11. Художнє оформлення повно кольорового журналу.

На відміну від газет та книжок, в яких переважає текст, а малюнки та фотографії становлять лише ілюстративний матеріал до текстів, у журналах візуальні та вербальні компоненти співіснують як рівні частини цілого. Відповідно до концепції журналу та його типу, часописи бувають однокольорові та повнокольорові. Однокольоровими, як правило, є журнали літератур-но-художні, тобто такі, більшу частину яких займають тексти.

Зображення в журналі є не лише естетичною прикрасою й доповненням до тексту, вони наділені самодостатніми функціями: є документальним свідченням, що беззастережно підтверджує правдивість наведеної інформації. Фотографія на сторінках більшості журналів виконує зазвичай дві функції: самостійного, оригінального твору та допоміжного елементу, який виконує ілюстративні завдання. Журнальні фотографії неупереджено відображають події як міжнародного, так і місцевого життя. Такі фотографії у сукупності становлять зріз суспільства, його інтересів і потреб у конкретний час. Сучасні по -

ліграфічні і фотографічні технології дозволяють розширити та збагатити не тільки форми, а й

функції будь-якої ілюстрації. Ілюстрація взагалі й фотографія зокрема може бути унікальним підтвердженням друкованого слова.

Існує два аспекти, які визначають зображальні функції журналів, — жанри фотографій та ком позиція зображального ряду. Історично склалися три канонічні жанри: фотоінформація

(фотозамітка), фотопортрет і фоторепортаж [2,147]. До них він долучає публіцистичні жанри: фотоплакат (портрет, етюд, жанр та ін.), монтаж, колаж, реклама.

Фотоінформація, фотопортрет, фотоплакат здебільшого містять якості ре портажу, тому їх нерідко називають фоторепортажем із властивими йому динамічністю кадру, оперативністю приводу. У журналах використовують також фоторубрику, фотозаставку та фотоанонс. З часом змінюються не лише структу-

ра й пріоритетність жанрів фотожурналістикиа й якісне наповнення кожного жанру.

В основу фотоінформації покладено одиничний факт, повідомлення про те, де, коли, і з якими наслідками він стався.Фоторепортаж — фотографія конкретної події у конкретному місці, її мета — повідомити про

подію, тому будь-яке інсценування неможливе.

Документальна фотографія, по суті, є тим самим репортажем, але без чітких часових і редакторських рамок, об’єктивним свідченням дійсності. якій було з десяток осіб).

Останні кілька років все частіше в журналах з’являються секвенції (від лат. sequentia — послідовність) — кілька кадрів, що розповідають про подію з кінематографічною динамікою Із фоторепортажу та жанрової фотографії ви членовуються художньо-публіцистичні жан ри: фотозамальовка, фотонарис, фотопортрет, фотоплакат, фотосеріал, фотомонтаж, фотокореспонденція, фотозамітка, фотозвіт, фотообвинувачен-

ня, репортаж в одному кадрі, фотоколаж.

Важливою складовою журналістської фотографії є інформативність. Зображальний ряд журналу може поліпшити чи погіршити оформлення журналу. Якісні фотографії опрацьовуються задля поліпшення яко-

сті, а невдалі (якщо без них неможливо обійтися) — обрізаються по контуру чи до меж потрібного об’єкта (наголошуючи на очах, руках, предметах). У зображенні знаходять найважливішу ділянку й прибирають усе непотрібне, особлив«порожні» простори.

При великій кількості зображень і відносно невеликому обсязтексту буває доцільним формувати так звані зображальні сторінки, тобто сторінки, цілко зайняті кількома ілюстраціями.