- •6. Правове регулювання додаткової відпустки працівникам, що мають дітей.
- •7. Загальне і спеціальне законодавство про працю: поняття, критерії диференціації, правила застосування.
- •8. Поняття, підстави та юр наслідки відсторонення від роботи за зак-вом України.
- •9. Грошова компенсація за невикористані відпустки за законодавством України.
- •11. Поняття та правове регулювання випробування при прийнятті на роботу.
- •12. Правове регулювання порядку вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •Глава XV
- •13. Сфера дії трудового законодавства.
- •14. Поняття види та правове регулювання дисциплінарної відповідальності.
- •15. Поняття покриття шкоди заподіяної підприємству установі організації з вино працівника.
- •21. Порядок та строки виплати заробітної плати
- •22. Підстави та умови виникнення трудових правовідносин
- •23. Правове регулювання звільнення працівника за вчинення аморального проступку
- •24. Правове регулювання праці жінок за трудовим законодавством
- •25. Система Трудового права України
- •27. Поняття та порядок надання щорічних основних відпусток
- •28. Поняття та правове становище безробітного
- •29. Поняття сфера та порядок укладення контракту за законодавством України
- •30. Гарантії прав працівника в сфері охорони праці
- •31. Поняття та правовий статус трудового колективу як суб'єкта трудового права.
- •33. Загальний порядок розгляду індивідуальних трудових спорів.
- •34. Фізичні особи як суб'єкти трудових відносин.
- •35. Поняття та види часу відпочинку за законодавством України про працю.
- •36. Коллективная (бригадная) матеріальна відповідальність
- •42. Поняття та види надбавок и доплат
- •43. Предмет трудового права
- •44.Заохочення в трудовому праві: поняття, види, правове регулювання
- •45.Правовий статус іноземців як учасників трудових відносин.
- •46. Державні органи як суб’єкти тп
- •47. Звільнення за одноразове грубе порушення трудових обов'язків
- •Працівники, які можуть бути звільнені за пунктом 1 статті 41 кЗпП
- •Визначення одноразового грубого порушення трудових обов'язків
- •Порядок звільнення за одноразове грубе порушення трудових обов'язків
- •48. Поняття та види колективних трудових спорів
- •49. Поняття та види зайнятості
- •50. Методи правового регулювання заробітної плати
- •51. Розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною
- •Призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. З ст. 36 кЗпП України)
- •55. Поняття і класифікація суб’єктів тп
- •56. П. Рег. Звільнення працівника за прогул
- •57. Обмеження розміру відрахувань із з.П.
- •58. Поняття охорони праці в тп
- •59. П. Рег. Звільнення працівника у зв’язку з втратою довіри
- •60. Правове регулювання праці тимчасових і сезонних працівників
- •61. Принципи трудового права: поняття, класифікація, зміст
- •62. Поняття, правове регулювання та види робочого часу
- •63. Правове регулювання звільнення працівника у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці (п.1 ст.40 кЗпП)
- •64. Міжнародно-правові акти в трудовому праві
- •65. Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи (п. 2 ст. 40 кЗпП).
- •70. Поняття та види колективних угод за законодавством України
- •72. Правове регулювання святкових і неробочих днів в Україні
- •73. Поняття, форма та зміст трудового договору
- •74. Правове регулювання обмеженої матеріальної відповідальності працівника
- •75. Тарифна система оплати праці та її елементи за трудовим законодавством України
- •76. Поняття примусової праці та правові обмеження її застосування.
- •77.Правове регулювання звільнення працівника за появу на роботі у нетверезому стані (п.7 ст.40 кЗпП)
- •78.Відпустки без збереження заробітної плати: поняття, види, порядок надання.
- •1.Відпустка без збереження заробітної плати надається за бажанням працівника в обов'язковому порядку:
- •79.Правовий статус профспілок як суб’єктів трудового права.
- •80.Поняття, види та порядок переведення на іншу роботу.
- •82. Порядок реєстрації колективних договорів (угод).
- •4) Соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю та пологами; для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей);
9. Грошова компенсація за невикористані відпустки за законодавством України.
У разі звільнення працівника йому вилачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Компенсація за невикористані щорічни відп при звільненні виплачується працівникам незалежно від підстав звільнення, при чому за всі роки, за які працівник не використовував їх у натурі.
За бажанням працівника частина щорічни відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість щорічної і додаткової відпустки не повинна бути меншою 24 календ днів. Особам віком до 18, заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається (ЗУ “Про відпустки”). У разі смерті працівника грош компенс за невикористані дні щоріч відпустки, а також додаткової відп працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям; У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості. У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник. (КЗпП)
10. Поняття, види, умови законності локальних актів.
Це — акти, які приймаються безпосередньо на підприємствах. І, незважаючи на їх, так би мовити, найнижчий - рівень в ієрархії правових актів, роль і значення цих джерел останнім часом постійно зростають. Тенденцією вдосконалення правового регулювання трудових відносин в умовах переходу до ринкової економіки є розширення сфери локального правового забезпечення. Локально-правові акти можуть прийматися в розвиток централізованого законодавства, тобто для конкретизації окремих норм, що своїм характером потребують прив'язки до місцевих умов того чи іншого підприємства. Наприклад, відповідна норма КЗпП встановлює, що тривалість робочого часу при 5-ден-ному робочому тижні визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. А отже, локальна норма тут є результатом конкретизації норми, що має вищу юридичну силу. Однак локально-правові норми існують не лише для конкретизації. їх роль вагоміша, вони, крім цього, покликані також заповнювати певні прогалини в правовому регулюванні праці. І в сучасних умовах саме цьому напряму локальної нормотворчості надається пріоритет. Його основний зміст — розширення гарантій трудових прав працівників, поліпшення умов їх праці.
Локальні норми належать до так званого делегованого законодавства у його попередньо санкціонованому варіанті. Це означає, що держава наперед санкціонує правомірність встановлення прав і обов'язків певними недержавними структурами у визначених законом випадках. Суб'єктами локальної нормотворчості можуть бути роботодавець і профком при встановленні режиму робочого часу або ж наймані працівники і роботодавець при укладенні колективного договору. Локальні акти можуть прийматися роботодавцем і самостійно (наприклад, видання посадових інструкцій). З розширенням прав власника, зокрема у сфері трудових відносин, кількість локальних норм, прийнятих ним самостійно, буде збільшуватись.
Дія локально-правових актів в часі може обмежуватись певним терміном, або ж вони можуть вважатися чинними до їх скасування чи зміни в установленому порядку.
Найбільш поширеними актами локального характеру на підприємствах є: колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про преміювання, посадові інструкції, інструкції з охорони праці, графіки відпусток тощо.