13.2 Визначте провідну тенденцію в розвитку академічної філософії в Україні кінця XIX — початку XX ст. І зіставте її із ситуацією, що склалась у західноєвропейській філософії на грані двох століть.

13.3 Антеїзм — це прикметна риса української філософської думки, яка полягає в:

а) осягненні людиною навколишнього світу й самої себе не стільки мисленням («головою»), скільки «серцем» — емоціями, чуттями, здоровим глуздом,

б) підвищеному інтересі не до ідеального світу абстрактних теорій, а до «землі», України, бо саме тут тільки і можна знайти «правду», в якій полягає мета філософського пошуку,

в) зосередженні уваги на людині, осмисленні її сутності, призначення у світі.

13.4. Автором праці «Дві російські народності» є:

а) Михайло Максимович,

б) Микола Костомаров,

в) Володимир Антонович.

13.5 Дискусія між «діалектиками» й «механістами» розгорнулася з приводу:

а) співвідношення філософії марксизму з попередньою філософською традицією,

б) співвідношення філософії марксизму з природознавством ХХ ст.,

в) співвідношення матеріалізму й ідеалізму.

БІЛЕТ №14

14.1 Як Ви вважаєте, чи мав рацію м. Шлемкевич, протиставляючи Сократа і г. Сковороду?

14.2. На прикладі о. Плярова, г. Челпанова та в. Зеньковського проаналізуйте можливості університетської філософської традиції за панування радянської влади в Україні.

14.3 Основним тематичним колом філософської думки Київської Русі є:

а) співвідношення «людина—Всесвіт»,

б) співвідношення «людина—Бог»

в) співвідношення «людина—нація».

14.4. Автором «Книги буття українського народу» є:

а) Пантелеймон Куліш, б) Микола Костомаров, в) Тарас Шевченко.

14.5 Систему «діалектичного і історичного матеріалізму» офіційно започаткував:

а) Володимир Юринець, б) Йосиф Сталін, в) Семен Семковський.

БІЛЕТ №15

15.1 Чим завдячує г. Сковорода Києво-Могилянській академії? Що спільного і в чому відмінність поглядів г.Сковороди та його вчителів — професорів Києво-Могилянської академії?

15.2 Спираючись на вчення в. Вернадського про ноосферу, обго­воріть проблеми, поліпшення екологічної ситуації в світі на рубежі XX і XXI cm.

15.3. Предметом української філософської думки є:

а) перебіг єдиного історико-філософського процесу на території України,

б) особливості боротьби між матеріалізмом і ідеалізмом в Україні,

в) різноманітні прояви філософії в рамцях української культури.

15.4. Автором праці «Серце та його роль у духовному житті людини» є:

а) Сільвестр Гогоцький,

б) Памфіл Юркевич,

в) Орест Новицький

15.5 Працю «На захист права» написав:

а) Богдан Кістяківський,

б) Володимир Винниченко,

в) Михайло Грушевський.

БІЛЕТ №16

16.1 Чому і якою мірою є підстави залучати до історії української філософії спадщину німецького філософа й. Шада ?

16.2 Обміркуйте, які наслідки для новітньої історії Росії та України мав правовий нігілізм російської інтелігенції зокрема й усього російського суспільства взагалі.

16.3. Теїстичність — це прикметна риса української філософської думки, яка полягає в:

а) осягненні людиною оточуючого світу й самої себе не стільки мисленням («головою»), скільки «серцем» — емоціями, чуттями, здоровим глуздом,

б) спрямуванні не на об’єктивну, одну для всіх, Істину, а на «правду» як сенс і мету власного життя,

в) тісному зв’язку з православним християнством протягом всіх етапів її історії.

16.4 . Автором праці «Погляд на складання Малоросії» є:

а) Тарас Шевченко,

б) Микола Гоголь,

в) Іван Франко.

16.5 Концепцію «азіатського ренесансу» створив:

а) Микола Скрипник,

б) Абрам Деборін,

в) Микола Хвильовий.

БІЛЕТ №17

17.1 Яке значення для розвитку української філософії мав здійснений п. Лодієм переклад підручника х. Баумейстера?

17.2 Наскільки актуальні ідеї статті Б. Кістяківського «На захист права (Інтелігенція і правосвідомість)» на сучасному етапі розвитку України, одним із стратегічних напрямків якого проголошена якраз побудова «правової держави».

17.3 Антропоцентричність — це визначальна риса української філософської думки, яка полягає в:

а) підвищеному інтересі не до ідеального світу абстрактних теорій, а до «землі», України, бо саме тут тільки і можна знайти «правду», в якій полягає мета філософського пошуку,

б) зосереджені уваги на людині, осмисленні її сутності, призначення у світі,

в) осягненні людиною навколишнього світу й самої себе не стільки мисленням («головою»), скільки «серцем» — емоціями, чуттями, здоровим глуздом.

17.4 Автором праці «Философские предложения» («Філософські речення») є:

а) Яків Козельський,

б) Павло Лодій,

в) Йоган Шад.

17.5 Розробником етики «конкордизму» є:

а) Володимир Винниченко,

б) Микола Скрипник,

в) Микола Хвильовий.

БІЛЕТ №18