2.4. Обґрунтування методів виконання робіт

До початку виробництва земляних робіт необхідно узгодити це з експлу­атаційними органами. Грунтово-рослинний шар ґрунту товщиною15 см зняти, завезти у відва­ли на вільній від забудови території і використати його в подальшому у від­повідності з вказівками.

Виконати вертикальне планування майданчика з врахуванням поверхне­вих дощових стоків за межі будівельного майданчика і котловану виходячи із рельєфу майданчика.

Виконати тимчасове опорядження майданчика висотою 2 м. Визначити місце і розташування на майданчику тимчасових споруд: туалетів, контор, приміщень для робітників і ін.

Підвести тимчасові електромережі, водопровід, телефон для викорис­тання їх на період будівництва.

Виконати розбивку осей будівлі, суворо дотримуватись рекомендацій по проекту з контрольною перевіркою всіх розмірів і висотних даних.

Підготувати механізми для виробництва земляних монтажних і загально-будівельних робіт, заготовили необхідну кількість будівельних матеріалів, конструкцій до будівельного процесу.

Методи виконання робіт:

При виконанні будівельно-монтажних робіт необхідно керуватись:

• проектом організації виробництва;

• СНиП на виробництво і приймання будівельних робіт;

• правилами з техніки безпеки у відповідності із СНиП-ПІ-4-80. СНиП-3.01.01.-85.

Земляні роботи

До складу земляних робіт входить: вертикальне планування майданчика, розробка котлованів і траншей, зворотна засипка грунту, а в окремих випад­ках - попереднє рихлення грунту, водовідвід та водопониження.

Об'єм і характер земляних робіт визначається об'ємно-планувальними і конструктивними особливостями споруд і будівель.

Для спорудження підземної частини багатоповерхових громадських буді­вель виконують розробку котлованів під фундаменти каркасу будівель, влаштовують засипку не просідаючими ґрунтами пазух фундаментів і їх ущі­льнення, а також риття траншей для влаштування вводів інженерних і різно­манітних внутрішніх підземних комунікацій.

Вертикальне планування виконують для вирівнювання природного ре­льєфу площадки, відведеної під будівництво різноманітних будівель і споруд, а також для благоустрою території. Земляні роботи по вертикальному плану­ванню включає в себе виїмку грунту на одних ділянках майданчика, перемі­щення, відсипання і ущільнення його на інших ділянках (в зоні насипу).

Вертикальне планування майданчика на ділянках виїмок здійснюється до влаштування на них комунікацій і фундаментів, а на ділянках насипу - пі­сля влаштування цих споруд.

Земляні роботи повинні виконуватись з комплексною механізацією всіх процесів і приміненням раціональних способів виробництва робіт. Вибір землерийних машин для виконання земляних робіт залежить від виду грунту, рельєфу місцевості, об'єму і глибини земляних виробіток, вимог виконання робіт (в відвал, на транспорт), транспортні засоби і дальність переміщення грунтів.

Зняття родючого шару грунту проводимо бульдозером ДЗ-34С Розробку котловану вико­нують екскаватором ЕО-3322А з вмістом ковша 0,4 м³. Частина грунту викорис­товується для зворотної засипки, частина для вертикального планування майданчика. Невистачаючий для засипки грунт завозиться із кар'єру.

Вертикальне планування ділянки виконуємо бульдозером ДЗ-34С і ущіль­нюємо катками.

При влаштуванні основи повинні прийняти міри по передбаченню стану атмосферних опадів з будівельного майданчика. Розміщення тимчасових бу­дівель, складів, а також відвалів грунту не повинне перешкоджати стіканню води (технічної і атмосферної).

Перед монтажем фундаментів треба виконати підготовчі роботи: розбивання і закріплення осей, підчищення дна котлована і перевірку його позначок. Осі фундаментів закріплюють на огорожі або спеціальних бетонних кілках, які встановлюють за межами котловану.

Монтаж стрічкових фундаментів починають з укладання маякових блоків по кутах будівлі і в місцях перетину стін; якщо протяжність стрічок фундаментів велика, маятникові блоки встановлюють на відстані не більше 20 м один від одного. Після монтажу фундаментних блоків зрізають монтажні петлі, перевіряють горизонтальність поверхні блоків і у разі потреби вирівнюють цементним розчином. Шви між подушками заповнюють піском і трамбують, а у верхній частині зашпаровують шаром цементного розчину 4 см завтовшки.

Розчин і бетон на будівельний майданчик підвозять з центрального розчинно-бетонного вузла. Транспортування бетонної суміші здійснюється авто-бетоновозом, автосамоскидами в бадях або бункерах. Піднімання і установка бадді здійснюється вантажопідйомними механізмами.

Вкладання бетонної суміші ведуть шарами розрівнюючи і ущільнюючи кожен шар. Для ущільнення використовують електротрамбівки.

Монтаж збірних залізобетонних конструкцій виконують краном. Вузли поєднань збірних залізобетонних конструкцій (зварка, замонолічування) по­винні виконуватись послідовно за їх встановленням і вивіренням. Залізобе­тонних конструкції доставляють на місце монтажу автотранспортом; розван­тажують вантажними кранами.

Одночасно із зведенням зовнішніх стін зводимо внутрішні стіни, монтуємо перемички, перегородки та сходові марші з площадками.

Опоряджувальні роботи

До опоряджувальних робіт відносять: засклення, облицьовку природним і штучним каменем, а також дерев'яними та іншими виробами; штукатурка поверхнею, влаштування підлог; встановлення столярних виробів і деталей; опорядження поверхонь малярними розчинами, клеєння шпалер.

Засклення віконних, дверних перепльотів і перегородок виконують до початку опоряджувальних робіт. Заготівка стекол виконується централізова­но по картах розкрою. На будівельний майданчик скло поступає порізаним по розмірам згідно заказним специфікаціям в залежності від типу будівлі, номенклатури і розмірів віконних і дверних пройомів.

Об'єми робіт по склінню визначаються по виду скла (листове кольорове, матове або армоване). Об'єм робіт вимірюється в квадратних метрах і зале­жить від внутрішніх розмірів фальців столярних виробів з врахуванням зазо­ру 2 мм.

Влаштування підлог.

Влаштовується цементно-піщана стяжка, далі чорнова підлога після чого проводиться вкладання керамічної плитки або лінолеуму.

Малярні роботи виконують в останню чергу. Фарбують вікна, две­рі – масляними фарбами, а стіни – вапняним розчином.