32. (31) Міжнародний кредит: джерела, принципи та функції.

Джерелами міжнародного кредиту є: тимчасово вивільнена в підприємств у процесі кругообороту частина капіталу в грошовій формі; грошові нагромадження держави й особистого сектора, що мобілізуються банками. Основні принципи міжнародного кредиту: терміновість, обов´язкове повне повернення, платність, матеріальна або гарантійна забезпеченість, цільовий характер, що підтверджується бізнес-планом або іншими документами, що містять економічне обгрунтування майбутнього кредиту.

Важливе значення для поняття сутності міжнародного кредиту має чітке визначення його об´єктів та суб´єктів. Суб´єктами кредитування зазвичай виступають: банки, приватні фірми, урядові кредитні установи, міжнародні кредитні установи та міжнародні організації, транснаціональні корпорації, страхові компанії. Подекуди суб´єктами кредитування виступають змішані установи або організації.

До об´єктів міжнародного кредиту належать грошові кошти та товари, а також види підприємницької діяльності та послуг. В сучасних умовах міжнародний кредит виконує такі функції: • забезпечення перерозподілу фінансових та матеріальних ресурсів між країнами; • сприяння більш ефективному використанню фінансових та товарних ресурсів; • сприяння накопиченню фінансових та матеріальних засобів та їх раціональне використання; • прискорення процесу реалізації товарів, розширення сфери і напрямків міжнародної торгівлі; • забезпечення сприяння удосконалення методів конкурентної боротьби на світовому ринку; • сприяння вирішенню програм структурної перебудови економіки окремих країн; • зниження платоспроможності країн-постачальників та підвищення рівня їхньої заборгованості кредиторам.

33. Міжнародний лізинг як альтернативна форма міжнародного кредитування.

Лізинг — це комплекс майнових та економічних відносин, що виникають у зв’язку з придбанням у власність майна і наступного передання його у тимчасове користування і володіння за певну плату. За економічною природою лізинг схожий з кредитними відносинами й інвестиціями. Такі принципи кредитних відносин, як строковість, поверненість, платність, притаманні і лізингу. При лізингу власник майна передає його на певний строк у тимчасове користування і в обумовлений строк повертає його назад, а за послугу отримує комісійні. Тільки учасники оперують не грошовими коштами, а майном (основним капіталом). І тому лізинг класифікують як товарний кредит в основні фонди, а за формою він схожий з інвестиційним фінансуванням.

Міжнародний лізинг — це договір лізингу, що укладається суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.Міжнародний лізинг буває: прямий експортний; прямий імпортний; транзитний (непрямий). Прямий міжнародний лізинг являє собою угоду, де всі операції здійснюються між комерційними організаціями з правом юридичної особи з двох різних країн. Експортна лізингова операція — міжнародна операція, в якій лізингодавець купує предмет оренди в національної фірми і надає в найм іноземному лізингоодержувачу. Імпортна лізингова операція — лізингова операція, в якій лізингодавець купує предмет оренди в іноземної фірми і надає його вітчизняному лізингоодержувачу. Значення міжнародного лізингу в кредитуванні зовнішньої торгівлі полягає в тому, що: міжнародні лізингові платежі впливають на стан платіжного балансу країни; орендні платежі, що виплачуються іноземними лізинговими компаніями, збільшують зовнішні витрати країни, а їх надходження позитивно впливає на платіжний баланс; придбання майна після закінчення лізингової угоди рівнозначне імпорту, й у зв’язку з цим лізингові операції стали об’єктом державного регулювання; хоча держави і сприяють розвитку міжнародного лізингу, але трапляються труднощі, пов’язані з гострою конкуренцією на світовому ринку, невідповідністю національних законодавств, методик розрахунків, систем оподаткувань. У структурі міжнародних лізингових операцій лідирує лізинг суден, літаків і залізничного рухомого складу, промислового устаткування, виробничих споруд, технологічних виробів, конторського обладнання.

З метою підтримки інвестиційних процесів на початку 2010 р. Адміністраці Президента США Б.Обами запропонувала внести зміни до федеральних бюджетів з метою допомоги лізингодавцям подолати наслідки фінансово-економічної кризи. Завдяки реалізованим заходам Американська Асоціація лізингу обладнання та фінансів (ELFA), яка об’єднує більш ніж 600 компаній за обсягом лізингових угод вийшла у середньом на рівень 6% ВВП. Світова фінансова криза позначилась і на результатах лізингової діяльності у Японії, що займає друге після США місце за обсягом лізингових операцій, які становлять 1/6 загальносвітового лізингового ринку. Підтримка японським урядом інвестиційних процесів полягала у гарантіях банківському сектору, який продовжував кредитувати довгострокові інвестиційні процеси. Тому багато японських лізингових компаній за даними Японської лізингової асоціації скористалися можливістю залучення недорогих кредитних ресурсів у японських банках на довгостроковий період для операцій з міжнародного лізингу суден, літаків та подолання ризових наслідків. Протягом післякризового періоду основними тенденціями розвитку європейського лізингового ринку є зниження питомої ваги «лідерів» (Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, частка яких на ринку у середньому складає 71 %) за рахунок країн Центральної та Східної Європи, збільшення питомої ваги тривалих операцій (від 5 до 10 років, і більше 10 років), збільшення міжнародного лізингу устаткування, виробничого обладнання, морських суден, літаків тощо.