- •1. Особливості інтелектуального розвитку в 14-16 ст.
- •Зовнішні ідейно-філософські впливи
- •3. Соціально-філософська і історіософська думка в 14-16 ст.
- •4. Філософсько-богословська думка Росії 18 ст.
- •5. Феофан Прокопович: релігійний філософ та ідеолог петровських реформ.
- •6. «Корпускулярна філософія» м. В. Ломоносова
- •7. «Слов’янофіли» як предтеча розвитку філ. Думки в Росії
- •8.Західники як предтеча розвитку філ. Думки в Росії
- •8. Основні історичні етапи розвитку релігійної філософії в Росії
- •Течії російської релігійної філософії
- •9. Особливості релігійної філософії
- •10. Філософія загальної справи Федорова.
- •11. Біологічне майбутнє людства: смерть – безсмертя (м.Федоров)
- •12. Особистий зріз етики космістів (любов. Проблема статі , родинні стосунки)
- •13. Ідея патрофікації м.Ф. Федорова
- •15.Ідея всеєдності соловйова
- •16.Софіологія соловйова
- •17.Історіософія. Ідея теократії(Соловйова)
- •18.Моральнісна філософія. „виправдення добра”(Соловйова)
- •19. Життєвий шлях і формування філософських поглядів братів Трубецьких
- •20. Грецька філософія і релігія одкровення в трактуванні Трубецького
- •21. Вчення про соборну природу свідомості братів Трубецьких
- •22. Ідея універсальної чуттєвості
- •24. Філософська концепція Євгена Трубецького
- •25. Філософія символізму
- •26. Етапи життя і особливості творчості - Шестов
- •27. Заперечення традиційного розуміння філософії Шестов
- •28. Екзистенційний принцип філософствування Шестов
- •29. Буття як надраціональна всеєдність (Франка)
- •30. Пізнання як інтуїтивне осягнення (Франк)
- •31. Метафізика особистості Франка
- •32. Онтологія суспільно-політичного буття с.Л.Франка
- •33. Етичний реалізм Франка.
- •34. Метафізика статі Розанов
- •36.Містичний реалізм Мережковського
- •37.Витоки євразійства
- •38. Основні ідеї євразійства:
- •39. Культурологічна доктрина
- •40. Історіософія
- •41. Ідея Неохростиянства Бердяєва
- •42. Ексизтенційний метод пізнання і філософування Бердяєва.
- •43. Філософська антропологія Бердяєва.
- •44.Парадоксальна етика Бердяєва
- •45. Філософія свободи і творчості Бердяєва
- •46.Історіософія та російська ідея Бердяєва.
- •47.Формування філософських поглядів Лоський.
- •48.Інтуїтивізм, або містичний емпіризм Лоського.
- •49.Вчення про системність світу Лоського.
- •50.Етика і теодицея(ф.Цінностей.) Лоського.
- •52. Життя й творчість Флоренський
- •53."Конкретна метафізика" Флоренський
- •54. Теодіцея й антроподіцея. Вчення про Софію Флоренський
- •55. Філософія мови. Культурно-історичні погляди Флоренський
8. Основні історичні етапи розвитку релігійної філософії в Росії
1. 30-ті-40-ві роки – середина 19 ст. Цей період знаходився під знаком впливу на російську думку німецького ідеалізму і пов’язаний з іменами Хом’якова і Кіриєвського.
2. Остання чверть 19 століття. У його центрі стоять постаті Соловйова, Толстого, Леонтьєва та Федорова.
3. Кінець 19 – поч..20 ст. даний період пов’язаний з цілою плеядою: брати Трубецькі, Розанов, Мережковський, Іванов, Шестов. Булгаков, Бердяєв, Струе, Флоренський, Ерн.
4. Період еміграції, який розпочинається після революції у 1917 році.
Течії російської релігійної філософії
1. Офіційне церковне богослов’я
2. Богословський напрям,заснований на свободі та соборності.
3. Християнський платонізм, шеленгіанство, які зайняті проблемою космосу.. антропологізм та есхатологізм.
9. Особливості релігійної філософії
1. Філософські системи християнства сходу і заходу формувались на догматичних засадах православ’я і католицизму. Російські філософи. Апелюючи до віри, ніколи її не визначали в термінах інтелектуальних систем, а поєднували з серцем.
2. Російська релігійна філософія апелює до поняття свободи волі.
3. Антропоцентричний характер.
4. Ідея соборності. Даною ідеєю в російській філософії займався Хом’яков.
10. Філософія загальної справи Федорова.
Ядром релігійного вчення Федорова з дуже помітною природничо-науковою, діяльнісною спрямованістю є так звана філософія спільної справи, тобто реалізуючись силами об'єднаного людства земне безсмертя людей, воскресіння всіх померлих предків і розселення відроджених поколінь по всіх світах всесвіту, яка стає одухотвореною і розумно керованої. Це, за Федоровим, єдиний істинний шлях людини і людства.
І ця «справа» означає перемогу над головним злом - смертю, а також іншими видами зла, які, в розумінні Федорова, підпорядковані смерті. Перемогти різноманітне зло на чолі зі смертю можна лише надихнувши всіх і кожного на людське і божественне «спільну справу», на воскресіння померлих і досягнення безсмертя. Безсмертя без воскресіння, згідно Федорову, неможливо, оскільки потрібно пізнати таємниці смерті, регулювати процеси життя і смерті. Це неможливо і за моральними причин. Всі відроджені люди, навіть лиходії, «повстануть» вже іншими, оскільки вони правильно оцінять подвиг своїх синів-воскресителів і теж стануть воскресителями.
Федоров пов'язує своє вчення з християнством, зокрема з православ'ям, в якому особливо цінується ідея воскресіння (пасха) і вічності життя. Православ'я, в розумінні Федорова, - це «центр» християнства, «повнота сенсу християнства»…
Федоров свою головну ідею називає також супраморалізлмом (від лат. Supremus - вищий і moralis - моральна). Це все те ж «спільна справа», але як би з акцентом на притаманну йому вищу і безумовну моральність. Відповідно обов'язок людини - досягнення надморального. Завдяки знанню і діяльності людина повинна перетворити всі сліпі та часто ворожі сили природи на знаряддя й органи людства. Встановивши панування над природою, людство переможе смерть. Більше того, людство може і повинно поставити перед собою завдання воскресіння всіх своїх прабатьків. Навіть невіруючі, тобто матеріалісти, не можуть довести, що воскресіння наших предків є неможливим. Тому ніхто не має права ухилитися від цього завдання. Розкладання тіла і повне зникнення його частинок не є абсолютною перешкодою до їх возз'єднання, оскільки частинки тіла не можуть вийти за межі простору. Називаючи задумане ним воскресіння іманентним, Федоров засуджував прагнення до потойбічного, трансцендентального буття. Його ідеалом було здійснення Царства Божого в цьому світі.