Василь Стус

“Посоловів од співу сад…”, “Мені зоря сіяла нині вранці…”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…”, “Господи, гніву пречистого…”, “О земле втрачена, явися…”, “Як добре те, що смерті не боюсь я...”, “У порожній кімнаті”, «На колимськім морозі калина…»

Життєвий і творчий шлях поета, який став символом незламного духу, збереження людської гідності. Основні

збірки: “Зимові дерева”, “Палімпсести”, “Веселий цвинтар”, “Свіча в свічаді”. Посмертна збірка “Дорога болю”.

Загальний огляд творчості. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. Основні тематично-проблемні лінії: душа людини “перед вічністю високого неба” (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності і активної дії, формування своєї особистості), атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи (Україна-мрія і Україна знищена, скорена).

Патріотичні мотиви в ліриці В.Стуса, образ України (“О земле втрачена, явися...”). Образи-символи рідного краю, незабутні картини української природи.

Болісні роздуми ліричного героя над долею людини на чужині, над трагічною долею України («На колимськім морозі калина…»).

Філософські роздуми ліричного героя про смисл людського життя (“Мені зоря сіяла вранці…”). Поетичний образ зорі у вірші, його глибокий ідейний зміст. Майстерне володіння верлібром.

Утвердження активної життєвої позиції, мужності й сили духу ліричного героя, його духовний стоїцизм (“Господи, гніву пречистого...”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…”, “Як добре те, що смерті не боюсь я...”). Екзистенційні мотиви у творах.

Інтимна лірика поета, болісні спогади про рідню, мотиви самотності (“Посоловів од співу сад...”, “У порожній кімнаті”). Засоби передачі психологічного стану ліричного героя.

Василь Стус — перекладач.

Особливості поетичного стилю В.Стуса.

Поезія В.Стуса — зразок “стоїчної” поезії у світовій ліриці. Місце поета в історії української літератури, співзвучність його творчості із світовою поезією.

ТЛ: екзистенційні ідеї в художньому творі, метафора (поглиблено).

ПРОЗА 1960-1990 pp.

Інтенсивний розвиток малої прози у 1960-1990-х pp. ХХ ст. (твори В.Дрозда, Є.Гуцала, В. Шевчука, Гр. Тютюнника, А.Дімарова та ін.). Дальший розвиток роману (Григорій Тютюнник, О.Гончар, М.Стельмах). Історична романістика (П. Загребельний, Ю.Мушкетик та ін.). Продовження традицій “химерної прози” (В.Земляк) та українського бароко (Валерій Шевчук). Еміграційна література цього періоду (В.Барка та ін.).

Григорій Тютюнник

“Вир” (оглядово)

Життєвий і творчий шлях письменника.

Роман “Вир” — реалістична картина життя українського народу напередодні та під час Другої світової війни. Колоритні національно виразні характери у творі (Тимко Вихор, Гамалія, Дорош, Гнат Рева, Орися). Поєднання реалістичних та романтичним засобів зображення. Символічний зміст назви роману. Його висока художня майстерність.

Олесь Гончар

“За мить щастя”, “Залізний острів” (новела з роману “Тронка”), “Людина і зброя” або “Собор”

Життєвий і творчий шлях. Творчий злет у 60-ті роки. Його громадянська і життєва позиція, роль у духовному відродженні нації. Романтичність світобачення.

Загальна характеристика доробку О.Гончара-романтика. Рання творчість письменника (оповідання, новели, поезія).

Романи “Прапороносці”, «Циклон», «Людина і зброя», «Бригантина» та ін.

Роман “Людина і зброя”. Правдиве змалювання трагічного початку війни, колоритні образи молодих воїнів із студентського батальйону (Богдан Колосовський, Степура, Духнович та ін.), їхній патріотизм, стійкість у боротьбі з фашистами. Гуманістичний пафос роману, висока художня майстерність (описи природи, листи, батальні сцени, діалоги, авторські відступи-роздуми). Ідейний зміст назви твору.

Роман у новелах “Тронка”. Глибокий ідейний смисл назви твору, оригінальність жанру.

Новела-засторога “Залізний острів” з роману. Символіка танку юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів). Майстерне відтворення чистоти справжніх людських почуттів.

Олесь Гончар — новеліст, майcтер відтворення внутрішнього світу героїв (ранні новели “Модри Камень”, “Ілонка”).

Художнє осмислення краси людських почуттів та філософії миті людського щастя у новелі “За мить щастя”. Образи Сашка Діденка та Лорі, художні засоби їх зображення.

Проблемно-філософський роман “Собор”, драматична історія видання твору. Символічний зміст назви та багато проблемність роману (роль духовного начала і краси в житті людини, осуд бездуховності, історична пам’ять народу, добро і зло в людському житті). Особливість сюжету і композиції твору. Колоритні образи-персонажі. Гнівний осуд національного нігілізму, моральної ницості, душевної пустоти в образі Володьки Лободи. Філософські та публіцистичні відступи про смисл людського життя, екологію природи й душі. Місце роману серед інших соцреалістичних творів доби.

Особливості стилю О.Гончара: лірично-філософський струмінь, романтичний пафос, естетизм.

ТЛ: поглиблення поняття про індивідуальний стиль письменника, роман та його різновиди.