Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 14 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”

ТЕМА: Складання квартального, річного плану профілактичних протиепізоотичних заходів, проектів рішень про накладання карантину або обмежувальних заходів

МЕТА: Навчитися складати плани профілактичних та протиепізоотичних

заходів.

РОБОЧЕ МІСЦЕ: Тваринницька ферма або лабораторія епізоотології з мікробіологією.

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 9 годин в т.ч.3 години самостійна робота.

Препарати та прилади: практикуми, таблиці, підручник „Епізоотологія та інфекційні хвороби тварин”, ветеринарне законодавство, інструктивна картка роботи №19, спецодяг.

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ І ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ

Працювати в спецодязі. При роботі дотримуватися правил з техніки безпеки та особистої гігієни при роботі з тваринами.

КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ

План ветеринарно-профілактичних і протиепізоотичних заходів щорічно розробляється в тваринницьких господарствах і комплексах, в районах, містах, областях і в цілому по Україні. Основне завдання плану – попередження виникнення різних заразних (інфекційних та інвазійних) хвороб тварин і птиці, забезпечення стійкого благополуччя стад і охорона населення від зооантропонозів.

План ветеринарно-профілактичних і протиепізоотичних заходів складається з двох частин: текстової і власне плану. В тестовій частині передбачається проведення загальних протиепізоотичних заходів: огорожа господарства; будівництво санпропускника, дезбар’єра, шлагбаума, ізолятора та біотермічної ями; профілактичне карантинування на протязі 30 днів завезених в господарство тварин; контроль за годівлею, доглядом та утриманням тварин; проведення інших санітарних заходів (санітарного дня, кип’ятіння молочних відвійок, профілактичної дезінфекції тощо).

Власне план складається за спеціальною формою, в якій передбачаються такі графа: види заходів; обсяг робіт на рік, в т.ч. поквартально; кількість обробок; вартість обробки однієї голови; загальна вартість обробок. План має три основні розділи: а) діагностичні дослідження; б) профілактичні щеплення (вакцинації); в) лікувально-профілактичні обробки.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1.Вивчити методичні вказівки щодо складання плану.

2.Вивчити основні розділи плану.

3.Скласти план ветеринарно-профілактичних і протиепізоотичних заходів по ТОВ “Нива” Білоцерківського району, Київської області на 200.. рік

ЛІТЕРАТУРА

1.Ярчук Б.М. Практикум з епізоотології і мікробіології.-К. В.ш.1999.-, С.324-

347.

2.Ярчук Б.М. Загальна епізоотологія .-БЦ. 2000., С.489.

3.Галатюк О. Епізоотологія та інфекційні хвороби тварин.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ХІД РОБОТИ

Викладач пояснює значення складання планів профілактичних та протиепізоотичних заходів. За якою формою та розділами складається план. Студенти вивчають згідно діючі інструкції профілактики та боротьби з заразними хворобами і складають план ветеринарно-профілактичних та протиепізоотичних заходів по господарствах Білоцерківського району.

І. ДІАГНОстичні дослідження

Згідно з діючими інструкціями щодо профілактики та боротьби з заразними хворобами в залежності від епізоотичної обстановки передбачається проведення масових профілактичних діагностичних досліджень на туберкульоз і бруцельоз тварин; сап і пулороз птиці, гельмінтози тварин, хвороби бджіл та деякі інші хвороби.

Профілактичним алергічним дослідженням на туберкульоз підлягають тварини в благополучних по цій хворобі господарствах в такому порядку. Один раз на рік (І-ІІ кв.) досліджують: ВРХ старше двох місяців в товарних господарствах, свиней в племінних господарствах, а також основних свиноматок, кнурів і молодняк старше 2 місяців. Два рази на рік (І-ІV кв.) досліджують ВРХ (корів, телиць та телят старше 2-місячного віку, биків-виробників) племінних господарств, які поставляють молоко безпосередньо в дитячі лікувальні заклади, санаторії і в торгівлю, а також господарства, які межують з неблагополучними щодо туберкульозу пунктами або в минулому неблагополучних (на протязі 4-х років після їх оздоровлення).

ВРХ (старше 1 року) досліджується на бруцельоз серологічно один раз на рік в І-ІІ кварталах, згідно з графіком доставки крові в лабораторію ветеринарної медицини. Обов’язково досліджуються на бруцельоз корови, телиці, вівцематки (які залишилися без ягнят), основні свиноматки, а також бугаї, кнурі і барани-виробники (останніх і баранів-пробників досліджують також на інфекційний епідидиміт). Два рази на рік необхідно серологічно досліджувати на бруцельоз ВРХ в господарствах, які розташовані в неблагополучних зонах і відгонному тваринництві.

На сап досліджують коней і лошат старше 6 місяців алергічно раз на рік у ІІ кварталі.

На лейкоз ВРХ досліджують серологічно (РІД) старше 4-6 місячного віку один раз на рік; бугаїв, а також корів-продуцентів крові біофабрик та біоцехів – через кожні 6 місяців. В неблагополучних по лейкозу господарствах поголів’я великої рогатої худоби з 4-6 місячного віку підлягає серологічному (РІД) дослідженню через кожні 30-45 днів. Тварин з позитивною (РІД) досліджують гематологічно один раз на рік.

На трихомоноз досліджують бугаїв, корів, телиць парувального віку, які надходять в господарство (племстанцію), не менше 3 раз з інтервалом 10 днів, а бугаїв – щоквартально.

Дослідженню на вібріоз підлягають бугаї на станціях по штучному осіменінню, в племінних господарствах 1 раз на 6 місяців тритазово з інтервалом в 10 днів (І і ІVкв.).

На алеутську хворобу м’ясоїдних досліджують тварин при підозрі на хворобу.

Гельмінтологічні дослідження на фасціольоз, аскаридоз, монієзіоз та інші хвороби проводять в І кв. шляхом відбору і відправки в лабораторію ветмедицини проб фекалій від 20% поголів’я тварин господарства і 5-10% тварин комплексів.

На пулороз проводять дослідження всієї птиці маточного поголів’я шляхом постановки ККРА за схемою: при комплектуванні стада, за місяць до збирання яєць для інкубації і надалі не рідше 1 разу на квартал.

Діагностичні дослідження на хвороби бджіл (гнильцеві, акарапідоз, варрооз, браульоз тощо) планують в кінці І та на початку ІІ кварталу.

ІІ. ПРОФІЛАКТИЧНі щеплення плануються тільки в неблагополучних та загрозливих щодо заразних хвороб пунктах, проти:

- сибірки в стаціонарно неблагополучних і загрозливих пунктах все сприйнятливе поголів’я ВРХ, коней, свиней, овець 1 раз на рік (ІV кв.). Молодняк ВРХ по досягненню 3-х місячного віку; повторне щеплення здійснюється через 6 місяців;

- емкару ВРХ в стаціонарно неблагополучних пунктах у віці від 3-х місяців до 4-х років, а овець – старше 6 місяців в І кв. (не пізніше, як за 2 тижні до вигону на пасовище);

- лептоспірозу ВРХ і свиней в стаціонарно неблагополучних, загрозливих і племінних господарствах з 2-місячного віку двічі в ІІ кв., ВРХ повторно щеплюють через 12 місяців; свиней – у віці старше 4 місяців, повторно – через 6 місяців, а поросят щеплюють у місячному віці і повторно через 3 місяці;

- сальмонельозу та колібактеріозу телят і поросят в неблагополучних пунктах: тільних корів і супоросних свиноматок щеплюють за 1,5-2 місяці до отелу чи опоросу 3 рази з інтервалом між щепленнями 10 днів; телят – на 2-8-й день, поросят на 7-15 день після народження;

- диплококозів телят і поросят – в неблагополучних пунктах на протязі року з 8-денного віку (телят до 2-3 місячного, поросят і ягнят – до 2-х місячного віку);

- бешихи свиней у всіх господарствах, включаючи тварин особистої власності громадян. Все поголів’я свиней старше 2,5 місяців повинно бути в імунному стані на протязі року. Періодичність щеплення визначається вакциною, яка застосовується. Дорослих свиней щеплюють 2 рази на рік (І і ІІІ кв.), а молодняк через 2 тижні після відлучення;

- чуми свиней – принцип планування щеплень такий самий, як і при бешисі. Доросле поголів’я щеплюють вірус вакциною АСВ із штаму К І раз на рік (І- ІІ кв.), а молодняк – по мірі підростання на протязі року;

- хвороби Ауескі свиней – (І-ІІ кв.); доросле поголів’я вдруге щеплюють на протязі року, як правило з двотижневого віку;

- сказу – всіх собак старше 6 місяців (І-ІІ кв.);

- трихофітії – в неблагополучних пунктах з місячного віку двічі з інтервалом 10-14 днів;

- ящуру ВРХ і хвороби ньюкасла – з врахуванням епізоотичної ситуації. Профілактичні щеплення на ящур планують всього сприйнятливого поголів’я ВРХ і свиней (І-ІІІ кв.). На птахофабриках і в навколишніх населених пунктах обов’язково планують щеплення птиці проти хвороби ньюкасла.

Щеплення кролів проти міксоматозу та гемсептицемії планують в благополучних, загрозливих і неблагополучних пунктах в ІІ кварталі (до появи основних переносників збудника хвороби - комарів).

Ііі. лікувально-профілактичні обробки

Дегельмінтизація проти більшості ггельмінтозів планується в основному в І кв., коли більшість гельмінтів закінчують цикл розвитку, досягають статевої зрілості, а для яєць або личинок в зовнішньому середовищі відсутні необхідні умови для розвитку до інвазійної стадії. Терміни дегельмінтизації для зони Лісостепу та Полісся України такі:

- проти фасціольозу ВРХ і овець – лютий-березень (І кв.) і грудень (ІV кв.);

- проти диктіокаульозу ВРХ і овець – березень (І кв.) і жовтень-листопад (ІV кв.);

- проти моніезіозу овець – через 25-30 днів після вигону тварин на пасовище, повторно – через 15 днів, і третій раз через 20-25 днів після другої обробки, тобто в травні, червні, липні (ІІ і ІІІ кв.), а потім через 30 днів після переведення овець на зимове утримання в листопаді-грудні (ІV кв.);

- проти аскаридозу свиней – квітень (ІІ кв.), липень (ІІІ кв.) і грудень (ІV кв.);

- проти параскаридозу коней – березень (І кв.) і жовтень (ІV кв.);

- проти ектопаразитів свиней – щоквартально;

- проти підшкірного оводу ВРХ – ІІ і ІІІ кв.

Річний і квартальний обсяги робіт в плані подаються у вигляді цифр. Цифри повторних обробок тварин беруться в дужки. Громадське поголів’я показується в чисельнику, а тварини особистого користування – в знаменнику. Затверджений план є обов’язковим для виконання. На протязі року в план можуть вноситися зміни і доповнення, обумовлені динамікою епізоотичної обстановки в господарстві, районі чи області.

Показники плану протиепізоотичних заходів є основою для розрахунків матеріально-технічного забезпечення намічених заходів і їх фінансування.

При визначенні потреби біопрепаратів керуються настановами по їх застосуванню, а їх вартості – закупівельними цінами. До вирахуваної потреби біопрепаратів робиться 5-10% надбавка (залишки в флаконі, шприці, голках).

Таблиця

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Головний лікар державної ветери- Протокол засідання ТОВ Нива

нарної медицини Білоцерківського

району

__________________І.П.Колесник “____” ______________ 20 р.

“____” _____________ 20 р.

ПЛАН

Ветеринарно-профілактичних протиепізоотичних заходів по ТОВ

“Нива” Білоцерківського району Київської області на 20 р.

Види заходів	К-сть тварин, що під- лягають обробкам	В т.ч. по кварталах				К-сть обро- бок	Вар- тість оброб- ки і гол.	Вар-тість обро-бок
		І	ІІ	ІІІ	ІV
І	2	3	4	5	6	7	8	9
І. Діагностичні дослідження:
Сап коней Туберкульоз: ВРХ свиней птиці Бруцельоз: ВРХ овець, кіз свиней Лейкоз ВРХ Фасціольоз: ВРХ овець
ІІ. Профілактичні щеплення:
Сибірка: коней ВРХ овець і кіз інших тв. Емкар ВРХ Бешиха свиней Чума свиней Брадзот овець Хвороба ньюкасла
ІІІ. Лікувально-профілактичні обробки:
Дегельмінтизації проти: Фасціольозу: ВРХ овець Диктіокаульозу: ВРХ овець Купання овець проти корости Обробка проти піроплазмідозів: ВРХ коней овець Разом:

Головний лікар ветеринарної

медицини господарства ____________ А.К. Цимбал

(підпис)

“_____” __________________ 20 р.

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ СТУДЕНТИ ПОВИННІ

ЗНАТИ

1.Послідовність складання плану ветеринарно-профілактичних протиепізоотичних заходів.?

2.За якою формою складається план ?

3.Які основні розділи плану ?

ВМІТИ

Скласти план ветеринарно-профілактичних протиепізоотичних заходів.

ЗАВДАННЯ ДОДОМУ (самостійна робота).

1.Оформити роботу в зошит.

2.Скласти план ветеринарно-профілактичних протиєпізоотологічних заходів.

Питання для самоконтролю

1.Яке має значення складання плану ветеринарно-профілактичних

протиепізоотичних заходів ?

2.За якою формою складається план ?

3.Які основні розділи плану ?