
- •1. Акредитив, як форма міжнародних розрахунків (схема).
- •2. Валютна система та її види. Основні елементи світової валютної системи.
- •3. Валютний курс як елемент світової валютної системи. Методи котирування.
- •4. Валютний опціон: поняття, види, стилі, ціна опціону.
- •5. Валютні кліринги та їх форми.
- •6. Валютні операції на міжнародному валютному ринку : поняття та їх класифікація.
- •7. Фінанси тнк. Валютні ризики потенційних збитків в діяльності тнк.
- •8. Вплив сучасної світової фінансової кризи на діяльність тнк.
- •9. Діяльність інституційних інвесторів на міжнародному фондовому ринку.
- •10. Еволюція світової валютної системи.
- •11. Європейська валютна система та її характеристика.
- •12. Європейський валютний союз. «Критерії конвергенції».
- •13. Європейський валютно-економічний союз та етапи його формування
- •16. Зовнішній борг та його структура. Сучасний зовнішній борг України.
- •19. Інкасо як форма міжнародних розрахунків (схема).
- •20. Інституційні інвестори міжнародного фондового ринку та особливості їх діяльності.
- •21. Інструменти міжнародного ринку банківських кредитів. Синдикований кредит , процес синдикації та його етапи.
- •22. Історія розвитку світової валютної системи.
- •23. Криза світової заборгованості: її характеристика , стадії та сучасний стан.
- •24. Міжнародна банківська справа та її сучасні тенденції розвитку.
- •25. Міжнародна фінансова політика та її форми. Особливості формування міжнародної фінансової політики в Україні.
- •26. Міжнародне кредитування . Міжнародне кредитування України.
- •28. Міжнародне кредитування. Порівняльна характеристика форфейтингу та факторингу як методів кредитування зовнішньої торгівлі.
- •29. Міжнародний валютний ринок. Арбітраж та його види.
- •30. Міжнародний валютний ринок: передумови, функції, структура , суб’єкти та обсяги.
- •32. (31) Міжнародний кредит: джерела, принципи та функції.
- •33. Міжнародний лізинг як альтернативна форма міжнародного кредитування.
- •34. Міжнародний ринок банківських кредитів та його сучасні тенденції розвитку.
- •35. (Рис.№35)Міжнародний ринок боргових цінних паперів, його структура та інструменти.
- •36. Міжнародний ринок фінансових деривативів та його сучасні тенденції розвитку.
- •37. Міжнародний ринок титулів власності: характеристика та основні інструменти.
- •38. Міжнародні фінансові активи та їх властивості.
- •39. Міжнародні фінансові центри , основні елементи та основні умови існування.
- •40. Міжнародні фондові біржі та форми організації їх діяльності.
- •41. Наднаціональна координація міжнародних валютно-фінансових відносин.
- •44. Основні елементи світової валютної системи. Конвертованість валют та її види.
- •45. Основні міжнародні фінансові центри та особливості їх розвитку.
- •46. Основні поняття здійснення валютних операцій.: валютна позиція та її види; методи котирування.
- •47. Основні ринки акцій та сучасні особливості їх функціонування.
- •48. Особливості функціонування світового ринку золота у сучасному світовому фінансовому середовищі.
- •49. Особливості функціонування офшорних центрів, їх типи та види.
- •50. Паритет як елемент світової валютної системи.
- •51. Платіжний баланс , його рівновага та її види.
- •52. Платіжний баланс :структура та основні сфери його застосування.
- •55. Пряме зарубіжне інвестування тнк та його мотивація.
- •56. Ринки акцій країн, що розвиваються, та їх типии.
- •57. Роль золота у міжнародних валютних відносинах.
- •58. Роль міжнародних фінансових організацій в регулюванні зовнішнього боргу. Паризький та Лондонський клуби.
- •60. Світова фінансова криза. Фінансова криза як складова економічної кризи.
- •61. Світовий фінансовий ринок .Євроринок як сегмент світового фінансового ринку.
- •62. Світовий фінансовий ринок, його структура та сучасні тенденції розвитку.
- •63. Світові фінанси , їх основні складові та функції.
- •65. Світовий валютний ринок. Спот ринок як складова міжнародного валютного ринку; його операції та звичаї.
- •66. Строкові валютні операції на міжнародному валютному ринку. Порівняльна характеристика ф’ючерсних та форвардних операцій.
- •67. Строкові операції на міжнародному валютному ринку. Операції своп
- •68. Сучасна характеристика середовища функціонування міжнародної банківської справи
- •69. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку титулів власності.
- •70. Транснаціональні банки , їх структурні підрозділи та сучасні особливості діяльності.
- •71. Транснаціональні банки як основні суб’єкти міжнародної банківської справи.
- •72. Фінанси тнк. Міжнародна система управління готівкою
- •73. Фінансова глобалізація як складова економічної глобалізації
- •74. Фінансова глобалізація. Ключові аспекти фінансової революції.
- •75. Форвардні операції на міжнародному валютному ринку. Розрахунок форвардного курсу.
- •32. Міжнародний кредит: джерела, принципи та функції.
11. Європейська валютна система та її характеристика.
Європейська валютна система (ЄВС) — це визначені правила розрахунків між групою країн — членів ЄС. Це замкнуте валютне угруповання, до складу якого у 1979 р. увійшли: ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Данія, Ірландія, Великобританія, Іспанія, а пізніше — Ісландія, Португалія, Греція. З'явилися європейська валютна одиниця (European Currency Unit — ECU) та механізм обмінних курсів. Європейська Валютна Система почала свою роботу у 1979 р. Її головною метою було забезпечення стабільності курсів валют держав-членів Співтовариства. Європейська Валютна Система спиралася на три елементи: Європейська валютна одиниця – ЕКЮ; Курсово-інтервенційний механізм; Кредитний механізм. Головним елементом ЄВС була Європейська валютна одиниця (ЕКЮ). ЕКЮ було лише розрахунковою одиницею, воно не мало матеріальної форми (банкноти, монети). ЕКЮ було кошиком, який складався з валют держав-членів Співтовариства. Кількість валюти держав-членів у кошику ЕКЮ залежала в першу чергу від: частки ВВП держави-члена в сукупному ВВП Співтовариства, частки експорту та імпорту держави-члена у внутрішній торгівлі Співтовариства, значення даної валюти як деномінатора інструментів ринків капіталу та грошей (кількість операцій у даній валюті на обох ринках). Примусові інтервенції центральних банків на валютних ринках полягали в тому, що якщо курс однієї валюти по відношенню до другої занадто зростав або падав, то центральні банки зацікавлених держав були зобов'язані вжити відповідні заходи.
Якщо досягалась нижня чи верхня межа коридору коливань курсів валют, центральні банки проводили інтервенції на валютних ринках. Якщо бракувало коштів на таку інтервенцію, то ці банки використовували взаємну кредитну допомогу. Європейський Фонд Валютної Співпраці виконував таку саму функцію, як і під час функціонування «валютної змії», тобто, надавав кредити центральним банкам країн, що належали до ЄВС.
12. Європейський валютний союз. «Критерії конвергенції».
Створення ЄВС є об'єктивним наслідком розвитку інтеграційних процесів на Європейському континенті. Проте існували й інші обставини, які викликали створення ЄВС і необхідність запровадження єдиної валюти. Європейський валютний союз — найбільший у світі єдиний ринок.
На основе “плана Делора” к декабрю 1991 года был выработан Маастрихтский договор о Европейском союзе, предусматривающий поэтапное формирование валютно-экономического союза.
Главные компоненты ЭВС - единая валюта, получившая наименование «евро», и единый Европейский центральный банк, которые неразрывно связаны друге другом. Подобно тому, как каждая национальная валюта всецело находится под юрисдикцией и контролем соответствующего государства в лице центрального банка, так единая, наднациональная валюта непременно требует наличия наднационального, международного органа, который осуществлял бы единую для всего региона денежно-кредитную политику.
Позитивні наслідки створення ЄВС і запровадження евро: 1. Зникнення необхідності обміну валют усередині ЄВС і внаслідок цього — відсутність операційних витрат. 2. Припинення процесу страхування валютних ризиків між країнами ЄВС. 3. Підвищення ефективності функціонування наявних платіжних систем і створення нової платіжної системи TARGET. 4. Скорочення непрямих витрат, пов'язаних з необхідністю встановлення валютних курсів і непередбачуваністю їх коливань. 5. Виникнення нового, найбільшого у світі фінансового ринку внаслідок вирівнювання процентних ставок, розширення конкурентних можливостей, підвищення рейтингу та ліквідності цінних паперів, розширення місткості
ринку і підвищення конкурентних можливостей держав єврозони щодо емісії цінних паперів. 6. Становлення єдиного ринку капіталу, який за величиною і ліквідністю переважає сукупність окремих національних ринків ЄЄ, зближення і зниження національних норм процентної ставки сприятиме економічному зростанню і створенню нових робочих місць. 7. Підвищення ступеня ліквідності валюти евро порівняно з окремими національними валютами країн — членів ЄВС завдяки розширенню простору єврозони. 8. Прозорість ціноутворення, нівелювання цінових відмінностей і підтримка цінової стабільності... Деякі негативні наслідки створення ЄВС і запровадження евро: 1. Висока вартість технологічних змін, яка оцінюється в 300 млн дол. Для великих європейських банків, а для всього фінансового сектору — в 100
млрд дол. 2. Відносна слабкість нової валюти. 3. Нездатність Європейського валютного союзу усунути безробіття в Європі, пов'язане насамперед з високими податковими ставками, надмірним регулюванням ринку праці і системою соціального страхування. 4. Посилення взаємозалежності країн зони евро, що через незбігання фаз економічних циклів спричинятиме внутрішні суперечності в союзі. 5. Втрата органами державного регулювання основних інструментів регулювання національних економік — валютного курсу, зовнішньої інфляції і дефляції валют, емісії грошей. 6. Ускладнення здійснення монетарної політики...
Критерії конвергенції (зближення) — умови, виконання яких дає державам ЄС право приєднатися до третього етапу Економічного й монетарного союзу (ЕМС). Договір про ЄС визначає п’ять критеріїв конвергенції, які стосуються цінової стабільності, дефіциту бюджету, державного боргу, стабільності національної валюти та відсоткових ставок. А саме: відношення державного дефіциту до валового внутрішнього продукту не повинно перевищувати 3%; відношення державного боргу до валового внутрішнього продукту не повинно перевищувати 60%; стабільність цін і сталість середніх темпів інфляції протягом одного року до проведення оцінювання; при цьому показник росту інфляції не може більш ніж на півтора відсотки перевищувати відповідні показники трьох найкращих (з погляду цінової стабільності) країн-членів; довгострокова номінальна відсоткова ставка не повинна перевищувати більш, ніж на два відсотки відповідні показники трьох найкращих (з погляду цінової стабільності) країн-членів; протягом щонайменше двох років і без значного напруження з боку відповідної країни, нормальне відхилення величини обмінного курсу не повинно виходити за граничні значення, передбачені механізмом обмінного курсу країн-членів.
Первоначально эти критерии были задуманы как средство создания так называемого «твердого ядра» валютного союза в лице Германии, Франции, Австрии и стран Бенилюкса (без средиземноморских стран). Являются обязательными условиями вступления стран - членов ЕС в экономический и валютный союз.