- •Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 1 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”
- •Хід роботи
- •Інструктивна картка для проведення навчальної практики № 3 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”
- •Хід роботи
- •Епізоотологічного обстеження
- •Інструктивна картка для проведення навчальної практики № 4 з дисципліни „Епізоотологія з мікробіологією”
- •Хід роботи
- •Інструктивна картка для проведення навчальної практики № 5 з дисципліни „Епізоотологія з мікробіологією”
- •Хід роботи
- •Розрахунок потрібної кількості деззасобів для проведення дезінфееції
- •Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 6 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”
- •Хід роботи
- •Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 7 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”
- •Викладач пояснює терапію і лікувально-профілактичні заходи при інфекційних хворобах. Студенти розподіляються на групи 4-5 чоловік для виконання роботи. Хід роботи
- •Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 8 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”
- •Хід роботи
- •Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 9 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”
- •Хід роботи
- •Інструктивна картка для проведення навчальної практики № 10 з дисципліни „ Епізоотологія з мікробіологією”
- •Хід роботи
- •Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 11 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”
- •Хід роботи
- •В розрізі ферм: Від. № ______ числиться __________________ досліджено _________________
- •Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 12 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”
- •Хід роботи
- •Супровідна
- •Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 13 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”
- •Хід роботи
- •Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 14 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”
- •Препарати та прилади: практикуми, таблиці, підручник „Епізоотологія та інфекційні хвороби тварин”, ветеринарне законодавство, інструктивна картка роботи №19, спецодяг.
- •Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 15 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”
- •Хід роботи
- •В розрізі ферм:
- •Комплексний план оздоровчих заходів від туберкульозу в господарстві с.Шкарівка
Хід роботи
ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Кров для дослідження у коней, великої рогатої худоби, овець, кіз беруть з яремної вени в середній третині шиї голками Боброва, Каспера, або Сайковича, можна використовувати прилад “Пчелка”, або прилад для взяття крові. У дрібних тварин кров беруть ін’єкційними голками. Всі інструменти перед взяттям крові стерилізують кип’ятінням. Для кожної тварини використовують окрему голку. На місці взяття крові волосся вистригають, у овець роз’єднують, місце взяття дезінфікують спиртом або 3% розчином карболової кислоти.
Краще брати кров у великих тварин з лівої сторони. Помічник фіксує тварину, оператор лівою рукою затискає яремну вену(можна перетягнути гумовим шлангом), після того як яремна вена наповнилася кров’ю і добре визначилася під шкірою, правою рукою вводять голку під гострим кутом до шкіри в напрямку голови. Проколюють спочатку тільки шкіру, а потім стінку вени. Якщо при цьому кров не показалася, необхідно легенько відтягнути голку назад і дещо змінити її положення.
Щоб кров не попадала на землю, помічник тримає ванночку з дезрозчином безпосередньо під голкою. Кров беруть у стерильні пробірки, не допускаючи її спінювання.
При масових обробках і взятті крові у овець їх ложать на спеціально обладнаний стіл. Кров у свиней беруть з хвостової або вушної вени. Існує новий метод взяття крові у свиней – синусний. Кров у свиней треба брати дуже обережно, так як еритроцити дуже легко гемолізуються. Кінчик хвоста після взяття крові дезінфікують розчином йоду і накладають гумове кільце на 1-15 см вище кінчика хвоста. Через 30-40 хвилин кільце знімають.
У птиці кров беруть з підкрилової вени або гребінця.
Кров у дорослих великих тварин беруть в кількості 7-10 мл, у дрібних тварин, в т.ч. птиці – 5-2 мл.
Взяту кров на 1-2 години ставлять в тепле місце, а потім переносять в прохолодне, затемнене місце для відстоювання сироватки. Щоб краще сироватка відстоювалася роблять обводку кров’яного згустка. Для цього дротиною або скляною паличкою (стерильною) відокремлюють кров від стінок пробірки. Після чого пробірку знову ставлять у тепле місце на 1 годину. Якщо немає можливості відправити в лабораторію кров, то отримують сироватку, зливають її в окремі пробірки і відправляють в лабораторію, але не пізніше 3-х діб після. Якщо немає можливості сироватку відправити в лабораторію її консервують 5%-ним розчином фенолу, виготовленому на фізрозчині. Беруть 1 мл карболового розчину і 9 мл сироватки крові. Можна консервувати порошком борної кислоти з розрахунку 0,05 гр. на пробірку.
УПАКОВКА ПРОБ КРОВІ
Пробірки з кров’ю чи сироваткою закривають стерильними ватним пробками. Етикетку на пробірках закріплюють гумовим кільцем. На етикетці вказують порядковий номер проби по опису, № і кличку тварини або господаря тварини. Пробірки зв’язують по 10 штук шпагатом, згідно опису, упаковують в ящик у вертикальному положенні. На дно ящика насипають тирсу або солому. Транспортують обережно, щоб не побити пробірок, щоб не було сильного струшування, а зимою, щоб не замерзла кров чи сироватка.
На взяті проби крові складають супровідний документ.
