1.Міжнародна система одиниць (СІ) (міжнародна абревіатура SI з фр. Système International d'Unités) — це сучасна форма метричної системи, збудована на базі семи основних одиниць^[1]. СІ є найчастіше використовуваною системою одиниць при проведенні розрахунків в різних галузях науки, техніки,торгівлі тощо. Розрізняють основні одиниці вимірювання, які визначаються за допомогою еталонів, і похідні одиниці, що визначаються за допомогою основних. Вибір величини і кількості основні одиниць вимірювання може бути довільним і визначається тільки традиціями або угодами. Існує велика кількість різних систем одиниць вимірювання, які розрізняються вибором основних одиниць вимірювання.

2. Кинема́тика точки  — раздел кинематики, изучающий математическое описание движения материальных точек. Основной задачей кинематики является описание движения при помощи математического аппарата без выяснения причин, вызывающих это движение.

Движение любого объекта в кинематике изучают по отношению к некоторой системе отсчета, включающей:

• Тело отсчета;

• Систему измерения положения тела в пространстве (систему координат);

• Прибор для измерения времени (Часы).

Положение точки определяется набором обобщенных координат — упорядоченным набором числовых величин, полностью описывающих положение тела. В самом простом случае это координаты точки (радиус-вектора) в выбранной системе координат. Наиболее наглядное представление о радиус-векторе можно получить в евклидовой системе координат, поскольку базис в ней является фиксированным и общим для любого положения тела.

Матеріальна точка-тіло розмірами і формою якого в умовах даної задачі можна знехтувати.

Рівномірний рух — механічний рух, під час якого тіло за однакові проміжки часу проходить однаковий шлях.(нерівномірний,неоднаковий шлях).

Прямолінійний рівномірний рух - це рух, при якому тіло (точка) за будь-які рівні і нескінченно малі проміжки часу проходить однакову відстань.

Шви́дкість — фізична величина, що відповідає відношенню переміщення тіла до проміжку часу, за який це переміщення відбувалось. 

У системі СІ швидкість (точніше її абсолютна величина) вимірюється в метрах за секунду — м/с

Приско́рення  — векторна фізична величина, похідна швидкості по часу та за величиною дорівнює зміні швидкості тіла за одиницю часу.

3. Найпростішим із криволінійних рухів матеріальної точки є рух по колу (у випадку обертання тіла окремі його точки описують кола).

Навіть рівномірно рухаючись по колу, матеріальна точка має прискорення, яке характеризує бистроту зміни напряму миттєвої швидкості і в будь-якій точці траєкторії напрямлене вздовж нормалі n до дотичної. Саме цим зумовлена одна з назв такого прискорення — нормальне прискорення . Воно спрямоване до центра кола, у зв’язку з чим називається ще й доцентровим прискоренням і обчислюється за формулою .

Рух матеріальної точки по колу можна характеризувати періодом T і частотою n. Нехай за час t матеріальна точка здійснює N повних обходів кола. Період — час одного обходу, тобто , , а частота — число обходів протягом секунди, тобто . Очевидно, що , .

Рух по колу можна характеризувати також бистротою руху радіуса кола R, проведеного до якогось початкового положення матеріальної точки.

Нехай за час матеріальна точка пройшла по колу шлях (довжину дуги кола), а радіус R обернувся на кут . Цей кут називається кутовим переміщенням матеріальної точки. Відношення називається кутовою швидкістю і позначається ω (омега),

Отже, кутова швидкість матеріальної точки чисельно дорівнює її кутовому переміщенню протягом секунди.

Оскільки при рівномірному русі по колу, то можна розглядати будь-який час t і відповідний кут φ, зокрема — період T і повний кут 2π. При цьому , або. Виразивши доцентрове прискорення через кутову швидкість ω, можна записати так: . 

4. В фізиці, при розгляді декількох систем відліку (СО) виникає поняття складного руху - коли матеріальна точка рухається відносно якої системи відліку, а та, в свою чергу, рухається відносно іншої системи відліку. При цьому виникає питання про зв'язок рухів точки в цих двох системах відліку (далі СО).

• абсолютний рух - це рух точки / тіла в базовій СО.

• відносний рух - це рух точки / тіла відносно рухомої системи відліку.

• переносний рух - це рух рухомої системи відліку відносно базової системи відліку.

^[2] Також вводяться поняття відповідних швидкостей і прискорень. Наприклад, переносна швидкість - це швидкість точки, обумовлена ​​рухом рухомої системи відліку відносно абсолютної. Іншими словами, це швидкість точки рухливої ​​системи відліку, в даний момент часу збігається з матеріальною точкою.

З точки зору тільки чистою кінематики (задачі перерахунку кінематичних величин - координат, швидкостей, прискорень - від однієї системи відліку до іншої), що є по суті предметом просто математичного аналізу, не має значення, чи є якась з систем відліку інерціальній чи ні; це ніяк не позначається на формулах перетворення кінематичних величин при переході від однієї системи відліку до іншої (тобто ці формули можна застосовувати і для переходу від однієї довільної неінерційній обертається системи відліку до іншої).

Однак для динаміки інерціальні системи відліку (або, для практики, системи відліку, які можна в досить хорошому наближенні вважати інерційних) мають виділений значення: в них динамічні рівняння мають набагато більш простий запис і зазвичай (саме тому) формулюються спочатку саме для інерційних систем відліку. Тому особливо важливі випадки переходу від інерціальної системи відліку до іншої інерціальної, а також від інерціальної до неінерціальної і назад; останнім дозволяє крім іншого отримати при бажанні і динамічні рівняння у вигляді, вірному для неінерційній системи відліку, виходячи з їх простий (початкової) формулювання, зробленої для інерційних систем відліку.

У подальшому викладі, за замовчуванням, для тих випадків, коли це суттєво, базова СО передбачається інерціальній, а на рухому ніяких обмежень не накладається.

(рух тіла кинутого під кутом до горизонту)

Точний опис характеру руху тіла, кинутого під кутом до горизонту можливо тільки при розгляді деякої ідеальної ситуації. Будемо вважати, що впливом повітря на рух можна знехтувати.

На малюнку 1.3 показана траєкторія руху кульки, кинутого під деяким кутом до горизонту. Траєкторією руху називається крива, що відображає положення тіла в будь-який момент руху цього тіла в обраній системі координат. Як покаже подальший аналіз, це знайома з алгебри крива, звана параболою .

Рис. 1.3. Траєкторія тіла, кинутого під кутом а до горизонту

Якщо знехтувати впливом повітря на тіло, то на тіло, кинуте під кутом до горизонту, як і на тіло, вільно падаюче, або на тіло, що отримала початкову швидкість, спрямовану вертикально, діє тільки сила ваги. Як би тіло не рухалося, сила тяжіння може повідомити йому тільки прискорення g , спрямоване вниз. Цим і визначаються і траєкторія руху тіла, і характер його руху.

Нехай з деякої точки O кинуто тіло з початковою швидкістю v0, спрямованої під кутом О± до горизонту. Приймемо за початок відліку координат точку, з якої кинуто тіло. Вісь X направимо горизонтально, а вісь Y - вертикально вгору. З малюнка видно, що проекції вектора v0 на осі X і Y відповідно рівні v0cosО± і v0sinО±:

Так як на тіло діє тільки сила тяжіння, то при русі тіла буде змінюватися тільки проекція швидкості v0y. Проекція ж v0x змінюватися не буде так само, як при прямолінійному рівномірному русі:

5.

Дина́міка (рос. динамика, англ. dynamics нім. Dynamik f) — розділ механіки, що вивчає закони руху тіл під дією прикладених до них сил. Динаміка оперує такими поняттями, як маса, сила, імпульс, енергія.

Перший закон Ньютона-якщо бля ізольоване тіло перебуває у стані спокою або у стані рівномірного прямолінійного руху,буде нах зберігати цей стан поки на ньго не подіяти силою ззовні.

Другий закон Н-на-визначає причини за яких тіло рухається з прискоренням.(ну ілі так-Прискорення матеріальної точки прямо пропорційне силі, що на неї діє, та направлене в сторону дії цієї сили)

Формула знать обезательно!!!! F=ma АБО а=F/m

Третій закон Н-на-Этот закон объясняет, что происходит с двумя материальными точками. Возьмём для примера замкнутую систему, состоящую из двух материальных точек. Первая точка может действовать на вторую с некоторой силой F1.2 , а вторая — на первую с силой F2.1 . Как соотносятся силы? Третий закон Ньютона утверждает: сила действия равна по модулю и противоположна по направлению силе противодействия.

Си́ла — фізична величина, що характеризує ступінь взаємодії тіл

Сила є векторною величиною — крім числа, що позначає більшу чи меншу дію, вона характеризується ще й точкою прикладання та напрямком дії. 

6. Всі реальні тверді тіла під дією зовнішніх сил змінюють форму і розміри – відбувається деформація твердого тіла. При деформації відбувається зсув частинок (атомів, іонів, молекул), розташованих у вузлах кристалічної решітки, з положень рівноваги, хоча цьому і перешкоджають сили міжмолекулярної взаємодії. У разі кристалів при деформації шари кристала зрушуються один щодо одного, й при цьому відбувається рух

дислокацій.

Деформацію називають пружною, якщо після припинення дії зовнішніх сил тіло приймає первинні розміри й форму. Деформації, які зберігаються в тілі після припинення дії зовнішніх сил, називають пластичними (або залишковими). Деформації реального тіла завжди

пластичні, оскільки вони після припинення дії зовнішніх сил ніколи

повністю не зникають. Проте якщо залишкові деформації малі, то ними можна знехтувати і розглядати пружні деформації.