
- •Українська література 1920—1930-х років
- •Євген Плужник
- •Володимир Свідзинський
- •Володимир Сосюра
- •Григорій Косинка (Стрілець)
- •Валер’ян Підмогильний
- •Юрій Яновський
- •Остап Вишня (Павло Губенко)
- •Іван Кочерга
- •Осип Турянський
- •Улас Самчук
- •Олександр Довженко
- •Українська література 1960-1990 рр.
- •Дмитро Павличко
- •Ліна Костенко
- •Іван Драч
- •Микола Вінграновський
- •Василь Стус
- •Григір Тютюнник
- •Валерій Шевчук
- •Українська російськомовна поезія
Григорій Косинка (Стрілець)
“В житах”, “Фавст”
Життєвим і творчий шлях письменника. Трагічна доля митця. Новелістична майстерність митця (“На золотих богів”, “В житах”, “Політика”, “Серце”).Відображення українського села в 1920-ті роки, його гострих проблем, складної долі селянина. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі.
“В житах” як зразок імпресіоністичної новели. Проблематика твору (зупинена мить, пошуки порушеної гармонії). Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість. Зорові і слухові образи, художні деталі в новелі. Лаконізм і психологічна насиченість оповіді.
«Фавст» – новітня інтерпретація відомого “вічного” образу Фауста із твору Й.В.Гете. Втілення європейської ідеї бунту, активної протидії людини обставинам. Образ Прокопа Конюшини у творі.
Особливості художнього стилю Г.Косинки.
ТЛ: поглиблення поняття про імпресіонізм.
Валер’ян Підмогильний
“Місто”
Біографічні відомості про письменника як представника психологічної прози, перекладача, творця українського модерністського роману (“Місто”) та екзистенційної повісті (“Повість без назви”).
Своєрідний підхід письменника до розкриття традиційної теми покинутої дівчини у романі “Невеличка драма”. Протиставлення у творі Марти Висоцької, сильної духом і національно свідомої української жінки, егоїсту-прагматику Юрію Славенку. Екзистенційні мотиви. Ранні оповідання і повісті (“Син”, “Гайдамака”, «Третя революція», “Повстанці”, “Історія пані Івги” та ін.).
Роман “Місто” − взірець української урбаністичної прози. Світовий мотив підкорення людиною міста, ідея самоствердження, інтерпретованій на національному ґрунті. Образ “цілісної” людини в єдності її біологічного, духовного, соціального − інтелігента Степана Радченка, складність і неоднозначність його характеру. Іронічний характер змалювання. Жіночі образи у творі. Перегук твору з кращими здобутками світової літератури.
TЛ: екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія.
Юрій Яновський
“Подвійне коло”, “Дитинство”, “Шаланда в морі” (з роману “Вершники”)
Життєвий і творчий шлях письменника-романтика. Активна участь Ю.Яновського у становленні українського кіно, відбиття цього у його творчості (роман «Майстер корабля»).
Роман “Чотири шаблі”, його трагічна творча історія. Зображення в ньому національно-визвольної боротьби українського народу в період революційних протистоянь. Оригінальність композиції, символічність назви, що розкривається через образи командира дивізії вільних козаків Шахая та його друзів.
Роман у новелах “Вершники” як соцреалістичний твір. Своєрідність композиції і жанру (поєднання ознак народної думи, героїчної поеми, новели). Проблематика, романтичне змалювання дійсності. Показ героїв у незвичайних обставинах.
Життєві реалії як поштовх до художнього узагальнення. Новела “Подвійне коло”. Умовність зображення. Ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу.
Новела “Дитинство” – ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті.
Новела “Шаланда в морі” – утвердження в ній високих загальнолюдських ідеалів кохання і вірності, відданості своєму громадському обов’язку (Мусій Половець, Половчиха).
Особливості стилю Ю.Яновського.
ТЛ: роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення. Романтика як пафос і романтизм як стильова течія в літературі. Засоби романтичного зображення.