9.Зміст і завдання економічного аналізу

Господарська діяльність підприємств різних галузей матеріального виробництва є основою суспільного відтворення валового внутрішнього продукту. Відомо, що кожне підприємство є складною системою взаємозв'язаних підрозділів і ланок, які виконують різні функції в процесі виробництва продукції. Економічний бік діяльності підприємства відображує система показників, які дають економічну оцінку процесам та результатам цієї діяльності.

Зміст економічного аналізу складають ті показники (об'єкти), що підлягають аналітичному дослідженню. Він визначається метою, завданнями та рівнями проведення аналізу.

Основними завданнями економічного аналізу є: об'єктивна оцінка результатів виробничо-експлуатаційної діяльності аналізованих підприємств і організацій міського господарства; виявлення внутрішньовиробничих резервів (потенціально невикористаних можливостей), подальшого підвищення ефективності і якості роботи аналізованих підприємств; розробка комплексу організаційно-технічних, соціально-економічних та інших заходів, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на реалізацію виявлених резервів та обґрунтування управлінських рішень.

Для реалізації мети, змісту і завдань економічного аналізу необхідно дотримуватись певних вимог. Він повинен бути оперативним, конкретним, систематичним, комплексним і об'єктивним.

Оперативність аналізу передбачає чітке і швидке його здійснення і негайне втілення в господарську діяльність підприємств та організацій. Це дає змогу активно і своєчасно впливати на хід виробничого процесу з метою його поліпшення.

10.Основні категорії еа

Характеризуючи ресурси виробництва в навчальній літературі, як правило, дотримуються загальновживаного за радянських часів поділу їх за складовими частинами на трудові, матеріальні та засоби праці. Проте за ринкових умов цей поділ потребує уточнення й коригування відповідно до світового досвіду, який виділяє такі групи: трудові, матеріальні, фінансові та земельні ресурси. Класифікації факторів і резервів виробництва в теорії економічного аналізу завжди приділялося багато уваги, проте й досі на це питання немає однозначної відповіді. Розгляньмо такі визначення: Фактори - це рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві. Причини - умови здійснення окремих явищ, які більш глибоко, ніж фактори, розкривають зміни рівня ресурсів і їхнього складу, а також показників роботи; вони деталізують вплив факторів. Резерви - це невикористані можливості підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ресурсів унаслідок запровадження певних заходів. В економічній літературі фактори виробництва групуються за різними ознаками. Принципи групування факторів, які рекомендуються в літературі, мають ряд суттєвих недоліків: вони або не охоплюють усіх факторів, або допускають їх повторюваність у різних групах. Іноді під час групування порушується принцип економічної однорідності, мають місце то надмірне дроблення, то звуження або спрощення. Надмірна диференціація факторів навряд чи є доцільною, оскільки це часто призводить до додаткових труднощів у плануванні, обліку й аналізі. Недоцільним є й надмірне укрупнення факторів, бо воно може перешкоджати пошуку та аналізу резервів. Однією з найбільш вдалих класифікацій факторів виробництва є майже традиційна їх класифікація. Слід зазначити, що різні фактори відіграють різну роль і мають різне значення для підвищення ефективності виробництва. Це визнають усі автори, але єдиного підходу до цієї проблеми в літературі з економіки нема. Зрозуміло, що роль і значення окремих факторів не залишаються постійними. Вони змінюються залежно від різних економічних і конкретно-історичних умов розвитку суспільного виробництва. Розвиток ринкових відносин змінює суть та співвідношення різних факторів. Велику роль у цьому відіграватимуть математичні методи економічного аналізу.