Зміст

Вступ. 5

2. Номенклатура продукції та режим роботи підприємства 7

3. Архітектурно будівельна частина 8

4. Розрахунково-конструктивна частина 12

5. Технологічна частина. 31

5.1 Характеристика продукції 31

5.2 Характеристика вихідних матеріалів 33

5.3 Обгрунтування і опис технологічної схеми 36

5.4 Матеріальний баланс підприємства 39

5.5 Підбір і розрахунок обладнання 42

6 Технологічний розрахунок, обертової печі 47

6.1 Розрахунок горіння мазуту 48

6.2 Розрахунок матеріального балансу виробництва керамзиту. 52

6.3 Тепловий баланс теплового агрегата. 54

7 Охорона праці, навколишнього середовища 59

7.1 Характеристика об’єкту проектування з точки зору ОП 59

7.2.Нормування шкідливих і небезпечних виробничих чинників 60

7.3.Первинні засоби пожежогасіння 65

8. Економічна частина 70

8.1Розрахунок вартості будівельно-монтажних робіт 70

8.2Розрахунок витрат на придбання технологічного обладнання 72

8.3Розрахунок загальної вартості спорудження та укомплектування цеху 72

8.4. Розрахунок виробничої програми 72

8.5. Розрахунок загальної вартості спорудження та укомплектування цеху

8.5.1 Баланс робочого часу середньоспискового робітника 72

8.5.2 Розрахунок чисельності основних робітників 73

8.5.3 Розрахунок чисельності допоміжного персоналу 73

8.5.4 Розрахунок чисельності адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу 73

8.5.5 Розрахунок основної заробітної плати основних робітників 74

8.5.6 Розрахунок основної заробітної плати допоміжного персоналу 74

8.5.7 Розрахунок основної заробітної плати адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу 75

8.6 Розрахунок собівартості продукції 75

8.6.1 Розрахунок витрат на сировину і матеріали 75

8.6.2 Розрахунок витрат на електроенергію 75

8.6.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань 76

8.6.4 Розрахунок інших виробничих і поза виробничих витрат 78

8.6.5 Розрахунок собівартості продукції 78

8.6.6 Результати діяльності підприємства 79

8.7. Розрахунок показників економічної ефективності проекту 80

Список використаної літератури

Вступ:

Керамзит являє собою легкий пористий матеріал, пористої будови у вигляді гравію, рідше у вигляді щебеню, одержуваний при випаленні легкоплавких глинистих порід, здатних усукувати при швидкому нагріванні їх до температури 1050 - 1300 ° С протягом 25-45 хв. Якість керамзитового гравію характеризується розміром його зерен, об'ємною вагою і міцністю. В залежності від розміру зерен керамзитовий гравій ділять на наступні фракції: 5 - 10, 10 - 20 і 20 - 40 мм, зерна менше 5 мм відносять до керамзитового піску. Залежно від об'ємної насипної ваги (у кг/м3) гравій ділять на марки від 150 до 800. Водопоглинання керамзитового гравію 8-20%, морозостійкість повинна бути не менше 25 циклів.

Керамзит застосовують як пористого заповнювача для легких бетонів, а також в якості теплоізоляційного матеріалу у вигляді засипок.

Керамзитовий гравій - частинки округлої форми з оплавленою поверхнею і порами всередині. Керамзит отримують головним чином у вигляді керамзитового гравію. Зерна його мають округлу форму. Структура пориста, комірчаста. На поверхні його часто мається щільна кірочка. Колір керамзитового гравію зазвичай темно-бурий, в зламі - майже чорний. Його отримують спученням при випаленні легкоплавких глин в обертаючих печах. Такий гравій з розмірами зерен 5 - 40 мм морозостійкий, вогнестійкий, не вбирає воду і не містить шкідливих для цементу домішок. Керамзитовий гравій використовують як заповнювач при виготовленні легкобетонних конструкцій.

  Керамзитовий щебінь - заповнювач для легких бетонів довільної форми, переважно кутастої з розмірами зерен від 5 до 40 мм, одержуваний шляхом дроблення великих шматків спученої маси керамзиту.

Деякі глини при випаленні спучуються. Наприклад, при виробництві глиняної цегли один з видів браку – перепал - іноді супроводжується спученням. Це явище використано для отримання з глин пористого матеріалу - керамзиту.

Спучування глини при випаленні пов'язано з двома процесами: газовиділенням і переходом глини в піропластичний стан.

Джерелами газовиділення є реакції відновлення оксидів заліза при їх взаємодії з органічними домішками, окислення цих домішок, дегідратації гідрослюд та інших водомістких глинистих мінералів, дисоціації карбонатів і т. д. У піропластичний стан глини переходять, коли при високій температурі в них утворюється рідка фаза (розплав), в результаті чого глина розм'якшується, набуває здатність до пластичної деформації, в той же час стає газонепроникної і спучується виділяються газами.

При випаленні сирцевих гранул у виробництві керамзиту необхідний швидкий підйом температури, так як при повільному випаленні значна частина газів виходить з глини до її розм'якшення і в результаті виходять порівняно щільні маловспучені гранули. Але щоб швидко нагріти гранулу до температури спучування, її спочатку потрібно підготувати, тобто висушити і підігріти.

Для виготовлення керамзитобетонних виробів потрібен не тільки керамзитовий гравій, але і дрібний пористий заповнювач. Керамзитовий пісок - заповнювач для легких бетонів і розчинів з розміром частинок від 0,14 до 5 мм одержують при випаленні глинистої дрібниці в обертаючих і шахтних печах або ж дробленням більш великих шматків керамзиту.

Сировиною для виробництва керамзиту є глинисті породи, що відносяться в основному до осадових гірських. Деякі каменеподібні глинисті породи - глинисті сланці, аргіліти - відносяться до метаморфічних.

Глинисті породи відрізняються складністю мінералогічного складу і, окрім глинистих мінералів (каолініту, монтморилоніту, гідрослюди та ін.) містять кварц, польові шпати, карбонати, залізисті, органічні принеси.

Глинисті мінерали складають глиниста речовина - найбільш дисперсну частину глинистих порід (частки дрібніше 0,005 мм). Власне глинами називають глинисті породи, що містять більше 30% глинистої речовини.

Придатність того чи іншого глинистого сировини для виробництва керамзиту встановлюють спеціальним дослідженням його властивостей.

Найбільш широке застосування керамзитобетон знаходить як стінового матеріалу. У ряді районів країни стінові панелі з керамзитобетону стали основою масового індустріального будівництва. Особливо ефективно застосування для стінових панелей добре спученого легкого керамзитового гравію марок 300, 400, до 500 (за насипною густиною).

Теплоізоляційний великопористий керамзитобетон - самий легкий бетон, який можна отримати на даному заповнювачі. Його щільність при мінімальному витраті Цементу лише трохи більше насипної щільності керамзитового гравію.

На керамзиті марок 700, 800 отримують конструкційні легкі бетони з межею міцності при стисненні 20, 30, 40 МПа, використовувані для виробництва панелей перекриття і покриття, в мостобудуванні, де особливо важливо знизити масу конструкцій.

2. Номенклатура та режим роботи підприємства

Проектом передбачено, що дільниця випускатиме керамзитовий гравій марок 400 та 500 за насипною густиною і фракції 5-10, 10-20 та 20-40, згідно ДСТУ Б.В.2.7-17-95 «Будівельні матеріали. Гравій щебінь і пісок штучні пористі».

Умовне позначення:

«Гравій штучний пористий 5-10/400/1,5 ДСТУ Б В.2.7-17-95»

де 5-10-фракція, мм;

400 - насипна густина, кг/м³;

1,5 - міцність на стиск, мПа.

або «Гравій штучний пористий 10-20/500/3 ДСТУ Б В.2.7-17-95»

де 10-20-фракція, мм;

500 - насипна густина, кг/м³;

3 - міцність на стиск, мПа.

Технологічна лінія з виробництва керамзитового гравію з кар’єру сировини, дільниці підготовки сировини, дільниці випалу керамзиту і складу зберігання готової продукції. Кар’єр сировини,дільниця підготовки і склад готової продукції працюють в одну зміну (8 годин) , 253 дні на рік з вихідними та святковими днями. Обертова піч для випалу керамзитового гравію працює в неперервному режимі 365 днів. Передбачено планові зупинки на ремонт, тому вводиться коефіцієнт використання печі в часі К_в=0.8…0.9 (%). Приймаємо його рівним 0.87.

2. Архітектурно будівельна частина

При проектуванні даного підприємства була обгрунтована еколого-економічна доцільність будівництва підприємства з виробництва керамзитового гравію з використанням сланць родовища «Спас» Львівської області. Ця сировина при стиску, ударі і розколюванні руйнується на приблизно рівні кубоподібні частинки. Також сланці схильні до спучування при нагріванні.

Планування всіх об’єктів відповідає вимогам технологічного процесу.

Згідно закону про охорону навколишнього природного середовища, при введенні в експлуатацію підприємств, що роблять прямий або не прямий вплив на стан природного середовища, в проекті виконані вимоги з екологічної безпеки і охорони здоров’я населення раціональному використанню і відтворенню природних ресурсів, оздоровлення навколишнього природного середовища .

Потужності підприємств з виробництва керамзиту визначається на підставі розрахунку потреб в продукції, наявності запасу сировини, паливно-енергетичних ресурсів, а також викидів речовин. Що забруднюють атмосферу, водойми відповідно до вимог.

Технологічне проектування підприємств і цехів з виробництва керамзиту здійснюється на основі норм технологічного проектування підприємств.

Підприємства з виробництва керамзиту можуть бути розраховані на випуск гравію різної насипної густини та різних фракцій. Потужності підприємства визначаються на підставі розрахунку потреб в продукції. Обліком запасів сировини, наявності енергетичних ресурсів. А також викидів та скидань речовин, які забруднюють атмосферу, водойми відповідно до ОНТП 15-86

Будівництво підприємств з виробництва керамзиту здійснюється поблизу родовищ сировини, схильної до спучування.

Розробка технологічної частини проекту з виробництва керамзиту була проведена на підставі технологічних регламентів, що видаються науково-дослідними і проектними організаціями за наслідками випробувань сировинних матеріалів.

Вибір і обгрунтування технологічних процесів виробництва витікає з урахувань екологічної безпеки, а саме:

• створення мало- і безвідходних технологій, що дозволяють економити матеріальні, енергетичні і трудові ресурси;

• утилізацію відходів;

• використання економічного електричного і технологічного обладнання;

• виключення забруднення навколишнього середовища;

У проекті прийняті найбільш прогресивні технологічні процеси і устаткування, комплексна механізація виробництва, що забезпечує високу якість продукції.

У проекті прийнятий високий технічний рівень будівництва із застосуванням найбільш довершених типів будівель з прогресивних будівельних конструкцій, матеріалів і виробів, теплоізоляційних матеріалів і забезпечено максимальне застосування типових проектів будівель і споруд, уніфікованих об’ємно-планувальних рішень і будівельних конструкцій з мінімальною кількістю типорозмірів деталей, а також із застосуванням комплексної механізації будівельних і монтажних робіт з використанням найбільш продуктивних машин і механізмів.

На проектуємому підприємстві передбачено такі будівельні споруди:

• Закритий склад глини;

• Дільниця підготовки сировини;

• Дільниця випалу керамзиту (двобарабанна обертова піч);

• Дільниця гравіє сортування;

• Силосний склад готової продукції;

• Адміністративно-побутовий корпус;

• Компресорна;

• Трансформаторна підстанція.

Передбачені під’їзди до основних і допоміжних приміщень. Всі основні приміщення знаходяться у взаємозв’язку один за одним з допомогою спеціальних галерей, конвеєрів, трубо гонів тощо.

Здійснене озеленення території так, щоб максимально ізолювати приміщення адміністративно-побутового корпусу від шкідливих викидів, які можуть бути з боку цехів основного виробництва і складів сировини.

На території підприємства передбачена мережа комунікацій та інженерних споруд різного призначення. Ці мережі зв’язують в єдину систему будівлі, які знаходяться в одному технологічному процесі виробництва. По них постачають сировину в склад глини, глину в дільницю підготовки та подачу сировини на випал в двобарабанну піч.

Конструкції будівель і споруд.

Дільниця підготовки сировини - це будівля де протікають процеси подрібнення та класифікації сировини.

Будівля має наступні розміри:

Довжина - 36 м.

Ширина - 12 м.

Висота до несучої конструкції – 10.8 м.

З дільниці подрібнення сланець конвеєром подається у витратний бункер, з якого дозувачем подаються в обертову піч.

За конструктивною схемою будівля дільниці підготовки сировини каркасна. Каркаси будівлі виконуються із збірних залізобетонних конструкцій.

Згідно конструктивних особливостей основного виробничого корпусу, в будівлі застосовані основні елементи:

Фундаменти, які є окремо стоячими залізобетонними фундаментами старанного типу під колону.

Під основне технологічне устаткування передбачені окремі монолітні фундаменти, оскільки дане устаткування має велику масу і зазнає впливу різного роду додаткових виробничих факторів, наприклад вібрації.

Колони залізобетонні з розмірами 400 400 мм.

В якості несучих кроквяних конструкцій використано залізобетонні.

Для сприйняття вітрового навантаження, що діє на торець будівлі, в покритті по нижньому поясу кроквяних ферм влаштовані горизонтальні зв’язки у вигляді горизонтальної зв’язкової ферми

Як покриття прийняті попередньо напружені залізобетонні плити розмірами 3000 12000 мм. Обмазувальна пароізоляція, полістирольні плити, цементно-піщана стяжка.

Для влаштування стінового огородження застосовуються тришарові стінові панелі, які навішуються на колону. Світлові отвори виконані у вигляді стрічок вікон. Заповнення віконних отворів складається з глухих металевих рам з подвійним склінням.

Підлоги виконуються з двох шарів бетону по ущільненому щебенем грунту: верхній шар 50 мм. Бетон В25, підстилаючий – В15.