51

ВСТУП

Актуальність випускної кваліфікаційної роботи полягає в розробці пропозиції щодо організації та формування внутрішнього середовища будинку культури. Вивчення теми дипломної роботи дозволяє вирішати питання впливу культурного розвитку.

Сьогодні ми проживаємо у світі великих можливостей людей сприймати нові технології, речі повсякденного вжитку, музики, архітектури, дизайну і т.д. Людина постійно усвідомлює те, що їй потрібно щось нове, вдосконалене, сучасне, функціональне і практичне.

Саме тому оновлений будинок культури має забезпечувати всі новітні технології архітектури та дизайну. Щоб насолоджуватись новими можливостями спроектованого простору для кожного присутнього. І тому будинок культури буде не лише виховною культурною будівлею, а й відпочинком для кожної людини.

Мета дослідження : формування сучасного середовища будинку культури в інтер’єрах, функціональних зонах, модернізація екстер’єру в контексті забезпечення ефективних та якісних заходів.

Для реалізації мети слід вирішити завдання:

А) розглянути аналоги та сформулювати дизайн-ергономічні вимоги до будинку культури села Мамаївці;

Б) створити сучасний екстер’єр та інтер’єри будинку культури , що буде відповідати соціально-культурним потребам споживачів та покращення життя населення .

Об’єкт дослідження даної роботи є існуючий будинок культури в селі Мамаївці по вулиці Шевченка, який розрахований на вмістимість 400 осіб глядацького залу.

Головними цілями, при проектуванні будівлі будинку культури є правильне розташування та зонування приміщень. Основним напрямком в стильовому оформленні будинку культури є сучасність.

А основна мета закладу – модернізація дизайн-об’єкта з метою забезпечення оптимізації його середовища.

Предмет дослідження: оптимізація комунікативного простору , і підвищення якості та ефективності середовища щодо забезпечення реалізації соціально-культурних функцій будинку культури

Методи дослідження :

1) порівняльний аналіз;

2) проектна класифікація;

3) типологічне моделювання;

4) метод дизайн-програмування;

5) метод художнього моделювання;

6) засіб методичної реконструкції;

7) засіб образної і морфологічної трансформації.

Розділ 1. Аналіз аналогів, прототипів та передпроектної ситуації

Культура – є важливим етапом для розвитку людини , а тому держава бере активну участь у забезпеченні культурної духовності громадян. З дитинства нас наближають до культури в цілому , різні заходи в дитячих садках , школах і звісно в будинках культури . Тому важливу роль в нашому розвитку культурних цінностей відіграють такі установи[10, с. 15].

В моєму селі є будинок культури в якому проводяться велика кількість різноманітних заходів

Клуб – це соціально-культурний центр духовного розвитку, творчості й відпочинку людей, створений за державною й суспільною ініціативою.

Клуби забезпечують потребу населення в задоволенні й змістовному проведенні вільного часу як через колективні (свята, фестивалі, обрядові заходи), так і індивідуальні форми роботи . Також ми можемо нагадати як створювались дані заклади.

Історією виникнення будинків культури починається із початку ХХ століття, коли з’явилася необхідність розвитку демократії в населенні. Такі заклади виникають у США, Великобританії, Радянському союзі .

У Америці громадські активісти зробили спробу використання шкільних будівель, після закінчення навчальних занять у якості місцевих соціальних центрів. Протягом багатьох років шкільні споруди використовувалися для проведення заходів тутешньої громади.  Також визначили нове призначення соціальних установ, яке було направлено на подолання існуючого в той час розгрупування між класами, етнічними групами та недовірі, що виникає на цій основі між ними. Завданням полягало вже не тільки в проведенні розважальних заходів для дорослих, а й у створенні умов для поліпшення всіх сфер життя. Як стверджував Роберт Фішер, соціальний центр діє як магніт залучення громадян до вирішення місцевих проблем.

 У Великобританії до першої третини ХХ століття також створилися громадські рухи . В їх основу лежало створення ідеї про зібрання і спілкування різних верств населення, для вирішення актуальних проблем місцевого рівня. Тому з цією метою створювались «універсальні» місцеві організації. В їхній розвиток входили три органи цієї організації :

1. національна рада соціального обслуговування;

1. федерація населених пунктів;

2. асоціація з питань освіти .

До 1939р налічувалося близько 2300 таких клубів, за участю 250тисяч чоловік. Які надавали безробітним можливість працювати і входити в ряди місцевих громад. У перших законодавчих документах зазначалося наступні визначення , щодо громадських асоціацій та центрів :

1. громадський центр визначається як будівля , яка слугує громаді, яка відповідає за цю будівлю;

2. утворює відповідні умови для культурного та особистого добробуту цієї спільноти ;

3. являє собою місцем зустрічі різних громадських організації, яким потребується дана будівля .

У Росії перші клуби були відкриті здебільшого в Петербурзі на при кінці XXVIIIст. для вищих верств суспільства того часу . На початку XIX ст. у Петербурзі, Москві, багатьох губернських і повітових містах відкрилися дворянські клуби (дворянські збори, «шляхетні» збори), в яких влаштовувалися бали, маскаради, обіди і т. д. . Також згодом виникли перші клубні установи для народу - народні будинки, в яких зазвичай розміщувалися бібліотека з читальнею, театрально-лекційний зал, недільна школа, книготорговельна крамниця. Такі установи створювалися загалом на кошти організацій міського самоврядування, товариств грамотності і приватних осіб. [14, с. 35].

 З перемогою Жовтневої революції 1917 в СРСР були створені всі умови для широкого розвитку клубних установ, як масових культурно-просвітницьких закладів, які організовують свою роботу на основі народної ініціативи і самодіяльності, у тісній взаємодії з державними, громадськими та кооперативними організаціями, творчими спілками, установами науки, культури і мистецтва. З історії В. І. Ленін надавав велике значення клубним установам, неодноразово виступав у них, перед народом. Мережа клубних установ за роки охопила весь Радянський Союз, сприяючи політичній освіті людей, розвитку багатонаціональної соціалістичної культури і народної творчості.

Базуючись на цій історії можна вважати те, що тодішня влада спрямовувала людей для поліпшення соціально-культурних цінностей, але і також забезпечувала всім необхідним у розвитку розбудови цих закладів по всій своїй території.

Тому в умовах перебудови українського суспільства актуальною проблемою є ефективне використання зазначених ресурсів. Це стосується не тільки прибуткової сфери (там це відбувається автоматично, оскільки те, що працює погано, просто зникає), а й неприбуткової, особливо бюджетної сфери. Саме там є значний потенціал для підвищення рівня конкурентоздатності держави та суспільства в цілому. Хоча, зрозуміло, що поняття «ефективність» для будинку культури відрізнятиметься від його розуміння в комерції, але це можна висловитись стисло, як спроможність досягати максимального соціального ефекту при мінімальних витратах бюджету. Тому зараз саме місцеві спільноти утримують більшість будинків культури, то логічно постає запитання, наскільки вони спроможні вирішувати соціальні проблеми на локальному рівні, що в них є для цього, а чого бракує, з ким саме та в яких формах необхідно взаємодіяти, а від чого варто відмовитись. Заради досягнення найефективніших рішень [25, с. 47].

Особливо актуальна проблема ефективності оскільки звичні форми адаптації будинків культури виявляються неефективними на сьогоднішній день. Про цю інформацію свідчить державна статистика: скорочується чисельність закладів культури, зменшується відносна їх доля в бюджеті тощо.

Такими чином прикладами сучасних форм являється будівля в місті Берлін

Аналіз аналогів та прототипів

1.1. « Будинок світових культур» Німеччина (додаток 1)

Будинок світових культур є одним з провідних центрів сучасного мистецтва і місце для проектів прориву художніх кордонів. Він поставив перед собою завдання представлення культури за межами Європи через їх образотворчого мистецтва, театру, музики, літератури, кіно та засобах масової інформації та залучення їх у відкритий діалог з європейськими культурами. Національної та міжнародної репутації Будинку світових культур засновано на його інноваційної та експериментальної презентації, а також його міжнародних конференціях. Будинку світових культур Програма спрямована на сучасне мистецтво і поточні події в культурі Африки, Азії та Латинській Америці, а також на художні та культурні наслідки глобалізації. Це пріоритет віддається проектам, які досліджують можливості та міжкультурного співробітництва та його подання. Проекти розробляються і представляються у тісній співпраці з міжнародними експертами, кураторів і художників. З 1989 року Будинок культур світу працює в будівельній великий архітектурний та історичний інтерес. У середині п'ятдесятих років, було заплановано для проведення культурних заходів та конгресів за проектом архітектора американських Стубінсс Х'ю, який був помічником в Гарварді. Описав символічне значення його архітектурного дизайну. Форма кривизни даху переплітається схожістю з крилами. Художня програма церемонії відкриття відображення майбутньої програми Конгрес Холла. Поєднання театру, симпозіуму та концерти, в ньому взяли участь відомі митці, науковці та політики займаються міжнародного діалогу між Нового і Старого Світу.

«Культурний центр європейських космічних технологій» Словенія (додаток 2)

Культурний центр європейської космічної технології було спільно розроблена чотирма словенськими архітектурними фірмами. Проектування будівель черпає натхнення з першої геостаціонарної космічної станції, а якщо бути більш точним то передбачалося для інженерів ракетної техніки в 1929 році. Зі своєю програмою істотно доповнить і підкреслюють місцевої культурної та соціальної діяльності колишнього общинного центру в місті з додатковими культурними (виставки, події) та наукової діяльності (дослідження, конференції). Будівля має ряд переплетених кілець, розташованих один над одним. У верхній частині будівлі знаходиться область досліджень, в той час як нижні частини розмістяться виставкові зали, багатофункціональний зал і місцева бібліотека.

« Веннесла» Норвегія (додаток 3)

 Для свого нового центра бібліотеки і будинку культури Веннесли, норвежскі архітектори намагались принести вишукану елегантність для громадськості об'єкта в Норвегії. Посилання проекту існуючого будинку співтовариством і навчальний центр, і прагне стати розширення головній площі міста з його прозорим фасадом і міських лоджій. Виразних ребер об'єднати структури, технічної інфраструктури, і функціональність в одному архітектурних елемента, який створює динамічну естетичного стилю для проекту для задоволення початкового наміру клієнта, щоб відзначити культурним центром міста.

План першого поверху налічує 27 збірних клеєних ребер деревини визначивши просторовий вираз внутрішніх стін, і їх конструкція дозволяє зсув кривих функціонувати як просторові інтерфейси зі вставкою елементів освітлення, щоб забезпечити м'яке світіння в інтер'єрах та акустичні абсорбенти, які містяться у повітряних каналах. Ребра охоплюють всю ширину будівлі. У той час як даху будівлі отримує інформацію від геометрії кривих.

З метою вивчення сучасного стану діяльності будинків культури по задоволенню потреб територіальних громад та можливостей оптимізації цього процесу , було проведено дослідження на територіях певних областей України. В котрих було проведено певний ряд досліджень з покращення ефективності .

3. вирішення питань територіальних громад за участю у вирішенні допомоги будинків культури.

4. визначити реальні можливості та форми співпраці громадських організацій з будинками культури .

5.  Визначення якого вміння та навичок необхідно працівнику сфери культури дляякісного виконання ним функцій по сприянню процесу вирішення локальних проблем.

Висновком відповідей та коментарів на питання про головні проблеми територіальних громад  дозволили нам стверджувати, що ситуація на локальному рівні є досить критичною, місцеві громади стикаються з великою кількістю гострих проблем. Проявом цієї ситуації, на думку респондентів є низькій рівень життя громадян, особливо на селі, де високий рівень безробіття та відсутність альтернатив в питаннях працевлаштування поглиблюють гостроту ситуації. Пов’язані проблеми також зі здоров’ям громадян. Розповсюдження інфекційних, онкологічних захворювань та алкоголізму і наркоманії зменшує тривалість життя. Все це іде поряд з неефективністю місцевої влади, низьким рівнем свідомості та самоорганізації громадян у вирішенні проблем соціуму, а також занепадом духовності та моральних цінностей в суспільстві[20, с. 13].

Посеред всіх зазначених проблем, вирішенню яких можуть сприяти своєю діяльністю будинки культури в опитувані назвали: занепад духовності, культури та моралі у суспільстві, а також низький рівень самосвідомості громадян. В коментарях до відповідей на цізапитання експерти вказували, що будинок культури може впливати на багато конкретних проблем громади, але для цього йому потрібно бути гнучким вроботі та зазделегідь адаптуватись до реальних потреб людей. Але в цілому, можемсвідчити про те, що будинок культури, втратив попередню ідеологічну функцію, яка була йому притаманна в радянську епоху, ще не знайшов адекватне місце в сучасному суспільстві.

Більшість опитуваних оцінили роботу будинків культури по вирішенню проблем територіальної громади як неефективну, або мало ефективну.

Наведемо типові  коментарі до цієї ситуації:

1. часто трапляється так, що сільські будинки культури обмежуються проведеннями дискотек один раз на тиждень та відкривають приміщення у святкові дні  (9 Травня та ін.);

2. в переважній більшості територіальних громад будинки культури знаходяться в занедбаному стані або не функціонують через відсутність фінансування. Тому вони не здійснюють потреби по вирішенню проблем громадян;

3. директори будинків культури орієнтуються при плануванні своєї діяльності на організацію показових виступів для керівництва, а не на реальні потреби місцевих громад;

4. разом з тим деякі учасники опитування відчувають потребу змінити ситуацію та налаштовані діяти.

Велика кількість громадян вважають, що розміщення в будинках культури комерційних  закладів, а також обслуговування корпоративних свят, аж ніяк не відповідає потребам громаді. Багато опитуваних згідні з тим, що шлях на «комерціалізацію» та відповідне перепрофілювання веде до втрати соціальної цілісності, що не знаходить підтримки в суспільстві.

Запропоновувались різні форми діяльності будинків культури для покращення вирішення соціальних проблем територіальних громад. Це:

1. використання цього закладу як місця культурного відпочинку, утворення на базі будинку культури центру місцевої активності.

2. збільшення кількості клубних утворень за віком і уподобаннями та інші.

  Виділивши широке коло актуальних проблемам територіальної громади, в будинках культури а саме:

1. псивність громадян, безініціативність, очікування вказівок «згори», сподівання на владу;

2. недостатнє фінансування БК, відсутність опалення, аварійний стан, зношена матеріально-технічна база;

3. низький рівень процесу виховання дітей і молоді та організації їх дозвілля;

4. комунальні проблеми;

5. відсутність інтересу до закладів культури;

6. неправильний розподіл бюджетних коштів, махінації, нечітке законодавство.

7. залучення інвестицій в сферу будівництва, і реконструкцій для введення новітніх поглядів з точки зору архітектури і дизайну.

Стосовно співпраці БК та громадських організацій (ГО) учасники відзначили, що внаселених пунктах легалізованих ГО практично неіснує. Існують діючі на громадських засадах  творчі колективи, любительські об’єднання, клуби за інтересами та різні об’єднання (ветеранів, чорнобильців, жінок, молодіжні тощо), які в більшості діють в стінах клубу. Клуб об’єднує, пропагує, підтримує їх. Громадські об’єднання є і головними клієнтами, і партнерами БК. Клуб  практично є місцем їх прописки та діяльності.

Більшість учасників зазначили, що клуби пасивні в напрямку підтримки ініціатив громадськості. Якщо приходять ініціатори у прокручуванні своїх ідей – працівники клубів часто їх зустрічають як зайву роботу та додатковий головний біль за ту ж зарплату. Працівники культури самі відвертають від клубів ентузіастів, які несуть нові ідеї, можливості та порятунок. Проблемою є те, що успішний досвід роботи клубів є недоступним для сільських клубів. Вони звикли працювати за вказівкою та все ще чекають її від «вищестоящих» структур, які в свою чергу, також є пасивними [42, с. 15].

Успішними формами співпраці ГО та БК, на думку учасників, є:

1. створення центрів місцевої активності;

2. спільні проекти та програми;

3. об’єднання ресурсів, залучення позабюджетних коштів;

4. зустрічі лідерів ГО, школа лідерів;

5. надання в оренду на прийнятних умовах приміщення для проведенням го різноманітних заходів;

6. виставки, ярмарки соціальних проектів;

7. громадські слухання;

8. фестивалі;

9. благодійні акції;

10. надання міні-грантів для ремонтів та налагодження діяльності будинку культури;

11. навчання (тренінги) для людей;

12. надання методичної літератури;

13. залучення волонтерів до участі у заходах, які проводяться спільно з громадськими об’єднаннями та будинками культури.