7. Фотоілюстрація на сторінках газет.

Проаналізувавши рекомендації теоретиків, усі їхні поради щодо використання фотоілюстрацій на газетних шпальтах можна згрупувати за певними критеріями.

Публікувати тільки якісні фотографії. Попри певну банальність такого твердження, слід визнати, що чимало українських газет з низки причин друкують не дуже якісні фотографії. Найбільш поширена причина полягає в тому, що або нема інших фото, які б проілюстрували публікацію, або заздалегідь планувалося використати знімок з певною публікацією, але подана фотографія не найвищої якості. Іноді трапляються ситуації, коли погана фотографія — це краще, ніж її відсутність, але такі моменти повинні траплятися нечасто. У будь-якому випадку, читач повинен розуміти, що ж відбувається в кадрі.

Публікувати фотографію, яка відображає дію. Фотографія такого ґатунку майже завжди виглядає переконливіше. Фото, на якому зображено футболіста із м’ячем, завжди програватиме тому кадрові, де відзнято динаміку боротьби на футбольному полі.

Якісна фотографія повинна бути домінантним елементом на сторінці. Варто враховувати місце знаходження фотографії чи фотографій при макетуванні шпальти. Сторінка монтується навколо фотографій. Є сенс готувати макет шпальт таким чином, аби перше, що побачать на сторінках газети читачі, були фотографії.

Якісну фотографію слід подавати в максимальному розмірі. Це приверне читачів, їхню увагу до сторінки і безпосередньо до публікації. Ефектний знімок буде головним моментом в оформленні статті.

Уміле кадрування фотографії. Вдало скадрувавши знімок, іноді навіть посередню фотографію можна перетворити на хорошу. Необхідно відшукати найважливішу частину знімка, виділити саме дію на ньому, усунути все непотрібне, особливо невиправдані „порожні” простори;

При використанні декількох зв’язаних між собою фотоілюстрацій у фотонарисі виділяти одну з них як головну. Цю фотографію необхідно зробити вдвічі більшою у порівнянні з рештою фотографій. Усі фотографії необхідно розташувати так, щоб вони торкалися одна одної. Сила впливу фотографії збільшується тоді, коли вони згруповані подібним чином, і ця сила зменшується, якщо фотографії розкидані по всій сторінці та розбиті текстом.

Визначити „напрям” фотографії. У більшості випадків обличчя фотографій спрямовані праворуч чи ліворуч. Якщо це фотографія, що показує дію, то вона має визначений напрям, якщо це портрет чи „знімок голови”, тоді очі чи плечі визначатимуть напрям знімка. З’ясувавши цей напрям, необхідно створювати макет сторінки так, щоб фотографії „дивились” на сторінку, а не з неї. Вони також повинні бути направлені на статтю, яку супроводжують, а не з неї.

Фотографії не повинні розбивати „плинність” тексту. Тобто, вони не мали б розбивати колонки і бути розміщені посередині сторінки. Теоретики газетного дизайну стверджують, що ідеальне місце для фотографії — вгорі, над заголовком або під ним. Такі знімки привертають максимум уваги.

Під кожною фотографією має бути підпис. Саме під фотографією, а не на вивороті чи чорним текстом на сірому фоні кадру. Це пояснюється тим, що фотографія не декоративний, а змістовий елемент. Тому, ставити підпис на фотографії — це те саме, що ставити один текст на інший. Деякі газети взагалі дозволяють собі не підписувати фотографій. Якщо пояснювального тексту нема, то читач не знає, що ж відбувається на фото, ким є зображена особа. У такому разі він не стане вишукувати у тексті місце, де це пояснюється і може взагалі не читати такого тексту.

Це, так би мовити, технічні аспекти використання фотоілюстрації у газеті.