2.Формулювання вихідних вимог до об’єкту проектування

Основним завданням будинку культури – виховання соціально-духовних цінностей людини. І тому перед собою ставиться задача у створенні сучасного і також практичного середовища для перебування людини в даному закладі культури. Для гармонізації відносин культурних цінностей, у свідомості кожного присутнього.

Створення новітніх закладів культури складна і довготривала пошукова праця архітектора, чи то дизайнера. Вона повинна заключатися не тільки у створенні просто красивої форми будівлі, але й у дотриманні всіх норм будівництва таких закладів. Також важливим є те, щоб населення даної місцевості сприйняли нову будівлю. Також можливими варіантами є прив’язка місцевості до даного закладу. В пошуках нових ідей звичайно можна черпати з закордонних прикладів сучасної архітектури. Де на сучасні ідеї проектних рішень будівель находяться люди які впроваджують ці проекти в реальність. А загалом створення ідейних рішень можна черпати звідусіль: з закордонних джерел, з природи і даже з старих радянських проектів, бо  нове, як відомо, – це добре забуте старе.

Архітектуру інколи ще називають застиглою музикою. І, дійсно, вплив зовнішнього вигляду культурного закладу, а особливо його внутрішнього простору, на психологію людини, можна порівняти з звучанням гарної музики, для хорошого настрою. Стиль життя орієнтований перш-за-все на створення комфортного і гармонійного психологічного клімату, а при ретельному підборі всіх складових, оформлення відіграє роль своєрідного психолога. Адже будинок культури – не лише простір, де людина проводить свій вільний час, а й своєрідний вираз її внутрішнього світогляду, який закладається саме в сприйнятті навколишнього простору будівлі.

Культура– один з важливих складових людської свідомості. Провідну роль у пізнанні світу людини має візуальне сприйняття оточуючого середовища. І тому, предметно-просторове середовище будинку культури має базуватись на принципах естетики, відповідати емоційним та психологічним уподобанням людини, поєднувати у собі функціональність та красу. Якість матеріального оточення людини є важливою умовою її повноцінного і гармонійного розвитку. Візуальне середовище має високу ступінь важливості для людини, адже той факт, що 80% інформації вона отримує за допомогою зорового бачення. Сучасне проектування приміщень передбачає не лише дизайн інтер’єрів культурних закладів, а й загалом всього оточуючого. Важливо не просто декорувати приміщення, а створити в ньому певну гармонійну атмосферу, яка передає смак, спосіб, стиль і темп життя людини. Адже психолог – брат дизайнера.

Основні вимоги до проектування будинків культури :

Установа, культурно-багатофункціональний центр всієї культурно-дозвільної діяльності, яка організовується в населених пунктах. Виконуючи одну з провідних функцій - художньо-оформлювальну. Клуб або Будинок культури сам являє собою один з елементів предметно-просторового середовища. Виходячи зі специфіки призначення установи культури, проектується дизайн інтер'єру та екстер'єру клубу[44, с. 34].

Перша особливість - трудова та патріотична спрямованість змісту основних елементів інтер'єру та екстер'єру. Виховна функція присутня тут у вигляді специфічних художньо-декоративних форм, що відображають історію міста чи то селища. Ці форми розміщуються в найбільш відвідуваних приміщеннях клубу, на найбільш видних місцях, на фасадах будівель і підходах до них.

Друга особливість-створення елементів, інтер'єру та екстер'єру, що сприяють психологічному розвантаженню людини, відпочинку та задоволенню їх духовно-естетичних потреб. Часом клуб - єдине місце, де люди можуть відволіктися від роботи, відкинути психічне навантаження, з цікавістю і користю провести своє дозвілля. Тому в клубному закладі оформляються:

1. місця;

2. приміщення;

3. зони відпочинку з використанням;

4. художньо-декоративних засобів;

5. кольору;

6. світла;

7. діючих заспокійливо на нервову систему людини, сприяють релаксації.

До третьої особливо належить внутрішнє оформлення приміщень закладів культури з урахуванням їх призначення:

1. фойє клубу найбільш відвідуване приміщення. З урахуванням цього у фойє;

2. не повинно бути нагромадження меблів і декоративних елементів;

3. доречно застосування монументального мистецтва;

4. настінних прикрас з металу, композиції з кераміки, художнього панно;

5. якщо дозволяє площа, фойє клубу помітно оживить невеликий внутрішній зимовий садок.;

6. камені, квіти, мох дадуть можливість створити цікаві а спеціальне освітлення створить ще більший ефект.

У вестибюлі не потрібно особливого застосування художньо декоративних елементів. Тут, як правило, вивішуються інформаційні стенди, плакати. і т.д.

Така ж помірність присутня в художньому оформленні залу для глядачів ,тут панують два принципи:

1. зручність для глядача;

2. привернення уваги до сцени, екрану;

3. стіни, стеля та підлога залу для глядачів оформляються звукопоглинальними матеріалами;

4. колір їх повинен побут м'яким, теплим, не відволікати увагу;

5. на стінах, як правило, за винятком освітлювальної арматури, не застосовуються ніякі оформлювальні елементи.

Сцена - головний елемент зорового сприймання інформації.

Її оформлення залежить від змісту проведених заходів в клубі. Оздоблення сцени необхідно ретельно продумувати, що потребують творчої задумки і разом з тим почуття міри[51, с. 84].

2. У художньому оформленні сцени можливо застосування декорацій:

1. макетів;

2. щитів;

3. плакатів;

4. об'ємних емблем і текстів.

Вдало прикрашають сцену квіти, елементи з тканини, світлотехнічне обладнання.

З особливою ретельністю і продуманістю оформляється кімната. відпочинку. Художньо-декоративні засоби повинні створювати комфорт і заспокійливу обстановку. Оздоблення стін, штори, освітлення - все це повинно бути наближене до домашнього затишку.

Якщо клуб не має можливості організувати окрему кімнату відпочинку, можна оформити зону відпочинку, використавши при цьому частину фойє.

Кімнати гурткової роботи та інші навчальні приміщення, спеціально не прикрашають. Зазвичай тут розвішують наочні посібники, необхідні для занять гуртка.

Всі перераховані вище об'єкти відносяться до інтер'єру. установи культури. (Але, крім інтер'єру, існує зовнішнє оформлення будівлі і приклубної території, назване екстер'єром.

Дизайн екстер'єру вимагає врахування декількох елементів приклубної території, залежно від архітектурного рішення розташування клубу.

Перш за все, це фасад будівлі:

1. його художнє оформлення не повинно бути недоладним і строкатим;

2. фасадну стіну можуть прикрашати мозаїка, художньо-декоративне панно або стилізована емблема з металу, пластику;

3. бажано мати на фасаді місце для змінних щитів, транспарантів тобто рекламної інформації, які вивішуються до різних за змістом заходів, проведення у клубі.

Другим елементом, що встановлюються безпосередньо на приклубної території, є рекламні щити:

1. найбільш зручна позиція для розташування реклами в місцях з двох і трьохстороннім оглядом. Вони являють собою металеву або дерев'яну конструкцію з прикріпленими до неї щитами з фанери. та пластику;

2. у рекламного щита нерідко розбивають газон з квітами.

Якщо розміри приклубної території дозволяють, то можна оформити і такі елементи, як алея, фонтан, альтанки. Все це повинно «вписуватися» в навколишній природне або декоративне озеленення, доповнювати або відокремлювати оформлення фасаду клуба.

Помірне, виконане в єдиному стилі художньо-декоративне оформлення приклубної території сприятиме соціокультурної діяльності установи культури.

І ще одна особливість художнього оформлення клубу. Це наявність тимчасового (тематичного) оформлення. Різноманітні заходи, що проводяться в клубі до різних свят і святкових днів, вимагають спеціального оформлення, який має допомогти розкриттю теми і, в той же час, прикрасити клуб. Основні елементи клубу, на яких створюється тимчасове оформлення, - це:

1. сцена;

2. фойє;

3. фасад будівлі.

При роботі над святковим оформленням сцени доцільно використовувати метод попередніх кольорових ескізів, виконаних кольоровими олівцями, аквареллю або гуашшю з дотриманням масштабних пропорції основних елементів сцени. Таким чином, можна знайти найбільш оптимальний в художньому відношенні варіант з усіх запропонованих[37, с. 76].

По закінченні оформлення сцени необхідно переглянути його із зали, щоб підібрати декоративні деталі потрібної величини і правильно їх розташувати

У фойє клубу, як правило, влаштовуються:

1. виставки;

2. фотовітринах;

3. вивішуються святкові плакати.

Зміст тимчасового оформлення фойє повинно налаштовувати глядача на відповідну тему заходи, створювати святковий настрій.

4. прикраса фасаду будівлі клубу створюється з таким розрахунком, щоб воно привертало увагу, інформувало про майбутні заходи та святкуваннях.

Таким чином, дизайн інтер'єру та екстер'єру будівлі культури являє собою цілеспрямовану проектну діяльність із забезпечення патріотичного та естетичного виховання, створення умов для психологічного розвантаження і реабілітації, сприяння змістовного проведення культурно-дозвільних заходів через формування предметно-просторового середовища.