27. Народний депутат України:правовий статус, парвові і соціальні гарантії здійснення повноважень

Правовий статус народного депутата визначається Конституцією України та Законом «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р. у редакції закону від 22 березня 2001 р.,а також ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010.

Народний депутат України є обраний відповідно до ЗУ «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у ВРУ і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України. Права народного депутата України. Депутат як член парламенту користується правом вирішального голосу з усіх питань, які розглядаються на засіданнях Верховної Ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат, який не є членом певного органу Верховної Ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

Право законодавчої ініціативи народного депутата реалізується у формі внесення до Верховної Ради України: 1) проекту закону, постанови, 2) проекту іншого акту парламенту, 3) пропозицій до законопроекту, 4) поправок до законопроекту.

Народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, керівникам підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян, з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.

Конституція та законодавство покладають на народного депутата ряд обов’язків:

- дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси виборців та держави;

- додержуватися вимог Конституції України, законів України, додержуватися присяги народного депутата України;

- бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано та особисто брати участь у голосуванні, додержуватись вимог трудової дисципліни та норм депутатської етики;

- виконувати доручення ВРУ, відповідного комітету, депутатської фракції (групи), тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії ВРУ, до складу яких його обрано, та інформувати про виконання даних доручень;

- постійно підтримувати зв’язки з виборцями,розглядати звернення, вивчати громадську думку, потреби і запити населення, інформувати виборців про свою депутатську діяльність через засоби масової інформації, на зборах виборців періодично, але не рідше двох разів на рік;

Крім того, народні депутати виконують ряд додаткових обов’язків як члени депутатських фракцій (груп) та як члени комітету, тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії.

Відповідно до ЗУ «Про статус народного депутату України» народний депутат відповідальний за свою депутатську діяльність перед українським народом. Існує багато підходів до визначення відповідальності народного депутата. Тільки застосовуючи комплексний підхід, що враховує всі прававові та соціально-політичні обставини, можна зясувати поняття відповідальності народного депутата. Загалом, особливості порядку притягнення народного депуттата до відповідальності визначаються Конституцією України, ЗУ «Про статус народного депутату України» , ЗУ «Про регламент». Пріорітетним видом відповідальності народного депутата є конституційна відповідальність за: неналежну реалізацію своїх владних повноважень, невиконання своїх обовязків, зловживання своїми правами. Поряд з цим видом існують і інші види відповідальності,такі як політична, партійна, дисциплінарна ,матеріальна і кримінальна відовідальність.