43. Предмет трудового права

Предмет трудового права — це насамперед трудовi вiдносини, тобто суспiльнi вiдносини, що виникають у процесi застосування людиною своїх здiбностей у виконаннi певної трудової функцiї.

Слід відрізняти трудові відносини від подібних відносин, які є предметом регулювання інших галузей права. Наприклад, договір підряду є цивільно-правовим договором, хоча так само, як і трудовий договір, передбачає виконання роботи. Проте є певний ряд ознак, за якими ці договори належать до різних галузей права (сторони, предмет, порядок вирішення спорів, оплата праці та ін.).

Предметом правового регулювання трудового права є також вiдносини, які не є трудовими, але тiсно пов’язанi з ними: вiд­носини стосовно участi профспілок та інших громадських організацій, трудових колективів і працівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями; відносини з працевлаштування громадян; відносини з професійної підготовки і підви­щення кваліфікації працівників на виробництві; відносини щодо застосування дисциплінарних санкцій і відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої у процесі праці; відносини з нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю; процесуальні відносини з розгляду трудових спорів. Такі відносини також називають похідними від трудових.

Таким чином, предмет трудового права становлять:

• суспільні відносини з працевлаштування;

• трудові відносини;

• виробничі відносини, тобто відносини з організації роботодавцем праці працівників та управління спільним процесом праці;

• відносини з професійної підготовки та підвищення кваліфікації кадрів безпосередньо на виробництві;

• відносини виробничої демократії, тобто відносини з участі працівників, їх колективів та органів представництва в управлінні виробництвом, встановленні умов праці, захисті прав і законних інтересів працівників;

• відносини з охорони праці та створення для працівників безпечного і комфортного виробничого середовища;

• процесуальні відносини, тобто відносини з вирішення трудових спорів;• відносини з нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;

• охоронні відносини, тобто відносини із реалізації примусових заходів та запобігання правопорушенням у сфері суспільної організації праці.

44.Заохочення в трудовому праві: поняття, види, правове регулювання

В літературі «заохочення» - публічне визнання компетентним органом заслуг працівникам у формі, встановлених законодавством правил внутрішнього трудового розпорядку, заохочень,пільг і переваг.

Заходи заохочення це різноманітні заходи позитивної оцінки працівника з боку власника,трудового колективу або держави. В залежності від того, хто заохочує і хто заохочується розрізняють:

• Заохочення за успізи в роботі.кя ізстосовуються безпосередньо на підприємстві,установі,організації. Стаття 143,144 КЗпП

• Заохочення за особливі заслуги,що виходять за межі повноважень роботодавця, застосовуються за поданням останього відповідними державними або громадськими органами

Ст. 143 КЗпП –      До працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Підстави заохочені в КЗпП конкретно не визначені.

Види заохочень:

1. Подяка

2. Виплата премії

3. Нагородження грамотою

4. Нагородження цінними подарунками

5. Занесення до книги пошани

6. Занесення до дошки пошани

Застосування заохочень працівникам,якуі наділені правом прийому та звільнення з роботи:

1. Видання письмового наказу або розпорядження.

2. Застосування за погодженням або разом з погодженням з профспілкою

3. Заносить до трудової книжки працівника

4. Не застосовується в період дії дисциплінарного стягнення

Види заохочень: моральні та матеріальні.

Ст. 144 КЗпП – за суб’єктом застосування заохочення:

• застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом

• за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

2 вид заохочень застосовується державними органами:

1. Відомчі відзнаки

2. Заохочення виконавчої влади

3. Президенські відзнаки

4. Державні нагороди

Відомчі відзнаки. Указ ПУ Про відомчі заохочувальні візнаки від 18.11.1996 р. Примірні положення про відомчи заохочувальні відзнаки Указ ПУ від 19 лютого 1998 р.

Після затвердження висновку комісією по Державним нагородам при ПУ, може видаватися: медаль,нагрудні знаки,значки, грамоти, вітальні листи (Положення: визначення кандитур здійснюється колотивом підприємства. Подання в міністерство. Видається наказ і Міністр проводить таке нагородження. Робиться роботодавцем запис у трудовій книжці). Ст. 48 ЗУ Про прокуратуру.

Заохочення виконавчої влади. Положення Про почесну грамоту Постанова КМУ від 20.08.08, Розпорядження КМУ від 26.10.00 Про деякі питання запровадження заохочувальних відзнак Премер міністром України.

У формі поченої грамати КМУ за заслуги у сприяні реалізації державної економічної соціальної політики держави,тощо – Розпорядження КМУ,яке друкується у ЗМІ (можуть нагороджуватися всі суб’єкти, трудові колективи,тощо). Позбавленя – вчинення навмисного злочину.

Вітальний лист, подяка Премер міністра, президентські відзнаки – ст. 106 КУ, ст. 12 ЗУ Про державні нагороди України 12.03.00 р.

Почесні відзнаки:

• Почесна відзнака ПУ – Положення про почесну відзнаку ПУ зат. Указ ПУ від 18.06.1992 р. Рішення про нагородження виноситься і передається Президенту. Форма: мініатюра і грамота про нагородження. Можуть видаватися і посмертно.

• Орден за заслуги. Положення від 22.09.06 р. – припинили нагородження почесною відзнакою ПУ

• Орден Князя Яросла Мудрого – указ ПУ від 23.08.95 р. Статут відзнаки ПУ Ордер Князя Яослава Мудрого. Субєктами є: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства. Нагороджуються за особливі заслуги у різних сферах. Ордер 5 ступенів. Видається знак ордеру + зірка ордеру – 1-2 ступінь, а 3-5 знак ордера лише.

• Ордер за заслуги. Указ ПУ від 22.09.96 р. Суб’єкти: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства Ордер 3 ступенів. За видатні особисті досягнення у різних сферах.

• Ордер Княгині Ольги від 19.08.97 р.

• Медаль за працю із звитягу від 18.05.01 р.

Державні нагороди. Ч. 2 ст. 92 КУ виключно Законами України встановлюються державні нагороди. ЗУ Про державні нагороди. Державна нагорода –це вища форма відзнаки: звання Герой України, ордер, медалі, відзнака: імена вогнепальна зброя, почесне звання України, державна премія України, Президенська відзнака.