142. Поняття туристичний ринок.

Туристський ринок – це сукупність форм і способів організації співробітництва покупців (пред’явників попиту) і продавців (пред’явників пропозиції) у сфері купівлі-продажу туристських послуг і товарів. Основним кількісним показником, який характеризує туристський ринок, є його ємність.

Ємність туристського ринку – фактичний обсяг туристських послуг і товарів, що були об’єктами купівлі-продажу на ринку протягом певного часу. Вимірюється в натуральних чи вартісних показниках. Зіставлення ємності ринку та обсягу попиту дає можливість визначити ступінь насиченості і рівень сформованості ринку.

Різниця між ємністю ринку та обсягом попиту показує певну маркетингову чутливість споживчої поведінки покупців туристських послуг і товарів. У зв’язку з цим можна говорити про два типи сформованості ринку: той, що розвивається, і стабільний. Ємність туристського ринку, який розвивається, здебільшого залежить від рівня витрат на маркетинг. На стабільний ринок рівень маркетингових витрат уже не може справляти суттєвого впливу.

Ємність ринку, яка відповідає передбачуваним витратам на маркетинг, називається прогнозом ринку. Інакше кажучи, цей прогноз характеризує очікувану ємність ринку, яка сформується в результаті маркетингових зусиль у конкретних умовах.

Головною дійовою особою на туристському ринку виступає конкретна особистість з властивими тільки їй неповторним набором специфічних потреб у відпочинку. Ця специфічність зумовлюється різноманітністю економічних, науково-технічних, політичних, культурних, соціальних та інших чинників. Очевидно, успіх діяльності туристичної фірми залежить від того, наскільки вдало, надійно вона знайде своє коло покупців, свій сегмент ринку. Виходячи на туристський ринок, фірма повинна розуміти, що вона не може обслуговувати всіх його покупців. Адже вони керуються різними потребами і мотивами, обираючи певний набір туристських послуг і товарів.

Тому звичайною справою є розбивка (сегментація) покупців за цими мотивами та іншими ознаками і лише потім – пропозиція такого асортименту подорожей, який максимально враховує відмінності у туристському попиті.

Сегментація туристського ринку ґрунтується на певних ознаках, які характеризують структуру попиту: географічні, соціально-демографічні, психологічно-поведінкові.

Найефективнішим є дослідження ринку, коли здійснюється сегментація одразу за кількома ознаками. Водночас диференціація покупців на туристському ринку, як правило, пов’язана з конкретною ситуацією. Наприклад, сегменти ринку туристичних подорожей розрізняються не лише залежно від статі та фізичних даних покупців, але й від конкретної ситуації – кліматичних умов, подій у соціальному і політичному житті тощо.

142. Сегментація ринку туристичних послуг

Головною дійовою особою на туристському ринку виступає конкретна особистість з властивими тільки їй неповторним набором специфічних потреб у відпочинку. Ця специфічність зумовлюється різноманітністю економічних, науково-технічних, політичних, культурних, соціальних та інших чинників. Очевидно, успіх діяльності туристичної фірми залежить від того, наскільки вдало, надійно вона знайде своє коло покупців, свій сегмент ринку. Виходячи на туристський ринок, фірма повинна розуміти, що вона не може обслуговувати всіх його покупців. Адже вони керуються різними потребами і мотивами, обираючи певний набір туристських послуг і товарів. Тому звичайною справою є розбивка (сегментація) покупців за цими мотивами та іншими ознаками і лише потім – пропозиція такого асортименту подорожей, який максимально враховує відмінності у туристському попиті.

Сегментація туристського ринку грунтується на певних ознаках, які характеризують структуру попиту: географічні, соціально-демографічні, психологічно-поведінкові.

Найефективнішим є дослідження ринку, коли здійснюється сегментація одразу за кількома ознаками. Водночас диференціація покупців на туристському ринку, як правило, пов’язана з конкретною ситуацією. Наприклад, сегменти ринку туристичних подорожей розрізняються не лише залежно від статі та фізичних даних покупців, але й від конкретної ситуації – кліматичних умов, подій у соціальному і політичному житті тощо.

Сегментація за географічними ознаками передбачає виділення внутрішніх (національних) та міжнародних туристських потоків. Внутрішній туризм обслуговує в основному громадян своєї країни. Безпосереднє завдання міжнародного туризму – обслуговування іноземних туристів і в залежності від відображення його фінансових результатів у платіжному балансі тієї або іншої країни, поділяється на активний і пасивний. Для кожної країни здійснення туристичних подорожей її громадян за кордон буде зарубіжним (пасивним), а приїзд до неї іноземців – іноземним (активним) туризмом.

Сегментація туристського ринку за соціально-демографічними ознаками передбачає виділення серед покупців груп однорідних за віком, статтю, складом сім’ї, рівнем доходів, родом занять, освітою, релігійними переконаннями, расовою належністю, національністю, характером розселення тощо.

За віком виділяють, наприклад, молодіжний туризм і туризм “сеньйорів”; має свої особливості попит на подорожі з боку вікових груп “від 30 до 45 років”. Тепер зростає перспективність для туристського відпочинку старших вікових груп, і в першу чергу групи “сеньйорів” (особи від 50 років і старші).

Сегментація за психологічно-поведінковими ознаками передбачає групування покупців туристських послуг і товарів за мотивами подорожування, типами особистості, інтенсивністю туристичних потоків, організацією поїздки, строками і протяжністю мандрівки, способами пересування і транспортними засобами тощо.

В залежності від мети туристичної мандрівки виділяються такі основні види туризму: рекреаційний, спортивний, пізнавальний, діловий, релігійний. В останній час набуває широкої популярності і розвитку гірський туризм. Розвиток гірського туризму сприяє розширенню тур. сезону. Швидке зростання гірського туризму можна пояснити декількома причинами. Однією з головних причин є зростаюча потреба людини, зайнятої інтелектуальною працею, в активному русі.