75. Тарифна система оплати праці та її елементи за трудовим законодавством України

Поняття тарифної системи в законодавстві не наведено.

Тарифна система це встановлена централізованими нормативними актами і тарифними угодами сукупність нормативів щодо оплати праці працівників залежно від складності,інтенсивності роботи умов і характеру виробництва, природно-кліматичних умов та інше.

Ст. 96 КЗпП

Включає 4 елементи:

• Тарифна ставка встановлений розмір оплати праці за одиницю часу чи виробітку ч. 3 ст. 96 КЗпП Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). + Генеральна угода 120% - найчастіше для робітничих професій

Види тарифних ставок:

1. Залежно від системи заробітної плати: відрядка і почасова

2. За критерієм часу: годинні, денні,місячні

3. Від кваліфікації працівника: першого розряду, робітника 2,3,4,5,6 розряду

4. За умовами праці: для робітників з нормальними умовами праці, робітників з шкідливими умовами праці, робітників з особливо шкідливими умовами праці.

• Тарифна сітка-це шкала,яка визначає співвідношення в оплати праці при виконані робіт різної кваліфікації. Ч. 3 ст. 6 ЗУ Про оплату праці : Тарифна сітка формується на основі: тарифної ставки робітника 1 розряду і міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ствок чи посадових окладів.

Види:

1. Коли в тарифній сітці вказується 1. Розряд і під кожним розрядом встановлюється тарифна ставка робітника 1 розряду.

2. Коли в сітці встановлюється тарифна ставка першого розряду,а щодо інших вказується тарифний кофіціент. Тарифний кофіціент це співвідношення ставки певного розряду до тарифної ставки першого розряду. (Найчастіше для працівників розумової праці. )

Тарифно-кваліфікаційний довідник. Відповідно до ч.4 ст. 6 ЗУ Про оплату праці. Розробляється Міністерством праці. Тарифно-кваліфікаційний довідник – це перелік діючих у народному господарстві професій та робіт та їх кваліфікаційні характеристики. По кожному розряду про рівню знань робітників. Класифікатор професій від 28 липня 2010р. № 327 ДК003:2010 – відповідно до нього розроблявся Довідник кваліфікаційних характеристик працівників від 26 листопада 2008 р. № 557. На основі них виробляються посадової інструкція на працівника.

Необхідні для тарифікації робіт, для встановлення розрядів працівника, для визначення найбільш повного кола обов’язків працівників, для однакового правильного найменування професій.

Схема посадових окладів – це перелік посад,які є в даній галузі народного господарства, відомстві або конкретному підприємствами з розмірами посадових окладів по кожній посаді. Ч. 6 ст. 96 КЗпП – найчастіше до службових працівників.

76. Поняття примусової праці та правові обмеження її застосування.

Щодо заборони використання примусової праці в Україні діє Конвенція Міжнародної організації праці № 29 «Про примусову чи обов’язкову працю». Конвенція містить перелік робіт, які не класифікуються як примусова чи обов’язкова праця.

Пунктом 1 статті 2 цієї Конвенції передбачено, що термін «примусова чи обов’язкова праця» означає будь-яку роботу чи службу, що її вимагають від якої-небудь особи під загрозою якогось покарання і для якої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг.

Згідно з пунктом 2 статті 2 Конвенції № 29 в поняття «примусової чи обов’язкової праці» не входять:

• будь-яка робота чи служба, що вимагається відповідно до законів про обов’язкову військову службу і застосовується для робіт суто воєнного характеру;

• будь-яка робота чи служба, що є частиною звичайних громадянських обов’язків громадян повністю самоврядної країни;

• будь-яка робота чи служба, що її вимагають від будь-якої особи внаслідок вироку, винесеного рішенням судового органу, за умови, що ця робота чи служба здійснюватиметься під наглядом і контролем державних властей і що зазначена особа не буде віддана чи передана у розпорядження приватних осіб, компаній чи товариств;

• будь-яка робота чи служба, що вимагається в умовах надзвичайних обставин, тобто у разі війни або лиха чи загрози лиха, таких як: пожежі, повені, голод, землетрус, сильні епідемії чи епізоотії, навали шкідливих тварин, комах чи паразитів рослин і взагалі за обставин, що ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови всього або частини населення;

• дрібні роботи общинного характеру, тобто роботи, виконувані для прямої користі колективу членами даного колективу і які можуть вважатися звичайними громадянськими обов’язками членів колективу, за умови, що саме населення чи його безпосередні представники мають право виразити свою думку щодо доцільності цих робіт.

Стаття 21 КЗпП покладає на працівника обов’язок виконувати роботу, яка визначена трудовим договором, а стаття 31 КЗпП встановлює, що власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Тобто,вимагаючи від працівника виконання роботи, власник або уповноважений ним орган не має права вийти за межі трудового договору, що визначає коло обов’язків працівника, зокрема з урахуванням спеціальності, кваліфікації, посади.