5. Спостереження – провідний метод вивчення природознавства.

Схема розкриття питання: довготривалі спостереження за сезонними змінами в природі від 1-го по 4-й клас; напрямки змісту спостережень: за змінами в неживій природі (висота сонця над горизонтом о 12.30); зміна тривалості дня кожної пори року (температури, стану неба, опадів); зміни в житті рослин кожної пори; зміни в житті тварин; праця людей кожної пори року; організація учнів для проведення спостережень (хвилинки спостережень на початку кожного уроку) та фіксування результатів спостережень в робочих зошитах та класних календарях; короткотривалі (на уроках-екскурсіях та при проведенні дослідів).

6. Місце дослідів та практичних робіт в процесі вивчення природознавства.

Схема розкриття питання: дослідами розкриваємо суть явищ, процесів в природі та ознаки предметів; демонстраційні досліди виконує вчитель (наприклад, розширення води від нагрівання); лабораторні (фронтальні) виконують всі учні з об’єктом вивчення та потрібним обладнанням (наприклад, вивчення властивостей граніту, вапняку, вугілля і т.д.); методичні вимоги до проведення (спрямувати учнів на самостійний висновок на основі спостереження в процесі проведення досліду); гігієнічні вимоги та вимоги техніки безпеки; практичні роботи як метод застосування теорії на практиці (наприклад, визначення сторін горизонту).

7. Словесні методи. Освітній, виховний та розвивальний потенціал цих методів.

Схема розкриття питання: джерелом знань є слово; бесіда – діалогічна форма, активізує процес пізнання, активізує процес навчання, підвищує працездатність дітей; основи застосування бесіди (чуттєвий досвід дітей, досліди, спостереження, наочність, тести, розповідь вчителя, вірші і т.д.); педагогічні вимоги до бесіди (основна – логіка постановки запитань, питання учням всього класу і т.д.); місце на уроці (вступ, перевірка д/з, актуалізація опорних знань і т.д.); за метою є (вступна, відтворююча, роз’яснювальна, евристична і т.д.); розповідь – метод вивчення матеріалу (з боку вчителя); розповідь вчить правильно й логічно мислити, розвиває просторову уяву, формує вміння дітей розповідати; вимоги до розповіді: наукова, чітка, яскрава, цікава, часто ілюстрована, виділення головного (наголос, смислова пауза, відчувати сприймання); розповідь-опис, розповідь-пояснення, розповідь-інформація (за характером викладу); читання, декламування.

Перелік питань до комплексного кваліфікаційного екзамену з методики викладання природознавства:

1. Методика викладання природознавства як предмет (зміст, завдання, зв'язок з психолого-педагогічними та природничими науками).

2. Загагальнодидактичні та специфічні принципи підбору змісту матеріалу з природознавства для 1-4 класів.

3. Методична основа та процес формування природничих понять.

4. Матеріальна база та провідні засоби формування природничих понять.

5. Спостереження – провідний метод вивчення природознавства.

6. Місце дослідів (їх види) та практичних робіт в процесі вивчення природознавства.

7. Словесні методи, їх освітньо - виховний та розвивальний потенціал при вивченні природознавства.