Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 9 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”

ТЕМА: Щеплення свиней

МЕТА: Ознайомитись з технікою масових щеплень свиней та складанням

акта на щеплення.

РОБОЧЕ МІСЦЕ: Скотобаза ЗАТ “Поліс” або тваринне господарство.

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 9 годин в т ч 3 години самостійна робота.

ПРЕПАРАТИ ТА ПРИЛАДИ: Апарати, шприци різних систем та ємностей, голки до них, стерилізатори, ножиці Купера, пінцети анатомічні, стерильний фізрозчин (вакцина), розчин йоду, спирт, вата, розчин хлораміну або 5% розчин їдкого натру. Свині, настанови щодо застосування вакцин.

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ І ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ:

Дотримуватися правил з техніки безпеки та особистої гігієни при роботи з тваринами.

КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ.

В боротьбі з інфекційними хворобами велике значення має специфічна профілактика утворення імунітету за допомогою вакцин і сироваток. А також примінення лікувально-профілактичних засобів спеціального призначення і підвищення загальної стійкості організму тварин за рахунок покращення умов утримання годівлі і експлуатації. Розрізняють щеплення попереджувальне і вимушене. Існує два основних види щеплення: активне і пасивне. Для утворення активного імунітету застосовують вакцини і анатоксини, для пасивного застосовують сироватки імунізованих і гіперімунізованих тварин.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1.Провести клінічний огляд свиней, визначити поголів’я, яке підлягає щепленню.

2.Перевірити і підготувати вакцини, інструменти, засоби дезінфекції для щеплення.

3.Визначити методи фіксації свиней.(самостійна робота)

4.Провести щеплення свиней (самостійна робота).

5.Скласти акт на щеплення.(самостійна робота).

ЛІТЕРАТУРА

1.Ярчук Б.М. та ін. Практикум із загальної епізоотології. -БЦ.: БНАУ., 1999, С.96.

2.Козловська Г.В. та ін., Епізоотологія з мікробіологією.-К.: Вища освіта.2006., С.142-143.

3.Горбань М.І. Практикум з епізоотології і мікробіології.-К.: В.ш. 1989., С.57-65.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Викладач пояснює і демонструє проведення роботи.

Студентів поділяють на групи по 4-5 чоловік. Стерилізують апарати, шприци, голки. Оглядають і фіксують тварин. Визначають і готують поле ін’єкції. Роблять щеплення тваринами, використовуючи для цього стерильний фізрозчин (вакцину). Викладач контролює роботу студентів. Проведену роботу студенти оформляють відповідним актом.

Хід роботи

Щеплення свиней проводять в строки визначені планом протиепізоотичних заходів, за заздалегідь розробленим графіком, який своєчасно доводять до відома господарства і населених пунктів, де проводитимуть щеплення. Свиням такі щеплення проводять у станках, а якщо у станку по кілька голів, то фарбою або чорнилом роблять помітки на спині.

Місця, де проводилось щеплення тварин, дезінфікують проясненим розчином хлорного вапна, з вмістом активного хлору 5%, або 5% розчином їдкого натру. Ватні тампони змочені вакциною спалюють.

ОГЛЯД ТВАРИН ПЕРЕД ЩЕПЛЕННЯМИ Перед щепленнями проводять огляд усіх тварин, що підлягають щепленню, а в разі необхідності здійснюють термометрію. Тварин з підвищенню температурою тіла щеплення вакцинами не роблять. При проведенні запобіжних щеплень проти сибірки, бешихи слабких, виснажених і хворих, а також на останньому періоді опоросу і тих, що не досягли певного віку, не вакцинують.

фіксування свиней Поросят і підсвинків піднімають за задні кінцівки. Великим свиням здебільшого щеплення роблять без фіксації. При цьому використовують дерев’яні щити, щоб кілька тварин затримати в одному із кутів приміщення, клітки і ставлять мітки на спині.

визначення поля ІН’ЄКЦІЇ та його підготовка Найзручнішою ділянкою для введення вакцин свиням – внутрішня поверхня стегна. Дорослим свиням при підшкірних ін’єкціях дуже часто вакцини вводять у ділянці шиї ззаду основи вуха. На місці введення вакцини вистригають шерсть і знезаражують шкіру розчином карболової кислоти 3% концентрації, або розчином йоду 5% концентрації.

огляд та використання біологічних препаратів

Перед початком щеплень, призначені для введення тваринам, біопрепарати ретельно оглядають. Флакони з пошкодженою закупоркою, що не мають етикеток, із сторонніми домішками, пліснявою, з гнильним запахом, а також вакцини, строк придатності яких минув, бракують. Перед застосуванням вакцин флакони ретельно струшують. Під час проведення щеплень вакцини захищають від дії сонячного проміння. Залишки біопрепаратів не використані в день відкриття флакону або ампули, знищують.

При проведенні щеплень для кожної тварини беруть окрему стерильну ін’єкційну голку. Однією голкою, без попереднього знешкодження кип’ятінням у воді, двом або кільком тваринам робити щеплення не можна.

Переливати біопрепарати (вакцини, сироватки, алергени) у мензурки, флакони чи інший посуд для набирання їх у шприци не можна, бо це неминуче приведе до їх забруднення.

Гіперімунні сироватки перед введенням в організм підігрівають на водяній бані до температури тіла тварини. При підшкірному і внутрішкірному введенні великих доз гіперімунних сироваток чи інших препаратів, щоб уникнути травматизації тканин, а також для кращого розсмоктування їх вводять у кількох місцях.

Перед щепленням ветеринарний лікар чи фельдшер повинен добре ознайомитися з настановою щодо використання даного препарату.

техніка щеплень При проведенні щеплень користуються різними способами введення в організм тварин вакцин. Спосіб введення в організм тварини тієї чи іншої вакцини визначають відповідно настановою біофабрики, що виготовила її, залежно від характеру вакцин, а також виду, статі і віку тварин, яким роблять щеплення.

При підшкірному способі щеплення вакцину вводять безпосередньо в підшкірну клітковину. Для цього пальцями лівої руки беруть складку шкіри, трохи відтягують її, роблять трикутник, в основу якого за допомогою шприца та ін’єкційної голки вводять необхідну дозу вакцини.

При внутрішньом’язевому способі щеплень вакцину вводять безпосередньо в товщу м’язів: ділянка внутрішньої поверхні стегна, сідничних чи шийних м’язів.

Запобіжні щеплення свиням є дуже важливим засобом у загальному комплексі профілактичних заходів. Ефективність їх насамперед залежить від правильної організації і техніки проведення. Від належного утримання, догляду, годівлі та ветеринарного нагляду за щепленими тваринами.

Слід пам’ятати, що в окремих випадках після вакцинації можуть виникнути ускладнення, які характеризуються появою набряків на місці введення вакцини, значним підвищенням температури тіла, загальним тяжким станом, що призводить іноді до загибелі тварини. Тому за щепленими тваринами встановлюють нагляд до повного закінчення реакції на введений біопрепарат.

В разі ускладнення після щеплень застосовують холод на припухлість, вводять специфічні гіперімунні сироватки в лікувальних дозах, призначають серцеві засоби. Вакцини, що викликали ускладнення чи загибель тварин, не застосовують для дальших щеплень. Кілька флаконів такої вакцини надсилають до біофабрики, яка виготовила цей препарат для перевірки. Надсилають і акт в якому зазначають коли проведена вакцинація, характер ускладнень або загибелі тварини, на який день з’явилося ускладнення.

Після закінчення встановленого строку ветеринарного нагляду за щепленими тваринами складають акт про результати проведених щеплень.

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ СТУДЕНТИ ПОВИННІ

ЗНАТИ

1.Як визначають свиней для проведення щеплення?

2.Техніку визначення придатності вакцин та інструментів для проведення щеплення.

3.Техніку фіксації тварин.

4.Техніку щеплення тварин.

5.Документацію при проведенні масових щеплень тваринам.

ВМІТИ

1.Визначити свиней для проведення щеплення.

2.Визначити придатність вакцини для щеплення.

3.Зафіксувати тварин.

4.Провести щеплення.

5.Скласти відповідну документацію.

ЗАВДАННЯ ДОДОМУ(самостійна робота)

1.Роботу оформити в зошит.

2.Скласти акт на щеплення.

3. Вивчити методи фіксації свиней.

Питання для самоконтролю

1.Як визначають поголів’я для проведення щеплення?

2.Як визначають придатність вакцини для щеплення?

3.Які методи фіксації свиней?

4.Як проводиться щеплення свиней ?

5.Яка форма акта на щеплення свиней?