
- •Тема 1. Методика викладання природознавства – педагогічна наука. План.
- •Методи наукового дослідження у методиці викладання природознавства.
- •Методи дослідження методики навчання природознавства
- •Індивідуалізація у процесі навчання природознавства
- •Спостереження та його види Суть спостереження
- •Структура спостереження
- •План спостереження.
- •Безпосереднє цілеспрямоване сприймання предметів і явищ природи.
- •Висновки спостережень.
- •Види спостережень за тривалістю виконання
- •Види спостережень за формою організації діяльності учнів
- •Види спостережень за часом проведення
- •Види спостережень за рівнем пізнавальної самостійності
- •Дослід та його види Суть досліду. Критерії його вибору.
- •Структура досліду
- •Методика використання досліду
- •Види дослідів за рівнем пізнавальної самостійності учнів
- •Види дослідів за тривалістю виконання
- •Картка 1
- •Практичні роботи та їх види
- •Позаурочна і позакласна робота з природознавства
- •Позаурочна робота
- •Позакласна робота.
- •Індивідуальна позакласна робота.
- •Групова позакласна робота
- •Позакласна масова робота.
- •Тематичне позакласне читання, усні журнали.
- •Проведення свята.
- •Тема 5 (3). Методи навчання природознавству. План
- •П.2 Класифікація методів навчання.
- •1). Класифікація за джерелом знань (м.М.Верзилін) Методи
- •2). Класифікація за рівнем активності і пізнавальної самостійності учнів ( м.М.Скаткін, і.Я.Лернер). Методи:
- •3). Класифікація за характером дидактичних цілей (за етапами засвоєння знань). Методи
- •Критерії вибору методів
- •П.3 Характеристика окремих груп методів. Словесні методи
- •Основні типи запитань
- •Вимоги до запитань вчителя:
- •Вимоги до відповідей учнів
- •Наочні методи навчання.
- •Класифікація засобів наочності
- •Практичні методи навчання.
- •Практичні методи
- •П.4. Методичні прийоми та їх використання у навчальному процесі.
- •П.5. Специфіка організації роботи дітей з підручником.
- •Методичні прийоми роботи з книгою:
- •Тема 7 (5). Особливості навчання учнів природознавству у малокомплектній школі.
- •Поняття про м початкову ш.
- •Організаційні форми навчання у мш. Урок.
- •Екскурсії.
- •3. Особливості методів та методичних прийомів навчання природознавству у мш.
- •Тема 6(4). Форми організації навчання природознавству. План.
- •П. 1 Поняття про форми навчання. Класифікація форм навчання.
- •Класифікація форм навчання.
- •Урок – основна форма навчання природознавству.
- •Вимоги до сучасного уроку.
- •Загальнопедагогічні:
- •Психологічні :
- •Дидактичні :
- •3). Класифікація уроків. Характеристика окремих дидактичних компонентів уроку.
„Уміння є ознакою таланту” (І. Кант)
І. ВСТУП
Тема 1. Методика викладання природознавства – педагогічна наука. План.
Предмет методики викладання природознавства.
Зв’язок методики викладання природознавства з іншими науками.
Місце природознавства в навчальному плані початкових класів.
п. 1
Методика викладання природознавства (МВП) – педагогічна наука, що розкриває освітнє та виховне значення природознавства, досліджує закономірності навчання, вивчає процес навчання природознавству і на цій основі розробляє його зміст, завдання, форми й методи організації занять з природознавства у початковій школі.
Методика викладання природознавства як наука характеризується об’єктом, завданням і методами дослідження.
Об’єктом її є процес навчання школярів основам природознавства. У процесі навчання розрізняють три нерозривно пов’язані між собою боки:
навчальний предмет, або зміст навчання;
діяльність вчителя – викладання;
діяльність учнів – навчання.
Завдання методики як науки – досліджувати закономірні зв’язки між цими трьома складовими навчального процесу і на цій основі розробляти вимоги до учбового предмету природознавство, його викладання та вивчення. Найважливіше завдання методики – знайти діючі засоби керівництва пізнавальною діяльністю учнів.
Перед МВП постає ряд проблем. Насамперед, вона з’ясовує, чому треба вивчати природознавство, тобто розкриває освітнє і виховне значення. Вона вказує, що вивчати, тобто які предмети і явища з навколишньої природи та який теоретичний матеріал слід вивчати з учнями різних вікових груп. З величезного запасу наукових знань, які за свою багатовікову історію нагромадило і систематизувало людство, для вивчення в початкових класах відбирається тільки те, що доступне розумінню дітей цього віку і має велике пізнавальне і виховне значення. Встановлюється певна послідовність у вивченні матеріалу, забезпечуючи поступове наростання його трудності.
Методика встановлює також, як треба вчити, тобто визначає форми і методи навчання, за допомогою яких вчитель з найменшою затратою сил і часу досягає найкращих результатів.
Методика вивчає процес пізнання матеріалу учнями й визначає матеріальну базу навчання (обладнання, посібники).
До змісту методики належить:
вивчення історії методики як науки4
визначення виховної та пізнавальної ролі і завдань природознавства, його місця в системі освіти;
визначення змісту природознавства як навчального предмету, наукове обґрунтування програм, підручників;
вироблення методів та організаційних форм навчання відповідно до його мети та змісту;
розробка навчального обладнання;
визначення вимог щодо підготовки вчителя з природознавства.
Методи наукового дослідження у методиці викладання природознавства.
Метод – спосіб досягнення мети; сукупність прийомів або операцій практичного чи теоретичного пізнання дійсності.
1). Метод спостереження – цілеспрямоване сприйняття того чи іншого педагогічного явища без втручання в його хід.
Способи фіксації спостережень: протоколи, фото- і кінозйомка, відео- та аудіо записи.
2). Бесіда. Готуючись до неї, слід визначити завдання дослідження, перелік питань.
3). Експеримент. Проводиться в умовах, створених дослідником.
Етапи експерименту:
перевірка ефективності нововведень.
а) визначення проблеми та висунення наукової гіпотези (науково обґрунтованого припущення про можливу ефективність того чи іншого нововведення);
Призначення експерименту – доказ гіпотези.
б) визначення завдань дослідження і вибір методів;
в) експеримент у експериментальних та контрольних групах, де, на відміну від перших, не перевіряється ефективність нових прийомів навчання і воно здійснюється без змін;
г) заключний етап: формулювання висновків та практичне застосування результатів;
4). Анкетування, тобто відповіді на запитання даються у письмовій формі.
5). Вивчення шкільної документації, робіт учнів.
6). Для встановлення кількісних залежностей між дослідженими педагогічними явищами використовують математично-статистичні методи.
7). Для теоретичного узагальнення використовують методи аналізу і синтезу.
п. 2.
Методика викладання природознавства є педагогічною наукою, тому вона найтісніше пов’язана з педагогікою як по лінії дидактики (теорії навчання), так і по лінії виховання. Дидактика визначає загальні закони, принципи і правила навчання, що є обов’язковими і для методики природознавства. Навчання в школі має виховне спрямування: виховує сам зміст матеріалу, що вивчається, весь процес навчання, виховує і особистість учителя, його захоплення наукою. В розробці теорії виховного навчання методика спирається на загальні закономірності теорії виховання.
Методика природознавства має також зв’язок з психологією, яка вивчає закономірності психічної діяльності школярів: проблеми пізнання, розуміння, запам’ятовування, розвитку мислення і мови, формування понять, умінь і навичок.
МП пов’язана також з окремими природничими науками, зокрема, з ботанікою, зоологією, анатомією, фізіологією, гігієною, географією, фізикою та ін., а також з методикою їх викладання. Все це допомагає вчителю методично правильно планувати уроки, добирати доступний дітям матеріал та застосовувати найраціональніші методи і прийоми його вивчення.