Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 8 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”

ТЕМА: Щеплення великої рогатої худоби. Складання акта на

щеплення

МЕТА: Ознайомитись з технікою щеплень великої рогатої худоби, та

складання акта на щеплення.

РОБОЧЕ МІСЦЕ: Скотобаза “Поліс” або тваринне господарство.

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 9 годин в т ч 3 години самостійна робота.

ПРЕПАРАТИ ТА ПРИЛАДИ: Апарати, шприци різних систем та ємностей, голки до них, стерилізатори, ножиці Купера, пінцети анатомічні, стерильний фізрозчин (вакцини), розчин йоду, спирт, вата, термометри, розчин хлораміну або 5% розчин їдкого натру. Велика рогата худоба, настанови щодо застосування вакцин.

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ І ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ: Дотримуватися правил з техніки безпеки та особистої гігієни при роботі з тваринами.

КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ.

В боротьбі з інфекційними хворобами велике значення має специфічна профілактика утворення імунітету за допомогою вакцин і сироваток. А також примінення лікувально-профілактичних засобів спеціального призначення і підвищення загальної стійкості організму тварин за рахунок покращення умов утримання годівлі і експлуатації. Розрізняють щеплення попереджувальне і вимушене. Існує два основних види щеплення: активне і пасивне. Для утворення активного імунітету застосовують вакцини і анатоксини, для пасивного застосовують сироватки імунізованих і гіперімунізованих тварин.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

1.Провести клінічний огляд і термометрію тварин.

2.Виокремити тварин із протипоказаннями щодо щеплення.

3.Перевірити і підготувати вакцини та інструменти до щеплення.

4.Провести щеплення тварин.(самостійна робота).

5.Скласти акт на щеплення.(самостійна робота).

ЛІТЕРАТУРА

1.Ярчук Б.М. та ін. Практикум із загальної епізоотології.-БЦ.: БНАУ., 1999, С.67-69.

2.Козловська Г.В. Епізоотологія з мікробіологією.-К.: Вища освіта.2006.,

С.142-143.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Викладач пояснює і демонструє проведення роботи.

Студентів поділяють на групи по 4-5 чоловік. Стерилізують апарати, шприци, голки. Оглядають і фіксують тварин. Визначають і готують поле ін’єкції. Роблять щеплення тваринам, використовуючи для цього стерильний фізрозчин (вакцини). Складають списки на щеплених тварин. Викладач контролює роботу студентів. Проведену роботу студенти оформляють відповідним актом.

Хід роботи

Щеплення великої рогатої худоби проводять в строки визначені планом протиепізоотичних заходів, за заздалегідь розробленим графіком, який своєчасно доводять до відома господарства і населених пунктів, де проводитимуть щеплення.

До початку щеплень складають списки на тварин, господарств, службовців.

С П И С О К

тварин, що належать ____________________________________________

___________________________________________________________________

Щеплення проти_____________________________________________________

___________________________________________________________________

1 2 3 4 5 6 7

Запобіжні щеплення великої рогатої худоби, що належить колективним господарствам, проводять поза тваринницькими приміщеннями на заздалегідь відведеному місці, а в несприятливу погоду в приміщеннях.

При проведенні щеплень тваринам особистої власності, організовують щеплення у двох місцях, чи може і більше, щоб зручніше було доставлять тварин. Не допускається проводити щеплення тварин індивідуального користування на території господарства.

Місця, де проводилось щеплення тварин, дезінфікують проясненим розчином хлорного вапна, з вмістом активного хлору 5%, або 5% розчином їдкого натру. Ватні тампони змочені вакциною спалюють.

ОГЛЯД ТВАРИН ПЕРЕД ЩЕПЛЕННЯМИ Перед щепленнями проводять огляд усіх тварин, що підлягають щепленню, а в разі необхідності здійснюють термометрію. Тварин з підвищенню температурою тіла щеплення вакцинами не роблять. При проведенні запобіжних щеплень проти сибірки, бешихи слабких, виснажених і хворих, а також на останньому періоді вагітності та у перші дні після отелення, і тих, що не досягли певного віку, не вакцинують.

фіксування врх. Велику рогату худобу фіксують тримаючи за роги, при потребі повертають голову тварин в той чи інший бік, неспокійним тваринам здавлюють пальцями або носовими щипцями (Занда) носову перегородку.

визначення поля ІН’ЄКЦІЇ та його підготовка. Найзручнішою ділянкою для введення вакцин великій рогатій худобі є середня третина шиї. На місці введення вакцини вистригають шерсть і знезаражують шкіру розчином карболової кислоти 3% концентрації, або розчином йоду 5% концентрації.

огляд та використання біологічних препаратів. Перед початком щеплень, призначені для введення тваринам, біопрепарати ретельно оглядають. Флакони з пошкодженою закупоркою, що не мають етикеток, із сторонніми домішками, пліснявою, з гнильним запахом, а також вакцини, строк придатності яких минув, бракують. Перед застосуванням вакцин флакони ретельно струшують. Під час проведення щеплень вакцини захищають від дії сонячного проміння. Залишки біопрепаратів не використані в день відкриття флакону або ампули, знищують.

При проведенні щеплень для кожної тварини беруть окрему стерильну ін’єкційну голку. Однією голкою, без попереднього знешкодження кип’ятінням у воді, двом або кільком тваринам робити щеплення не можна.

Переливати біопрепарати (вакцини, сироватки, алергени) у мензурки, флакони чи інший посуд для набирання їх у шприци не можна, бо це неминуче приведе до їх забруднення.

Гіперімунні сироватки перед введенням в організм підігрівають на водяній бані до температури тіла тварини. При підшкірному і внутрішкірному введенні великих доз гіперімунних сироваток чи інших препаратів, щоб уникнути травматизації тканин, а також для кращого розсмоктування їх вводять у кількох місцях.

Перед щепленням ветеринарний лікар чи фельдшер повинен добре ознайомитися з настановою щодо використання даного препарату.

техніка щеплень. При проведенні щеплень користуються різними способами введення в організм тварин вакцин. Спосіб введення в організм тварини тієї чи іншої вакцини визначають відповідно настановою біофабрики, що виготовила її, залежно від характеру вакцин, а також виду, статі і віку тварин, яким роблять щеплення.

При підшкірному способі щеплення вакцину вводять безпосередньо в підшкірну клітковину. Для цього пальцями лівої руки беруть складку шкіри, трохи відтягують її, роблять трикутник, в основу якого за допомогою шприца та ін’єкційної голки вводять необхідну дозу вакцини.

При внутрішньом’язевому способі щеплень вакцину вводять безпосередньо в товщу м’язів: ділянка внутрішньої поверхні стегна, сідничних чи шийних м’язів.

Внутрішньовенні ін’єкції великій рогатій худобі роблять в яремну вену на межі верхньої і середньої третини шиї. На місці ін’єкції роблять дезінфекції поля операції. Голову тварини при цьому злегка піднімають, а великим пальцем лівої руки трохи нижче від місця ін’єкції затискують яремну вену. В праву руку беруть ін’єкційну голку і легким поштовхом проколюють шкіру і стінку вени та спрямовують її проти течії крові. Щоб переконатися, що ін’єкційна голка потрапила у вену, шприц з вмістом трохи опускають вниз і дивляться в скляне віконце гумової трубки, яка з’єднує шприц з голкою. Поява в ньому крові свідчитиме, що голка знаходиться у вені. Після цього шприц піднімають угору, приймають із вени великий палець лівої руки і поступово вводять вміст шприца у вену, стежачи, щоб туди не потрапили пухирці повітря, що може привести до повітряної емболії. Після того, як препарат чи розчин введено, з вени виймають голку, а шкіру в місці уколу обробляють розчином йоду, карболової кислоти, чи спиртом. При внутрішньовенному введенні, що викликають подразнення підшкірної клітковини або некроз, необхідно негайно припинити введення препарату, промити струменем крові голку і вийняти із вени.

Внутрішньоперитонеальним способом користуються порівняно рідко, переважно при введенні великій рогатій худобі гіперімунної сироватки в разі захворювання на сибірку. З цією метою в центрі ділянки “голодної ямки” з лівого боку вистригають шерсть, а шкіру обробляють розчином карболової кислоти або розчином йоду. Потім ін’єкційною голкою проколюють черевну стінку і обертанням голки навколо своєї осі перевіряють правильність введення її в черевну порожнину. Після цього через голку шприцом Жане чи лійкою в черевну порожнину вводять гіперімунну сироватку в лікувальній дозі.

Запобіжні щеплення тваринам та птиці є дуже важливим засобом у загальному комплексі профілактичних заходів. Ефективність їх насамперед залежить від правильної організації і техніки проведення. Від належного утримання, догляду, годівлі та нагляду за щепленими тваринами.

Слід пам’ятати, що в окремих випадках після вакцинації можуть виникнути ускладнення, які характеризуються появою набряків на місці введення вакцини, значним підвищенням температури тіла, загальним тяжким станом, що призводить іноді до загибелі тварини. Тому за щепленими тваринами встановлюють нагляд до повного закінчення реакції на введений біопрепарат.

В разі ускладнення після щеплень застосовують холод на припухлість, вводять специфічні гіперімунні сироватки в лікувальних дозах, призначають серцеві засоби. Вакцини, що викликали ускладнення чи загибель тварин, не застосовують для дальших щеплень. Кілька флаконів такої вакцини надсилають до біофабрики, яка виготовила цей препарат для перевірки. Надсилають і акт в якому зазначають коли проведена вакцинація, характер ускладнень або загибелі тварини, на який день з’явилося ускладнення.

Після закінчення встановленого строку ветеринарного нагляду за щепленими тваринами складають акт про результати проведених щеплень.

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ СТУДЕНТИ ПОВИННІ

ЗНАТИ

1.Коли необхідно проводити щеплення?

2.Як необхідно відібрати тварин для щеплення?

3.Техніку фіксації тварин.

4.Техніку щеплення тварин.

5.Документацію при проведенні масових щеплень тваринам.

ВМІТИ

1.Провести клінічне обстеження і визначити тварин для щеплення.

2.Визначити придатність вакцини для проведення щеплення.

3.Зафіксувати тварин.

4.Провести щеплення.

5.Скласти відповідну документацію.

ЗАВДАННЯ ДОДОМУ (самостійна робота)

1.Оформити роботу в зошит.

2.Скласти акт на щеплення.

Питання для самоконтролю

1.Які бувають щеплення?

2.Як визначають придатність вакцини для щеплення?

3.Які методи фіксації тварин?

4.Як проводиться щеплення тварин та оформлення акта на щеплення?

АКТ

на проведення щеплення

«____»______________200__р.

_________________________

(назва господарства)

Ми, що нижче підписалися, ____________________________________________

(посада, прізвище та ініціали)

Склали даний акт про те, що цього числа проведено щеплення_________________________________________________________

(профілактичне, вимушене) (вид тварин, проти якої хвороби)

Із наявності гол. _______ щеплено ________________гол.____________________________

(вид тварин) (в.т.ч. за віковими групами)

Не щеплювали ______гол. ___________________________________________

(вказати причину і термін вакцинації)

Вакцина (її назва) виготовлена ___________________________біофабрикою

«____»__________200__р., термін придатності до «____»____________200__р.,

серія ____________________, держконтроль_________________________.

Вакцину вводили _______в дозі _____________мл,

(внутрішньомязово, підшкірно) Повторно ___________мл.

Шкіру на місці введення препарату дезінфікувати _________________________

(вказати чим)

Стерилізацію шприців, голок проводили кип’ятінням протягом ___________хв.

Використано вакцини _____л (мл)., вати ________г., спирту ______________г.

Залишок вакцини в кількості ___ мл знешкодити кипятінням на протязі ____хв

Контроль за щепленими тваринами покласти на __________________________

(посада, прізвище та ініціали)

Підписи:

Примітка: Якщо передбачено настановою, то до акта додається опис щеплених тварин.

Додаток Опис_________________ __________________

(вид тварин) (назва господарства)

Підданих профілактичному щепленню протии (назва хвороб)_________________

Кличка та інвентарний № тварини	Стать	Вік	Прізвище та ініціали доглядача чи власника тварини