Розрахунок потрібної кількості деззасобів для проведення дезінфееції

Враховують який об’єкт , яка дезінфекція, який збудник хвороби, який краще використовувати препарат. Знаючи площу приміщення, норму витрати дезрозчину, процентний вміст деззасобу, роблять розрахунки потреби деззасобу для проведення дезінфекції.

ПРИКЛАД

Розрахунок потрібної кількості деззасобів для проведення дезінфекції корівника на 100 голів корів, при ящурі. Для дезінфекції приміщень при ящурі застосовують гарячий 2% розчин їдкого натру. На 1 м² знезаражуваної площі корівника (типового) витрачають 1 л розчину, тобто 20 г сухого їдкого натру.

Обчислюємо площу корівника, що підлягає знезаражуванню: довжина корівника – 70,9 м ; ширина – 10 м; висота стін – 2,8 м.

Визначаємо площу стін: 70,9 х 2,8 х 2 = 397,04 м²

10,3 х 2,8 х 2 = 57,68 м².

Визначаємо площу стелі і підлоги: 70,9 м х 10,3 м х 2 = 1460,54 м².

Отже площа корівника в квадратних метрах, що підлягає знезаражуванню, становитиме: 1460,54 м² (площа стелі та підлоги) + 397,04 м² (площа поздовжніх стін) + 57,68 м² (площа поперечних стін) = 1915, 26 м².

Для дезінфекції типового корівника потрібно 1915л 2% розчину їдкого натру. Розрахунок кількості дезінфікуючої речовини заданої концентрації виконують з урахуванням активнодіючої речовини за формулою

Х = АхВ / С

де Х – кількість дезінфекційної речовини, необхідних для приготування розчину, кг.

А – кількість розчину, який потрібно приготувати для проведення дезінфекції, л.

В – концентрація дезінфекційної речовини за АДР, яка потрібна для отримання розчину,

С – вміст діючої речовини в препараті, %.

В нашому прикладі для дезінфекції корівника їдким натром потрібно

Х = 1915 х 2 / 100 = 383 кг препарату їдкого натру

Якщо це буде проводитися дезінфекція 2% розчином хлорного вапна то розрахунки будуть такі Х=1915х 2 / 25= 153кг хлорного вапна

Для отримання 2% розчину формальдегіду, потрібно взяти 40% формалін і провести розрахунки.

Розчин дезінфікуючих засобів готують у чистому посуді, який не повинен руйнуватись під дією цих речовин, в скляному, металевих або дерев’яних бочках.

Готують спочатку маточний концентрований, а потім розбавляють водою.

Вибір деззасобу залежить від об’єкту та характеру інфекційної хвороби, керуючись “Інструкцією по проведенню ветеринарної дезінфекції, дезінсекції, дератизації” затвердженою Міністерством сільського господарства і продовольства України (Ветеринарне законодавство, 1972, т.ІІ).

Перед початком дезінфекції тварин необхідно вивести з приміщень. В окремих випадках дезінфекцію проводять у присутності тварин. Через 2-3 години після дезінфекції перегородки в годівницях обмивають водою, приміщення провітрюють.

Дезінфекція приміщень включає в себе: механічне очищення і власне дезінфекцію.

Механічне очищення приміщень полягає у прибиранні гною, гноївки та іншого бруду, після чого обмивають дерев’яні стіни, перегородки, годівниці, транспорті засоби, посуд для молока та інші предмети гарячою водою з кальцинованою содою (2%).

Власне дезінфекцію проводять розпиленням дезречовин (рідин) дезапаратами та дезустановками з перехресних напрямках (горизонтальному і прямовісному) не допускаючи пропусків. При дезінфекції приміщень спочатку зрошують підлогу, потім стіни, стелю, годівниці, ясла та інше обладнання і наприкінці вдруге дезінфікують підлогу.

Механічне очищення проводять у такій послідовності

1. гній, підстилку, нечистоти зволожують водою, а при наявності інфекційної хвороби – дезрозчином;

2. зволожують підлогу, стіни, годівниці, перегородки;

3. щітками або мітлами, змоченими дезрозчином видаляють пил, павутиння зі стін, годівниць, предметів внутрішнього обладнання;

4. ретельно очищають підлогу приміщення і стічні жолоби від гною та бруду;

5. гній, нечистоти, бруд в залежності від характеру дезінфекції та інфекційної хвороби вивозять на поле, спалюють або закопують в землю. Гній можна також знезаражувати біотермічно або хімічними речовинами.

При деяких хворобах (сибірка, тощо) в тваринницьких приміщеннях знімають підлогу і верхній шар землі.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДЕЗІНФЕКЦІЇ

Дезрозчин наносять в слідуючій послідовності: спочатку дезінфікують підлогу, потім зрошують стіни, та перегородки в горизонтальному та вертикальному порядку не допускаючи пропусків. Після цього обробляють стелю. Дезінфікують також годівниці, ясла, внутрішнє обладнання приміщень і всі предмети за допомогою яких проводилося механічне очищення. В кінці проводять дезінфекцію підлоги.

Затрати деззасобів проводять у розрахунку 1 л на 1 м² в типових і 2 л на 1 м² в пристосованих приміщеннях.

Після дезінфекції приміщення закривають на 2-3 години, а потім провітрюють. Якість дезінфекції контролюють за допомогою бактеріологічного дослідження проб (зіскріби, змиви) з дезінфікуючих поверхонь.

Після обробки приміщень приступають до дезінфекції гною, гноївок, сечозбірники та територію навколо тваринницьких приміщень. Для знезаражування сечі, сечозбірників використовують хлорне вапно із розрахунку 1 кг при споровій і 200 г при не споровій мікрофлорі на кожні 20 л сечі. Знаючи об’єм сечозбірника і кількості сечі зважують необхідну кількість хлорного вапна, розчиняють у невеликій кількості води і вливають у сечозбірник. Сечу ретельно перемішують і залишають на 24-48 годин.

Стічні рідини можна дезінфікувати за допомогою стаціонарної або рухомої (ОСП-20) установки для термічного знезараження стічних вод (ВНДІІВВ та М).

Власне дезінфекція проводиться розпиленням дезрозчинів дезапаратами та установками в перехресних напрямках не допускаючи пропусків. При дезінфекції приміщень спочатку зрошують підлогу, потім стіни, всі перегородки, годівниці, стелю. Стелю дезінфікують останньою для запобігання потраплянню деззасобу на одяг працівників. Обробляють також годівниці, внутрішне обладнання приміщень і всі предмети, які застосовують для механічного очищення (лопати, граблі, віники тощо). Наприкінці вдруге дезінфікують підлогу.

Після дезінфекції приміщення закривають на 2 -3 години, а потім провітрюють

Затрати дезрозчину проводять з розрахунку 1л на 1 м² в типових і 2 л на 1 м² в пристосованих приміщеннях.

Якість дезінфекції контролюють за допомогою бактеріологічного дослідження проб(зіскрібав, змивів) з дезінфікуючих поверхонь. Проби-змиви відбирають після закінчення експозиції, але до початку провітрювання приміщення.

Для бактеріологічного контролю через 2-3 год після дезінфекції стерильними ватними тампонами, змоченими у стерильному нейтралізуючому розчині, беруть проби із 10-20 ділянок приміщення. Для цього намічають квадрати розміром 10х10 см і протирають їх упродовж 1-2 хв стерильним ватним тампоном. Кожну пробу миють в окремому флаконові з 29 мл стерильної води. Після центригування надосадову рідину зливають, а центрифугати висівають на відповідні елективні середовища.

Дезінфекцію вважають задовільною, якщо ріст модельних мікроорганізмів відсутній при профілактичній та заключній дезінфекції у 100% проб, а при поточній – не менш ніж у 90% проб.

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ СТУДЕНТИ ПОВИННІ

ЗНАТИ

1.Будову та принцип дії дезінфікуючих апаратів та установок, якими проводили дезінфекцію.

2.Правила техніки безпеки при роботі з деззасобами та при проведенні дезінфекції

3.Проведення дезінфекції в тваринницькому приміщенні.

4.Складання акту на дезінфекцію.

ВМІТИ

1.Користуватися дезінфекційними апаратами та установками.

2.Виготовляти дезінфікуючі розчини.

3.Проводити механічне прибирання .

4.Провести дезінфекцію в приміщеннях.

5.Скласти акт на проведену дезінфекцію.

ЗАВДАННЯ ДОДОМУ (самостійна робота )

Оформити роботу в зошит.

Вивчити правила техніки безпеки і особистої гігієни при роботі з деззасобами та проведення дезінфекції.

Скласти акт на проведену дезінфекцію.

Питання для самоконтролю

1. Якими дезінфікуючими апаратами і установками проводять дезінфекцію?

2. Яка їх будова і принцип роботи ?

3. Які дезінфікуючі розчини використовують для дезінфекції?

4. Які правила техніки безпеки при роботі з деззасобами?

5. Які правила техніки безпеки при проведенні дезінфекції?

6. Які методи проведення дезінфекції ?