10. Шрифтове та нешрифтове акцентування.

Перша група — це шрифтові виділення, пов'язані із зміною накреслення гарнітури і кегля шрифту, а саме:

• використання капітелі, тобто використання для виділення шрифту рядкових літер, в якому окремі літери, що мають виносні елементи, замінено на такої ж висоти прописні;

• використання курсивного накреслення шрифту, який застосовується у всіх видах літератури для акцентування думок автора, інтонаційно-логічного підсилення в тексті, виділень термінів, власних імен, для імітації рукописного тексту при наборі посвят, підписів, дат листів, документів і т. п.;

• використання півжирного прямого рядкового шрифту для створення сильного кольорового контрасту на сторінці складання між основним шрифтом і тим, який виділяється в навчальній літературі; для виділення правил і визначень — у словниково-довідкових виданнях.

• використання півжирного курсивного накреслення шрифту, який вживається головним чином для підсилення в світлому курсивному шрифті і для виділення особливо значних частин тексту чи рубрик;

При верстанні тексту з такими виділеннями слід пам'я-тати, що при великій кількості виділень на сторінці вони роблять її роздрібленою і порушують читабельність тексту;

— використання прописного накреслення шрифту, який своїм розміром дуже відрізняється від основного шрифту, що набраний рядковими літерами.

Застосовують такий варіант виділень при необхідності виділити слова на початку абзацу або в окремо зверстаних рядках для імітації текстів оголошень, гасел, в енциклопе-дичних та драматичних те кетах. При верстанні таким шриф-том слід пам'ятати, що велика кількість такого шрифту на сторінці утруднює читання і зорово збільшує сторінку;

— використання шрифту іншого кегля, наприклад, в наборі цитат. Використовується такий спосіб з метою підкреслення послідовно зростаючого інтонаційного підсилення;

— використання шрифту іншої гарнітури. Цей спосіб є одним з найсильніших засобів акцентування, незалежно від кегля чи накреслення шрифту. Застосовують цей засіб для виділення окремих текстів, рядків чи абзаців, коли півжирний шрифт своєї гарнітури для виділення є недостатнім.

Друга група — це нешрифтові виділення, до яких входять:

— використання розрядки, яка не змінює характеру основного шрифту, а лише висвітлює його і сповільнює ритм читання через збільшену відстань між літерами. Розрядку використовують тільки для виділення окремих слів і невеликої кількості рядків. Не використовують розрядку у виданнях дошкільного і молодшого шкільного віку.

Особливу увагу слід звернути на тексти, набрані на комп'ютері, в якому немає програми переносів. Верстаючи задану довжину рядка, така програма штучно, без підстав на те чи «команди», робить розрядку окремим словам або занадто зменшує пробіли як між словами, так і літерами;

— використання односторонніх чи двосторонніх відступів, які зменшують ширину складання. Застосування у виділенні додаткових пробілів і утворення при цьому нової вертикалі прочитання тексту є засобом виділення абзаців та окремих рядків у виводах, визначеннях, цитатах, передмовах;

— застосування підкреслень і відкреслень лінійками. Цей спосіб виділень застосовують в навчальній та методичній літературі з метою допомогти учневі при повторенні чи конспектуванні матеріалу;

— застосування рамок є одним з найбільш активних засобів нешрифтового виділення. Цей спосіб застосовується для виділення особливо важливих частин тексту - таких, як правила в підручниках, для імітації різних документів у поєднанні з іншими виділеннями, такими, як складання на зменшений формат, застосування шрифтів інших гарнітур чи накреслення;

• застосування складених елементів, які верстають поряд з текстом, який необхідно виділити чи зробити на ньому акцент. Найчастіше такі елементи заверстують на полях чи у першому рядку тексту, на який потрібно звернути увагу читачеві. При заверстуванні таких елементів слід уважно їх вибирати, не порушуючи їх зв'язку з існуючим шрифтом і загальну композицію оформлення текстових розворотів, стилеву особливість твору, структуру і характер тексту.

• Використання кольору (як текстового видалення, так і створення фону, на якому набирається текст);

Верстаючи видання, де є багато виділень, слід пам'ятати, що активність того чи іншого способу виділення знаходиться в прямій залежності від особливостей складання тексту.