
- •1. Акредитив, як форма міжнародних розрахунків (схема).
- •2. Валютна система та її види. Основні елементи світової валютної системи.
- •3. Валютний курс як елемент світової валютної системи. Методи котирування.
- •4. Валютний опціон: поняття, види, стилі, ціна опціону.
- •5. Валютні кліринги та їх форми.
- •6. Валютні операції на міжнародному валютному ринку : поняття та їх класифікація.
- •7. Фінанси тнк. Валютні ризики потенційних збитків в діяльності тнк.
- •8. Вплив сучасної світової фінансової кризи на діяльність тнк.
- •9. Діяльність інституційних інвесторів на міжнародному фондовому ринку.
- •10. Еволюція світової валютної системи.
- •11. Європейська валютна система та її характеристика.
- •12. Європейський валютний союз. «Критерії конвергенції».
- •13. Європейський валютно-економічний союз та етапи його формування
- •16. Зовнішній борг та його структура. Сучасний зовнішній борг України.
- •19. Інкасо як форма міжнародних розрахунків (схема).
- •20. Інституційні інвестори міжнародного фондового ринку та особливості їх діяльності.
- •21. Інструменти міжнародного ринку банківських кредитів. Синдикований кредит , процес синдикації та його етапи.
- •22. Історія розвитку світової валютної системи.
- •23. Криза світової заборгованості: її характеристика , стадії та сучасний стан.
- •24. Міжнародна банківська справа та її сучасні тенденції розвитку.
- •25. Міжнародна фінансова політика та її форми. Особливості формування міжнародної фінансової політики в Україні.
- •26. Міжнародне кредитування . Міжнародне кредитування України.
- •28. Міжнародне кредитування. Порівняльна характеристика форфейтингу та факторингу як методів кредитування зовнішньої торгівлі.
- •29. Міжнародний валютний ринок. Арбітраж та його види.
- •30. Міжнародний валютний ринок: передумови, функції, структура , суб’єкти та обсяги.
- •32. (31) Міжнародний кредит: джерела, принципи та функції.
- •33. Міжнародний лізинг як альтернативна форма міжнародного кредитування.
- •34. Міжнародний ринок банківських кредитів та його сучасні тенденції розвитку.
- •35. (Рис.№35)Міжнародний ринок боргових цінних паперів, його структура та інструменти.
- •36. Міжнародний ринок фінансових деривативів та його сучасні тенденції розвитку.
- •37. Міжнародний ринок титулів власності: характеристика та основні інструменти.
- •38. Міжнародні фінансові активи та їх властивості.
- •39. Міжнародні фінансові центри , основні елементи та основні умови існування.
- •40. Міжнародні фондові біржі та форми організації їх діяльності.
- •41. Наднаціональна координація міжнародних валютно-фінансових відносин.
- •44. Основні елементи світової валютної системи. Конвертованість валют та її види.
- •45. Основні міжнародні фінансові центри та особливості їх розвитку.
- •46. Основні поняття здійснення валютних операцій.: валютна позиція та її види; методи котирування.
- •47. Основні ринки акцій та сучасні особливості їх функціонування.
- •48. Особливості функціонування світового ринку золота у сучасному світовому фінансовому середовищі.
- •49. Особливості функціонування офшорних центрів, їх типи та види.
- •50. Паритет як елемент світової валютної системи.
- •51. Платіжний баланс , його рівновага та її види.
- •52. Платіжний баланс :структура та основні сфери його застосування.
- •55. Пряме зарубіжне інвестування тнк та його мотивація.
- •56. Ринки акцій країн, що розвиваються, та їх типии.
- •57. Роль золота у міжнародних валютних відносинах.
- •58. Роль міжнародних фінансових організацій в регулюванні зовнішнього боргу. Паризький та Лондонський клуби.
- •60. Світова фінансова криза. Фінансова криза як складова економічної кризи.
- •61. Світовий фінансовий ринок .Євроринок як сегмент світового фінансового ринку.
- •62. Світовий фінансовий ринок, його структура та сучасні тенденції розвитку.
- •63. Світові фінанси , їх основні складові та функції.
- •65. Світовий валютний ринок. Спот ринок як складова міжнародного валютного ринку; його операції та звичаї.
- •66. Строкові валютні операції на міжнародному валютному ринку. Порівняльна характеристика ф’ючерсних та форвардних операцій.
- •67. Строкові операції на міжнародному валютному ринку. Операції своп
- •68. Сучасна характеристика середовища функціонування міжнародної банківської справи
- •69. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку титулів власності.
- •70. Транснаціональні банки , їх структурні підрозділи та сучасні особливості діяльності.
- •71. Транснаціональні банки як основні суб’єкти міжнародної банківської справи.
- •72. Фінанси тнк. Міжнародна система управління готівкою
- •73. Фінансова глобалізація як складова економічної глобалізації
- •74. Фінансова глобалізація. Ключові аспекти фінансової революції.
- •75. Форвардні операції на міжнародному валютному ринку. Розрахунок форвардного курсу.
- •32. Міжнародний кредит: джерела, принципи та функції.
69. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку титулів власності.
Міжнародний ринок титулів власності поділяється на ринок акцій, на який припадає близько 80% всіх нових міжнародних розміщень титулів власності, та ринок депозитарних розписок, на який припадає близько 20%.
Титули власності - це інструменти, які підтверджують участь інвестора в капіталі компанії.
Акції являють собою один з найбільш розповсюджених видів ЦП, які підтверджують право їх власника на частку в капіталі фірми і дають йому право голосувати на щорічних зборах акціонерів, обирати директорів і одержувати у вигляді дивідендів частку від прибутку фірми.
Депозитарні розписки являють собою ЦП, що випускаються нац банком і підтверджують його володіння акціями іноз компаній. Найбільше розповсюдження вони одержали в США в формі американських депозитарних розписок. В інших країнах вони менш розповсюджені і називаються глобальними депозитарними розписками. МРТВ поділяється на: (1)зрілі ринки; (2)ринки, що розвиваються; (3)країни, де ще не сформовані ринки. (1)Зрілі ринки — це старі ринки акцій США, Японії та країн ЄС, які характ-ся високим рівнем організованої торгівлі через біржі, високим рівнем ринк капіталізації і досконалою системою орг та прав забезпечення торгівлі акціями. (2)Ринки, що розвиваються — ринки акцій країн з перехідною економікою і країн, що розвиваються (близько 770 ринків - Греція, Аргентина, Бразилія, Ізраїль, Гонконг, Сінгапур, Тайвань та ін). Вони характеризуються високими темпами зростання, підвищеним ризиком, низьким рівнем ринкової капіталізації і недосконалим механізмом правового регулювання.
70. Транснаціональні банки , їх структурні підрозділи та сучасні особливості діяльності.
Основними суб’єктами міжнародної банківської справи сьогодні є транснаціональні банки (ТНБ) — головна організаційна форма транснаціонального банківського капіталу. Транснаціоналізація банківського капіталу — багатопланове явище, яке в сучасних умовах являє собою переміщення значної частини активів банків за кордон, базування за межами країни банківських послуг, налагодження місцевих довгострокових зв’язків промислових компаній і банків однієї і тієї самої країни за кордоном, відбувається також передання інформації, нових технологій, досвіду ведення банківської справи тощо. Транснаціональний банківський капітал дедалі активніше виконує посередницьку функцію в обміні знаннями, формує сукупну робочу силу в банківській сфері на інтернаціональній основі. Таким чином, транснаціональний банківський капітал — це сукупність грошових капіталів, залучених транснаціональними банками для кредитно-розрахункових та інших операцій у різних країнах світу з метою отримання найбільшого прибутку. Транснаціональний капітал своєю діяльністю сприяє зближенню національних економік.
Організаційна структура ТНБ і його відділень тісно зв'язана зі стратегічним напрямком діяльності банку в цілому, з його глобальними задачами. Стратегія багато в чому визначає як структуру самого банку, так і структуру всіх служб у банку. Потрібно відзначити, що якщо змінюється стратегія банку, то й змінюється його організаційна структура.Виходячи на новий закордонний ринок, ТНБ повинен спочатку вирішити, у якій організаційно-інституціональній формі він це здійснить. Дане рішення дуже важливе для подальшої діяльності ТНБ, і воно приймається у відповідності зі стратегією транснаціонального банку і по суті, і по функціональних можливостях, можна назвати наступні:
Утворення неопераційного підрозділу за кордоном (представницького офісу чи просто представництва) для здійснення в основному управлінських і маркетингових функцій для головного банку. Дані функції носять в основному інформаційний, контактний, рекламний і іміджевий характер.
Утворення міжнародного департаменту (валютного чи зовнішньоекономічного керування) у вітчизняному офісі штаб-квартири ТНБ, встановлення кореспондентських відносин із ряду спеціально відібраних банків за кордоном і проведення міжнародних операцій через кореспондентські міжбанківські канали.\
Утворення операційного відділення за рубежем у тієї чи інший доступній для ТНБ організаційній формі (закордонної філії, агентства, дочірнього чи спільного банку) для здійснення повної чи обмеженої діяльності на території перебування і для міжнародних операцій.
Експерти ООН до транснаціональних відносять банки з активами не менше 2 млрд дол. і власною мережею філій не менше ніж у п’яти іноземних державах