60. Світова фінансова криза. Фінансова криза як складова економічної кризи.

Ек криза хар-ся показниками: падіння обсягів виробництва; падіння фондових індексів; ріст безробіття і масові звільнення; падіння обсягу споживання індивідуальними госп-ми.

Суч глоб фін криза - глибока фін криза, найгірша криза з часів великої депресії. Розпочавшись з банкрутства великих фін установ в США, вона швидко розрослась у глобальну кризу, що призвела до банкрутства декількох євр банків та падіння різних біржових індексів та значного падіння вартості акцій та товарів по всьому світу. Так, фін криза у США почалася з іпотечної кризи ще у 2006 року. Гол причина: зростання обсягів неповернених житлових кредитів ненадійними позичальниками. Криза стала помітною і почала набирати міжн масштабів навесні 2007 року, коли New Century Financial Corporation, найбільша іпотечна компанія США пішла із Нью-Йоркської фондової біржі у результаті заборони, накладеною на торги її акціями. Компанія перестала видавати кредити, і крім того, виявилися неспроможною виплачувати заборгованість кредиторам. Таким чином, осн причинами сучасної фін кризи стали: 1)відкриття кред ліній (гарна кредитна історія в США): кредит повинен надаватися тільки в сфері вир-ва, а не для спож цілей. 2)зб обсягів неповернених житлових кредитів ненадійними позичальниками 3) обвал на ринку житла 4)зниження прибутковості іпотечного бізнесу й підвищення ризиків іпотечних операцій. 5)відсутність власних коштів у кредиторів для покриття збитків 6)загострення проблеми кредитоспроможності домогосподарств.

До чинників глоб фін кризи, окрім краху іпотечного ринку США, варто віднести надмірну складність деяких фінансових інструментів та продуктів: 1) активна секюритизація 2) інструменти страхування ризиків 3) пошуки способів управління ризиками призвели до появи нових інструментів, які прискорили розгортання світової фін кризи.

Наслідками кризи є: 1)знецінення нац. валюти і боргових зобов’язань, 2) параліч системи міжн розрахунків 3) зменш обсягів міжн. торгівлі. Т.ч., суч фін криза, причиною якої була легковажність та безконтрольність надання кредитів американськими фінансовими інститутами в галузі нерухомості, довела до великих втрат і банкрутства банків спочатку в США, а потім в Європі та в Азії. Станом на 2010 за прогнозами МВФ збитки банківсько-фін сектору за період кризи складуть 2,28 трлн дол. Збитки США- $ 460 млрд. Отже, ця фін криза спричинила втрату довіри не тільки до менеджменту кредитно-фін інститутів, але теж і до держ установ, які не виконали своїх контрольно-наглядових обов’язків. Проте, кризові явища св. ек-ки і фін сфери приведуть до інтенсифікації інноваційного розвитку, якісного технологічного переоснащення виробництва. Ек-ка найбільш розвинутих країн світу, за прогнозами спеціалістів, вийде з кризи оновленою

61. Світовий фінансовий ринок .Євроринок як сегмент світового фінансового ринку.

Фінансові ресурси світу — це сукупність фінансових ресурсів усіх країн, міжнародних організацій та міжнародних фінансових центрів світу.

Можна виділити такі основні сегменти міжнародного фінансового ринку:

-міжнародний валютний ринок, де відбуваються операції виключно з валютою;

-міжнародний ринок банківських кредитів;

-міжнародний ринок цінних паперів (фондовий ринок), який, у свою чергу, поділяється на:

-міжнародний ринок боргових цінних паперів;

-міжнародний ринок титулів власності (ринок акцій та депозитарних розписок);

-міжнародний ринок похідних фінансових інструментів (деривативів) — ринок інструментів торгівлі фінансовим ризиком, ціни яких прив’язані до іншого фінансового чи реального активу (ціни товарів, ціни акцій, курсу валюти, процентної ставки);

-євроринок, який включає інструменти названих вище сегментів міжнародного фінансового ринку, виражені в євровалюті.Євроринок — це світовий фінансовий ринок, на якому операції з різноманітними фінансовими інструментами здійснюються у євровалютах. Цей ринок включає декілька секторів, а саме:

— єврогрошовий ринок, тобто власне ринок євровалют, де представлені короткострокові (до одного року) міжбанківські депозити;

— ринок банківських єврокредитів, тобто середньострокових (на 2—10 років) кредитів, які оформлюються кредитними угодами;

— ринок капіталів, який на сучасному етапі представлений в основному ринком єврооблігацій, але існують також євроакції, євровекселі та ін.

Ринок євровалют і ринок єврооблігацій дуже залежні один від одного.

До єврогрошей (євровалюти) належать кошти, які банк:

— отримує у вигляді депозитів у валюті, відмінній від валюти країни, в якій розміщується цей банк;

— позичає своїм клієнтам у валюті, відмінній від валюти країни, де розміщується цей банк.

Мова йде лише про конвертовані валюти та міжнародні розрахункові грошові одиниці (наприклад СДР або, до недавнього часу, екю).

Комерційні банки, які реєструють у своєму балансі подібні

операції, є євробанками. Будь-яка банківська установа може відігравати роль євробанкіра у тій частині своїх операцій з валютою, в якій ця установа здійснює відповідні операції на території, розташованій за межами країни походження даної валюти.