-процедурного кодексу' (адміністративні несудові процедури);

• Адміністративного судово-процесуального кодексу (адміністративне судочинство);

• Кодексу адміністративної відповідальності (розгляд справ проадміністративні проступки);

• Кодексу поведінки і дисциплінарної відповідальності державних службовців;

В подальшій перспективі можна передбачити появу Кодексу державної служби і нарешті - Кодексу загального адміністративного права.

44. Сутність та особливост адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом субєктів.

Адміністративно-правова норма — це загальнообов’язкове, формально-визначене правило поведінки, яке встановлюється та охороняється державою і покликане регулювати суспільні відносин, що виникають і розвиваються в сфері державного управління. Адміністративно-правові норми виступають необхідним і досить важливим організаційно-правовим інструментом держави, оскільки вони забезпечують чіткий, об’єктивно правильний та ефективний процес управління, впорядкованість усіх його ланок, подальше вдосконалення виконавчої діяльності.Особливості:

1)предмет їх регулювання – суспільні відносини, пов’язані із функціонуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, інших суб’єктів, уповноважених на здійснення функцій публічного управління.

2) в адміністративно-правових нормах знаходить відбиття метод адміністративного права, тому у більшості випадків такі норми мають імперативний характер. Вони визначають, які дії можуть вчиняти учасники регламентованих ними відносин (містять дозволи), від яких слід утриматися (встановлюють заборони), які вчиняти необхідно (фіксують приписи).

3)адміністративно-правові норми нерідко встановлюються у процесі реалізації виконавчої влади і безпосередньо її суб’єктами. Наявність наведеної риси обумовлена тим, що виконавча влада здійснюється з метою втілення у життя нормативних положень, зафіксованих, насамперед, в Конституції і законах України.

Адміністратвино-правові норми характеризуються загальними рисами й особливостями. Адміністративно-правові норми є досить різноманітними. Їх можна класифікувати за різними підставами, зокрема за: 1) змістом — матеріальні і процесуальні; 2) часом дії — постійні і тимчасові; 3) юридичною силою — норми законів і норми підзаконних нормативних актів; 4) адресатами — такі, що регулюють діяльність державних органів та їх службовців, недержавних утворень, громадян; 5) методом дії — на заборонні, зобов’язуючі, рекомендаційні, стимулюючі, уповноважуючі; 6) дією у просторі — загальні й місцеві; 7) дією за колом осіб — загальні і спеціальні тощо.