- •Семінари Історія України Тема і. Німецький окупаційний режим в Україні в 1941 – 1944 рр.
- •Заняття 1.
- •Розчленування території України.
- •Фізичне знищення цивільного населення та військовополонених.
- •Геноцид проти єврейського населення України.
- •Заняття 2.
- •Насильницьке вивезення українців до Німеччини.
- •Економічне пограбування України окупантами.
- •Знищення та пограбування культурних цінностей та історичних пам’яток.
- •Тема 2. Радянський партизанський рух та комуністичне підпілля в
- •Розгортання радянського партизанського та підпільного руху в тилу ворога у 1941 – 1942 рр. Утворення Українського штабу партизанського руху.
- •Комуністичне та комсомольське підпілля в 1942 – 1944 рр.
- •Партизанський рух у 1943-44 рр. Партизанські рейди
- •Тема 3. Український Рух Опору в роки Другої світової війни План
- •Початковий етап боротьби: проголошення Української держави 30 червня 1941 р. У Львові; похідні групи оун. Заснування Української Національної Ради у Києві.
- •Формування упа та її боротьба з німецькими окупантами.
- •Заснування угвр та її історичне значення.
- •Тема 4. Українське село у другій половині 40 – на початку 50-х рр.
- •Становище сільського господарства України по закінченні війни. Житті та побут колгоспників.
- •Голод 1946 – 1947 рр. В Україні.
- •Колективізація західноукраїнського села та її наслідки.
- •Тема 5. Головні віхи історії Криму в середині хх ст.
- •Депортація кримських татар у 1944 р.
- •Передача Криму Україні у 1954 р.
- •Обставини та історичне значення відновлення автономії Криму (1991 р.)
- •Тема 6. Шістдесятники та дисиденти в Україні (60 – 80-ті рр. Хх ст.)
- •Заняття 1
- •Шістдесятники та їхня роль у піднесенні української культури. Та пожвавленні громадського життя.
- •Зародження політичного шістдесятництва.
- •Дисидентський рух. Особливості
- •Заняття 2.
- •Український самвидав
- •Правозахисний рух. Українська Гельсінська група.
- •Політичні репресії 60-80-х рр.
- •Тема 7. Сільське господарство України в 60 – 90-х рр. Хх ст.
- •Аграрна політика срср у 2-й половині 60-х – на початку 80-х рр. Продовольча програма 1982 р.
- •Становище сільського господарства у 2-й половині 80 – 90-х рр. Хх ст.
- •Соціальні, демографічні та національні проблеми сучасного українського села.
- •Тема 8. Чорнобильська катастрофа та її наслідки
- •Аварія на Чорнобильській аес: причини, аналіз ситуації.
- •Демографічні наслідки катастрофи. Екологічна ситуація в Україні.
- •Соціально-економічні та політичні наслідки.
- •Тема № 9. Деякі аспекти зовнішньої політики України в сучасну добу.
- •Добросусідські відносини України та Росії – визначальний фактор внутрішньої та зовнішньої стабільності України.
- •Проблема Криму та Чорноморського флоту в контексті україно-російських взаємин .
- •Культурний та національний виміри російсько-українських відносин.
- •Тема 10. Актуальні проблеми розвитку культури на сучасному етапі
- •Роль державної мови у процесі державотворення.
- •Проблеми сучасної української культури.
- •Роль інтелігенції у розбудові держави.
- •Тема 11. Передумови та перспективи Помаранчевої революції
- •Президентські вибори 2004 р.: перший та другий тури.
- •Помаранчева революція: поштовх та перебіг подій.
Демографічні наслідки катастрофи. Екологічна ситуація в Україні.
Медико-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи
Напередодні 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи медико-демографічна ситуація на радіоактивно забруднених територіях продовжує формуватися в умовах триваючої в Україні демографічної кризи. З 1991 р. смертність населення стала перевищуватинароджуваність. У радіоактивно забруднених областях ці негативні зміни відбулися на рік раніше й більш виразно. Погіршенню демографічної ситуації сприяли соціально-економічна криза, яка розпочалася 1991 р., незадовільне медичне обслуговування, низькі стандарти життя, несприятлива, у тому числі внаслідок Чорнобильської катастрофи, екологічна ситуація, політична нестабільність. З 1994 р. став зменшуватися обсяг витрат на ліквідацію наслідків катастрофи, що негативно вплинуло на здійснення заходів протирадіаційного, соціального і медичного захисту постраждалих. За узагальненими даними Наукового центру радіаційної медицини (НЦРМ) МОЗ України, із числа постраждалих, які перебували під медичним наглядом у лікувально-профілактичних закладах системи МОЗ України, у 1987-2004 рр. померло 504117 осіб, із них 497348 дорослих та підлітків (у т. ч. 34499 ліквідаторів аварії) і 6769 дітей.
Наразі поступово знижується смертність постраждалих дітей, що можна визнати одним із позитивних досягнень медичної науки й практики та здійснюваних у країні заходів протирадіаційного, соціального і медичного захисту потерпілих дітей. В той же час, зростає смертність осіб середнього і старшого віків. Це є тривожним симптомом, так як ними стали ті, що були опромінені у дитячих й підліткових віках. Це покоління постійно опромінювалося до переходу у репродуктивний вік і стає батьками прийдешнього покоління.
Еколого-біологічні наслідки
Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними факторами - опроміненням природних об’єктів та їх радіоактивним забрудненням. Слід виділити два головних джерела опромінення: зовнішнє та внутрішнє.
Під час аварії зовнішнє опромінення сягало біологічно небезпечних рівнів практично тільки в межах 30-км зони, де спостерігався складний спектр біологічних ефектів різного рівня. Значна частина радіоактивного викиду із зруйнованого 4-го блоку осіла в ближній зоні. Сьогодні вона умовно визначена на місцевості межами зони відчуження (радіус 10 та 30-км). В гострий період аварії рівні опромінення в зоні відчуження досягали сотень рентгенів за годину тільки по гамма випромінюванню. Потужність дози бета випромінювання була в 10-100 разів більша, що призвело до прояву гострих ефектів, аж до загибелі, у деяких найбільш чутливих до радіації рослин та організмів. За минулі після аварії 20 років повністю розпались не тільки короткоживучі, а й середньоживучі радіонукліди. Потужність дози зовнішнього опромінення значно, на декілька порядків величин, зменшилася. В навколишньому середовищі залишилися практично тільки довго - та
наддовгоживучі радіонукліди цезію, стронцію та трансуранових елементів.