Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 7 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”

ТЕМА: Специфічна та симптоматична терапія інфекційних хвороб

МЕТА: Ознайомитися з організацією і терапією інфекційно хворих тварин.

РОБОЧЕ МІСЦЕ: Лабораторія епізоотології з мікробіологією, тваринницька ферма, скотобаза.

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 9 годин в т.ч. 3 год самостійна робота

ПРЕПАРАТИ ТА ПРИЛАДИ: вакцини ЛТФ-130, ПОЛІВАК-ТМ, анатоксини, антивіруси, бактеріофаги, гіперімунні сироватки, гамма-глобуліни, настанови щодо застосування біопрепаратів; шприци різних ємностей та голки до них, стерилізатор, стерильний фізіологічний розчин, 3% розчин карболової кислоти, ножиці, вата, спирт.

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ І ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ: роботу виконувати в спецодязі, тримати в чистоті і порядку робочі місця, дотримуватися правил техніки безпеки і особистої гігієни при роботі з хворими тваринами.

КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ.

Лікування тварин, хворих на інфекційні хвороби, є складовою частиною системи протиепізоотичних заходів. Її завдання полягає в тому, щоб усунути причину хвороби й відновити продуктивність і робочу активність тварин.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Ознайомитися з специфічною терапією.

2. Ознайомитися з симптоматичною терапією.

3. Вивчити правила застосування біопрепаратів.

4. Застосування антибіотиків тваринам. (самостійна робота)

ЛІТЕРАТУРА

1. Козловська Г.В. та ін. Епізоотологія з мікробіологією.-К.: Вища освіта. 2006,

С. 138-144.

2. Ярчук Б.М. Практикум із загальної епізоотології.- БЦ.: БНАУ.1999, С. 75-80.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ.

Викладач пояснює терапію і лікувально-профілактичні заходи при інфекційних хворобах. Студенти розподіляються на групи 4-5 чоловік для виконання роботи. Хід роботи

Організація і лікування хворих на інфекційні хвороби тварин мають свої особливості порівняно з лікувальною роботою, яку проводять при незаразних хворобах. Це передусім обов’язкова ізоляція хворих тварин. Хворих і підозрюваних у захворюванні тварин потрібно відразу після їх виявлення відокремлювати зі стада, для того щоб розірвати епізоотичний ланцюг і запобігти подальшому розвитку епізоотичного процесу. Таких тварин переводять в ізолятор або пристосовані для цього приміщення, віддалені від ферми.

Специфічна терапія – лікування біологічними й хіміотерапевтичними засобами, що діють безпосередньо на збудника інфекції. Це лікування сироватками гіперімунізованих тварин і реконвалесцентів, імуноглобулінами, рідкими вакцинами, а також застосування бактеріофагів, мікробів -антагоністів, антибіотиків та хіміотерапевтичних препаратів.

Лікувальна дія сироваток й імуноглобулінів пов’язана з уведенням в організм специфічних антитіл, які знешкоджують хвороботворні мікроорганізми або їх токсини.

Терапевтична дія гіперімунних сироваток ефективніша, якщо їх застосовувати на початку хвороби. Лікувальна дія гіперімунних сироваток проти вірусних захворювань значно слабша, ніж проти мікробних інфекцій.

Після введення гіперімунної сироватки із запобіжною метою, імунітет наступає в перші години і триває протягом 10-14 днів.

За механізмом дії, залежно від властивостей антитіл, специфічні сироватки поділяють на антимікробні та антитоксичні.

Антимікробні – діють на збудників хвороби, пригнічують їх життєздатність.

Антитоксичні – знезаражують отруйні продукти метаболізму мікробів.

До антимікробних сироваток відносяться сироватки проти сибірки, бешихи, пастерельозу, септицемії та інші, а до антитоксичних сироватки проти правцю, анаеробної дизентерії ягнят, інфекційної ентеротоксимії овець і ін.

Терапевтичний ефект імунної сироватки залежить від того, на якій стадії розвитку хвороби вона була введена в організм хворої тварини. Загальне правило – чим раніше вона була введена в організм хворої тварини, тим більший терапевтичний ефект вона на нього здійснює. Велике значення для терапевтичного ефекту має кількість введеної в організм сироватки і місце введення. Вводять підшкірно, внутрішньом’язево, інтравенозно, інтраперитоніально. При відсутності потрібного лікувального ефекту рекомендують через – 12 годин введення повторити в тих же дозах. При використанні гетерогенних (від іншого виду тварин) імуносироваток важливо враховувати можливість анафілактичних явищ. Тому, спочатку треба ввести невелику кількість сироватки (1-2 мл), а через 1-2 години, ту що залишилася, дозу, підігріту до температури тіла.

Вакцинотерапія її уcпішно застосовують при трихофітії та мікроспорії, вакцини – ТФ-130, ЛТФ-130, СП-1, ПОЛІВАК – ТМ, а також при хронічних інфекційних хворобах - стафілококових і стрептококових.

Симптоматична терапія – полягає у застосуванні різноманітних дієтичних і лікувальних засобів, що нормалізують різноманітні функції організму при інфекційних хворобах тварин. Для усунення окремих симптомів хвороби застосовують серцево-судинні, жарознижувальні, в’яжучі, послаблюючі й інші засоби. У більшості випадків лікування хворих тварин проводять комплексно, використовуючи кілька методів терапії. Ефективного лікування можна досягти при ретельному обліку стану тварин, правильному виборі, своєчасному використанні лікарських засобів і правильній організації лікувальних заходів.

Для кожного біопрепарату є настанова щодо його застосування де визначені певні строки придатності. Ці строки залежать від природи біологічного препарату та від умов його зберігання та транспортування.

Біопрепарати зберігають в темному, сухому, прохолодному місці (холодильник, підвал, льох, холодильна камера). Температура для зберігання біопрепаратів – 8-15^оС.

Для більшості біопрепаратів температурний режим для зберігання визначено в межах 2-15^оС, для окремих з них в межах 2-8^оС.

Для зберігання біопрепаратів обладнують місця зберігання.

Транспортування великої кількості біопрепаратів залізницею здійснюють у спеціальних ізотермічних камерах (вагонах) при потрібній температурі в супроводі нарочного. Невелику кількість біопрепаратів доставляють пасажирським вагоном в ізотермічних камерах теж нарочним. Можна перевозити в ящиках автомобільним транспортом. Зимою біопрепарати добре упаковують і утеплюють.

Привезені біопрепарати регіструють в спеціальні журнали для біопрепаратів. Матеріально відповідальна особа повинна ретельно перевірити тару з біопрепаратами, виявити порушення упаковки, транспортування. Ця ж особа веде і журнал видачі біопрепаратів

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ СТУДЕНТИ ПОВИННІ

ЗНАТИ

1. Специфічна терапію при інфекційних хворобах тварин.

2. Симптоматична терапія при інфекційних хворобах тварин.

3. Застосування антибіотиків (самостійна робота).

ВМІТИ

1. Ввести біологічні препарати для лікування інфекційно хворим тваринам.

2. Провести симптоматичне лікування.

ЗАВДАННЯ ДОДОМУ

1. Оформить роботу в зошит.

2. Вивчити використання антибіотиків при інфекційних хворобах тварин

(самостійна робота).

Питання для самоконтролю

1. Що таке специфічна терапія при інфекційних хворобах?

2. Що таке симптоматична терапія?

3. Як застосовуються антибіотики?