Інструктивна картка для проведення навчальної практики № 4 з дисципліни „Епізоотологія з мікробіологією”

ТЕМА: Дезінфекція. Підготовка приміщень до дезінфекції

МЕТА: Ознайомитися з дезінфекційними апаратами і установкою та їх застосуванням. Виготовлення дезінфікуючих розчинів. Провести підготовку приміщень до дезінфекції. Визначити параметри приміщень, розрахунок потреби в деззасобах.

РОБОЧЕ МІСЦЕ : тваринницька ферма.

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ : 9 годин в т.ч. самостійна робота 3 години.

Вивчити правила техніки безпеки при роботі з деззасобами.

ПРЕПАРАТИ ТА ПРИЛАДИ: Дезінфекційні установки та апарати ( ДУК, гідропульт „Костиль”, обприскувач ручний пневматичний ). Відра, скребки, лопати, віники, гаряча вода, спецодяг, чоботи гумові, рукавички гумові, захисні окуляри, протигаз, ганчірки, дезінфекційні засоби: хлорне вапно, розчин їдкого натру, розчин фенолу. Тваринницькі приміщення, які підлягають дезінфекції.

ПРАВИЛА ОХОРОНИПРАЦІ І ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ: роботу виконувати в спецодязі., дотримуватися правил техніки безпеки і особистої гігієни.

КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ.

Дезінфекція (знезараження ) включає в себе заходи направлені на знищення збудників інфекційних хвороб на об’єктах зовнішнього середовища і поверхні тіла тварин. Вона буває профілактична, вимушена, заключна. Для проведення дезінфекції користуються дезінфікуючими установками ( ДУК, гідропульт „Костиль”), гідропультами різних систем і ручними оприскувачами. Об’єктами дезінфекції є тваринницькі приміщення і території, які прилягають до них (вигульні площадки та інше ), інвентар, предмети догляду за тваринами, гній від хворих і підозрілих тварин, гноївка, стічні води, транспортні засоби, які використовують для перевозки тварин, тваринницька сировина, спецодяг, інструменти.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ :

1.Ознайомитися з дезінфекційними апаратами та установками.

2.Засвоїти правила догляду та використання дезінфекційних апаратів і машин.

3.Провести підготовку приміщень до дезінфекції.

4.Визначити параметри приміщень, розрахунок потреби в деззасобах.(самостійна робота).

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Студенти ознайомлюються з дезінфікуючими апаратами та установками (в натурі, за схемами ), їх потужністю, вивчають правила догляду і використання установок. Студенти поділяються на групи по 4 чоловіки, які по черзі виконують різні процеси робіт, пов’язаних з підготовкою до дезінфекції об’єкта : механічне і санітарне очищення кліток, годівниць, приміщення, визначають параметри приміщень, визначають потребу в деззасобах.

Хід роботи

Викладач знайомить студентів з будовою та застосуванням дезапаратів. Нагадує, як проводиться механічне та санітарне очищення тваринницького приміщення. Знайомить з правилами техніки безпеки при проведенні дезінфекції. Викладач знайомить з дезінфікуючими засобами, якими буде проведена дезінфекція. Нагадує студентам, як проводиться дезінфекція, розрахунки, які необхідно провести для проведення дезінфекції.

ДЕЗІНФЕКЦІЙНА УСТАНОВКА – ДУК-3 Н.М. КОМАРОВА призначена для проведення механізованої дезінфекції та дезінсекції тваринницьких приміщень і пташників великих територій, забруднених виділеннями хворих тварин, миття тварин та інших потреб. Вона змонтована на шасі автомобіля ГАЗ-51 або ГАЗ -63. Дезустановка має цистерну для дезінфікуючих розчинів місткістю 1200 л з манометром для визначення тиску і термометром для визначення температури дезрозчину, два резервуари-бачки для дезінфектантів місткістю в 50 л кожний, які металевими трубками з’єднані з цистерною; нагрівник води і дезрозчинів у цистерні, що міститься в задній частині автомашини, за допомогою якого температуру дезрозчину можна за 25 хв довести до 90-95°С, систему трубопроводів від автомашини до цистерни для подачі спрацьованого газу і утворення в цистерні відповідного тиску, а також прискорення нагрівання робочого дезрозчину або емульсії; аерозольний генератор для проведення дезінфекції аерозолями; кабіну для шофера з централізованим управлінням дезустановкою; другу кабіну для робітників що обслуговують дезустановку; забірний рукав завдовжки 10 м для заповнення цистерни водою з водойми готовим дезрозчином з резервуару; викидний рукав завдовжки 30 м для подачі дезрозчину при проведенні дезінфекції на відстань до 35 м з наконечником і розпилювачами та щіткою-душем; ящики для приладів та інструментів і запасне колесо.

Під час роботи цистерну заповнюють дезінфікуючими розчинами не повністю, а лише на 1000л. Виробнича потужність дезустановки за 6 год при витрачанні на 1 м² знезаражуваної поверхні 1 л дезрозчину становлять 2000-4000 м².

Дезінфекцію тваринницьких приміщень із застосуванням дезустановки здійснюють три чоловіки – ветеринарний фельдшер, дезінфектор, шофер.

Дезустановка значно скорочує час, який витрачається на проведення дезінфекції тваринницьких і птахівничих хвермах, порівняно з апаратами ручної дії.

ГІДРОПУЛЬТ типу „Костиль” являє собою систему із всмоктувального і нагнітального насосів, має два рукави - забірний і викидний. Забірний рукав служить для подавання дезрозчину із ємності (відра, бочки), рукав закінчується розширенням і сіткою. Викидний рукав – прикріплюється розпилювач або наконечник. Наконечники можуть давати суцільний струмінь або струмінь розділений на дрібні часточки. Викидає струмінь на 10-15 м. Продуктивність гідропульту при дезінфекції з нанесенням 1 л на 1 м² він розпилює 6 л дезрозчину. Після роботи гідропульт необхідно помити водою, висушити.

ОБПРИСКУВАЧ РУЧНИЙ ПНЕВМАТИЧНИЙ – ОРП являє собою герметично закритий циліндр, в який наливають дезінфікуючі розчини, що викидаються під тиском стиснутого повітря, яке накачується насосом у циліндр апарата. В боковій частині циліндра є штуцер, до якого приєднується шланг з бронзовим брансбойтом. Місткість апарата – 12 л. При тиску в 5 атм він дає струмину рідини завдовжки 1,3 м і завширшки 1,4 м. Після роботи апарат слід промити водою і просушити.

ПРВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ДЕЗІНФЕКЦІЇ.

Осіб, що проводять дезінфекцію забезпечують спецодягом, халатами, капюшонами, гумовими чоботами, рукавичками , захисними окулярами, при роботі з хлорним вапном і формаліном ще й противогазами. Під час роботи з кислотами і лугами треба бути обережними, щоб вони не попали на тіло чи одяг. Не розмовляти, не поправляти волосся, не їсти, не палити.

ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЗЗАСОБІВ

Хлорне вапно являє собою порошок білого кольору з різким запахом хлору. Для дезінфекції використовують хлорне вапно, яке не повинно бути менше 25% вмісту активного хлору. Для дезінфекції хлорне вапно використовують у вигляді сухого порошку, освітлених розчинів і суспензій. Не можна дезінфікувати бавовняні тканини, металеві вироби через агресивність препарату.

Освітлені розчини готують із хлорного вапна з вмістом активного хлору не менше 25%. Для приготування розчину хлорного вапна з вмістом 2% активного хлору, беруть 8 кг вапна розчиняють в 98 л води. Для приготування з 5 % активного хлору – 20 кг вапна розчиняють у 95 л води. Розчин готують у дерев’яній бочці, відстоюють 24 год. Для дезінфекції використовують верхній (освітлений) шар.

Суспензію хлорного вапна (хлорне - вапняне молоко) – як правило, готують 10-20 %, що за наявності у вапні 25 % активного хлору відповідає 2,5% або 5% активного хлору.

Гашене вапно – пушонка, гідрат окису кальцію. Білий рихлий порошок, погано розчинний в воді. Одержують при додаванні до негашеного вапна однакової кількості води (1 :1). Використовують для дезінфекції стін, стелі, годівниць, жолобів, корит, - 20 % суспензії , шляхом триразової побілки з інтервалом 2 год. При цьому гинуть неспоротворні збудники хвороб, у тому числі й туберкульозу.

Їдкий натр – гідрат окису натрію, це безбарвна, гігроскопічна, кристалічна речовина, що добре адсорбує вологу з повітря і розчиняється у воді з виділенням великої кількості тепла. У продаж надходить у твердому вигляді , з вмістом 92-95 % їдкого натру. Препарат дуже корозійний. Застосовують у 2-3% концентрації для дезінфекції тваринницьких приміщень майже при всіх інфекційних хворобах .

Після дезінфекції годівниці і напувалки необхідно промити водою.

РОЗРАХУНОК ПОТРІБНОЇ КІЛЬКОСТІ ДЕЗЗАСОБІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДЕЗІНФЕЕЦІЇ.

Враховують який об’єкт , яка дезінфекція, який збудник хвороби, який краще використовувати препарат. Знаючи площу приміщення, норму витрати дезрозчину, процентний вміст деззасобу, роблять розрахунки потреби деззасобу для проведення дезінфекції.

ІПДГОТОВКА ПРМІЩЕНЯ ДО ДЕЗІНФЕКЦІЇ.

Перед початком дезінфекції тварин необхідно вивести з приміщень.

Дезінфекція включає в себе : механічне очищення і власне дезінфекцію.

Механічна очистка поверхні об’єкта при цьому зменшується забрудненість поверхні органічними речовинами, які вступають у реакцію з дезінфікуючою речовиною, знижують її концентрацію або взагалі перешкоджають доступу деззасобу до мікроорганізмів, а кількість мікроорганізмів на поверхні об’єктів дезінфекції можна зменшити на 90%. Механічна очистка поверхні мусить бути проведена так, щоб чітко було видно структуру поверхні і колір матеріалу, не повинно бути слідів гною, корму та інших забруднень, товщина бруду після очистки не повинна складати більше 1 мм.

Механічну очистку приміщень проводять у певній послідовності: після виводу тварин виносять або закривають поліетиленовою плівкою обладнання, що псується від дії гарячої води або дезінфікуючого розчину. Потім за допомогою шкребка і струменя гарячої води (70-80º) із шланга видаляють основну масу гною, залишки корму та інший бруд.

Після закінчення попередньої очистки і стікання води найбільш забруднені поверхні (підлога, щілинні решітки, годівниці, нижня частина стін, огорожа стійл) зрошують одноразово гарячим (не менш 70ºС) 2% розчином їдкого натру або ДЕМПу чи дворазово з інтервалом 30 хв. гарячим 5% розчином кальцинованої соди. Витрати розчинів на кожне зрошення – 0,5 л/м² сумарної площі зрошувальних поверхонь. Через 20-30 хв. після відмочування бруду, не чекаючи висихання поверхонь, проводять кінцеву очистку і миття всього приміщення струменем теплої води (25-30ºС) під тиском 20-25 атм.

Забруднення стійл, перегородок, що важко видаляються, очищають вручну за допомогою щіток, віників тощо. Особливу увагу приділяють очищенню підлоги, решіток, гнойових траншей, щілинних підлог. Знімні решітки обов’язково знімають і очищають знизу, ретельно очищають боки різноманітних підпірок, які сховані від струменя води або миючої речовини.

Після закінчення механічної очистки приміщення просушують упродовж 2-3 год., відкриваючи вікна, двері або вмикають вентиляцію. Перед дезінфекцією проводять поточний ремонт приміщення та обладнання.

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ СТУДЕНТИ ПОВИННІ

ЗНАТИ

1.Будову та принцип дії дезінфікуючих апаратів та установок, якими проводили дезінфекцію.

2.Правила техніки безпеки при роботі з деззасобами та при проведенні дезінфекції

3.Механічна очистка приміщень.

ВМІТИ

1.Користуватися дезінфекційними апаратами та установками.

2.Виготовляти дезінфікуючі розчини.

3.Проводити механічне прибирання.

ЗАВДАННЯ ДОДОМУ (самостійна робота )

Оформити роботу в зошит.

Вивчити правила техніки безпеки і особистої гігієни при роботі з деззасобами та проведення дезінфекції.

Провести розрахунки для проведення дезінфекції.

Питання для самоконтролю :

1. Якими дезінфікуючими апаратами і установками проводять дезінфекцію?

2. Яка їх будова і принцип роботи ?

3. Які дезінфікуючі розчини використовують для дезінфекції?

4. Які правила техніки безпеки при роботі з деззасобами?

5. Для чого проводять механічне очищення приміщень?

6. Яка послідовність проведення механічного очищення приміщень?