- •3.1 Що є критерієм при визначенні об’єкта дослідження історії української філософії?
- •3.2 Яке місце посідає творчість т. Шевченка в історії української філософії?
- •4.1 Як співвідносяться національна та всесвітня історії філософії?
- •5.1 Яке для Вас має значення вивчення історії української філософії?
- •9.1 Деякі вчені вважають, що поширення у вітчизняній культурі поглядів представників ісихазму засвідчує наявність в ній передренесансних ідей. Чи мають вони рацію ?
- •9.2 У літературі минулих років досить неоднозначна визначалось ставлення і. Франка до марксизму. Обґрунтуйте своє розуміння цієї проблеми.
- •10.1 Яке значення для історії української філософії має творчість тих українців, діяльність яких проходила за межами України — в Італії, Польщі тощо?
- •10.2 Чи належить творчість Юрія Дрогобича до історії української культури? Обґрунтуйте свою позицію.
- •11.1 Що дає підставу розглядати погляди професорів Києво-Могилянської академії як виплід культури українського бароко ?
- •11.2 В чому, на ваш погляд, полягає своєрідність внеску Лесі Українки у світову традицію розробки проблеми прометеїзму?
- •12.2 Що спільного і в чому відмінність підходу до розробки філософії української ідеї м. Міхновського порівняно з позицією т. Зіньківського, і. Франка та Лесі Українки?
- •13.2 Визначте провідну тенденцію в розвитку академічної філософії в Україні кінця XIX — початку XX ст. І зіставте її із ситуацією, що склалась у західноєвропейській філософії на грані двох століть.
- •14.1 Як Ви вважаєте, чи мав рацію м. Шлемкевич, протиставляючи Сократа і г. Сковороду?
- •14.2. На прикладі о. Плярова, г. Челпанова та в. Зеньковського проаналізуйте можливості університетської філософської традиції за панування радянської влади в Україні.
- •15.1 Чим завдячує г. Сковорода Києво-Могилянській академії? Що спільного і в чому відмінність поглядів г.Сковороди та його вчителів — професорів Києво-Могилянської академії?
- •15.2 Спираючись на вчення в. Вернадського про ноосферу, обговоріть проблеми, поліпшення екологічної ситуації в світі на рубежі XX і XXI cm.
- •16.1 Чому і якою мірою є підстави залучати до історії української філософії спадщину німецького філософа й. Шада ?
- •17.1 Яке значення для розвитку української філософії мав здійснений п. Лодієм переклад підручника х. Баумейстера?
- •Якою мірою м. Гоголь дотичний до історії української культури ?
- •На ґрунті творчої спадщини м. Грушевського обговоріть проблему взаємозв ‘язку філософії й історичної науки.
- •18.5 Ноосферну концепцію створив:
- •19.1 Чи має значення творчість м. Гоголя для розвитку української філософської думки?
- •Які принципи, що їх обґрунтовує в трактаті «Конкордизм» в. Винниченко, Ви б включили до власного морального кодексу.
- •19.5 Концепцію «України-Руси» створив:
- •20.1 У коло професорів та вихованців Київської духовної академії входили досить відмінні за своєю філософською позицією діячі. Що ж дає підставу об’єднувати їх як представників єдиного напряму?
- •20.2 Що, на ваш погляд, зберегло цінність із здобутку філософів, які працювали в радянській Україні?
Якою мірою м. Гоголь дотичний до історії української культури ?
На ґрунті творчої спадщини м. Грушевського обговоріть проблему взаємозв ‘язку філософії й історичної науки.
18.3 Кордоцентризм — це визначальна риса філософської думки, яка полягає в:
а) зосередженні уваги на людині, осмисленні її сутності, призначення у світі,
б) спрямуванні не на об’єктивну, одну для всіх, Істину, а на «правду» як сенс і мету власного життя,
в) осягненні людиною навколишнього світу й самої себе не стільки мисленням («головою»), скільки «серцем» — емоціями, чуттями, здоровим глуздом.
18.4 Учення про «дві натури й три світи» розробив:
а) Стефан Яворський,
б) Григорій Сковорода,
в) Інокентій Гізель.
18.5 Ноосферну концепцію створив:
а) Володимир Вернадський, б) Дмитро Чижевський, в) Павло Копнін.
БІЛЕТ №19
19.1 Чи має значення творчість м. Гоголя для розвитку української філософської думки?
Які принципи, що їх обґрунтовує в трактаті «Конкордизм» в. Винниченко, Ви б включили до власного морального кодексу.
19.3Основним тематичним колом класичної української філософії XIX — першої третини XX ст. є:
а) співвідношення «людина—Бог»,
б) співвідношення «людина—Всесвіт»,
в) співвідношення «людина—нація».
19.4 Концепцію «сродної праці» виклав:
а) Феофан Прокопович,
б) Григорій Сковорода,
в) Григорій Щербатський.
19.5 Концепцію «України-Руси» створив:
а) Богдан Кістяківський,
б) Володимир Винниченко,
в) Михайло Грушевський.
БІЛЕТ №20
20.1 У коло професорів та вихованців Київської духовної академії входили досить відмінні за своєю філософською позицією діячі. Що ж дає підставу об’єднувати їх як представників єдиного напряму?
20.2 Що, на ваш погляд, зберегло цінність із здобутку філософів, які працювали в радянській Україні?
20.3 Основним тематичним колом філософії українського бароко є:
а) співвідношення «людина—Всесвіт»,
б) співвідношення «людина—Бог»,
в) співвідношення «людина—нація».
20.4 Концепцію «нерівної рівності» виклав:
а) Йосип Кононович-Горбацький,
б) Григорій Кониський,
в) Григорій Сковорода.
20.5 Працю «На захист права» написав:
а) Богдан Кістяківський,
б) Володимир Винниченко,
в) Михайло Грушевський.