Інструктивна карта для проведення навчальної практики № 1 з дисципліни “Епізоотологія з мікробіологією”

ТЕМА: Виготовлення і фарбування мазків.

РОБОЧЕ МІСЦЕ: Лабораторія епізоотології з мікробіологією.

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 9 годин в т.ч. самостійна робота 3 години.

МЕТА: Ознайомитися з технікою виготовлення фарбуючи розчинів, навчитись проводити забарвлення мазків-відбитків і мазків з культур мікробів, мазків з крові. Вивчити будову мікроскопа і правила роботи з ним. Вивчити правила безпеки і особистої гігієни при роботі з інфекційним матеріалом. Навчитись готувати і проводити стерилізацію предметних скелець.

ПРЕПАРАТИ ТА ПРИЛАДИ: непатогенні мікробні культури, кусочки внутрішніх органів, знежирені предметні і покривні скельця, бакпетлі, пастерівські піпетки, пінцети, ножиці, імерсійна олія, мікроскопи, ванночки для фіксації мазків, ефір, спирт, дистильована вода, фільтрувальний папір, набори готових реактивів для фарбування за Грамом, спиртівки, сірники; комплект спецодягу; стерилізатор, сушильна шафа, предметні скельця, газова плита, мило, рушник, таблиці, практикуми.

правила безпеки і особистої гігієни при роботі з інфекційним матеріалом. При роботі з інфекційним матеріалом треба дотримуватись двох основних моментів: не допустити розповсюдження інфекції і попередження зараження людей.

1. Руки перед роботою необхідно обмити спиртом або 2% розчином хлористого натрію. Людей з пошкодженнями шкіри рук до роботи з інфекційним матеріалом, як правило, не допускають, або виконують її в резинових рукавичках.

2. Люди допускаються до роботи з інфекційним матеріалом, тільки після проведення інструктажу.

3. Всі роботи з інфекційним матеріалом виконують тільки в захисному одязі.

4. При роботі з інфекційним матеріалом не можна палити, розмовляти, дотикатися обличчя руками, поправляти волосся, відволікатись від роботи.

5. Руки після роботи поміщають в дезрозчин (2% розчин фенолу) на 1-2 хвилини, а потім добре миють водою з милом.

6. Використані піпетки, предметні і покривні стекла, куски вати і т. п. зразу ж поміщають в дезрозчин (5% розчин фенолу, 3% розчин лізолу або креоліну). Металеві предмети які були в контакті з інфекційним матеріалом, негайно знезаражують прокалюванням на полум’ї. Інструменти після використання кип’ятять в стерилізаторі або автоклавують.

7. Якщо інфекційний матеріал попав на оточуючі предмети, необхідно негайно провести дезінфекцію, а якщо це можливо, пропалити дане місце полум’ям спиртового тампону.

8. Інфекційний матеріал (культури мікробів, трупи тварин і т. п.),що не підлягає дальшому дослідженню, знезаражують (автоклавують, спалюють).

9. Місце, де проводилася робота з інфекційним матеріалом, повинно бути продезінфіковане і очищене.

10. При попаданні інфекційного матеріалу в рот його негайно випльовують в чашку з дезрозчином, а рот прополіскують слабким розчином йоду (3-5 крапель настойки йоду на стакан води) або розчином марганцевокислого калію (1:1000) на протязі декількох хвилин.

11. При попаданні інфекційного матеріалу в око, останній не можна терти. Слід промити око слабким розчином йоду або марганцевокислого калію.

КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ.

Визначення виду мікроорганізмів в практичній роботі проводять по його основних властивостях: морфології, росту на живильних середовищах, біохімічних властивостях, відношенню до різних фарб, по антигенних властивостях, патогенності для тварин. По цих ознаках знаходять місце мікроорганізму в класифікаційній таблиці визначника. Для визначення виду прийнята подвійна (бінарна) номенклатура – назва кожного мікроба складається із двох слів: перше слово – визначення роду, пишуть з прописної (великої) букви; друге – визначає вид і пишеться з малої букви. Наприклад, збудник сибірки – Bacillus anthracis, збудник миту – Streptococcus egui.

Мікроорганізми фарбують при вивченні внутрішньої будови клітини¸а також з діагностичною метою. Просте фарбування здійснюється за допомогою якогось одного барвника: метиленового синього¸ фуксином тощо. При складних методах фарбування дозволяє виявити певні структури клітини і диференціювати види мікробів один від одного.

До складних методів належить фарбування мікроорганізмів за Грамом. Цей метод застосовується переважно з діагностичною метою. За цим методом фарбування всі мікроби поділяються на дві групи : грампозитивні¸ які набувають синьо – фіолетового кольору¸ і грамнегативні¸ які отримують рожевий колір.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

1. Ознайомитися і засвоїти методи простого фарбування.

2. Приготувати мазки-відбитки з органів. Засвоїти способи фіксації мазків.

3. Вивчити будову мікроскопу.(самостійна робота) та провести дослідження готових мазків під різними збільшеннями.

4. Вивчити правила безпеки і особистої гігієни при роботі з інфікованим матеріалом(самостійна робота).

5. Засвоїти способи підготовки предметних стекол, знежирення предметних стекол.

6. Зробити висновки.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Козловська Г.В. та ін.. Епізоотологія з мікробіологією. –К.: Вища освіта. 2006.ст. 25.

2. Н. Асонов Практикум. ст..5-21; 21-45.

3. М. Горбань Практикум. ст..7-15

4. К. Векірчук Практикум ст..17-20; 36-43.

5. Інструктивна картка навчальної практики № 1.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ. Студенти ознайомлюються з способами виготовлення мазків, методикою виготовлення розчинів фарб, різними способами фарбування. Далі, студенти діляться по групах – 4 чоловіки і самостійно виготовляє кожен студент мазки-відбитки з органів трупа тварин та мазки з культур. Виготовлені мазки фарбують різними способами (просте фарбування і за Грамом).

Проводять мікроскопування пофарбованих мазків. Замальовують мікрокартину в зошит.

Вивчають правила техніки безпеки і особистої гігієни при роботі з інфікованим матеріалом.