2. Фізичне знищення цивільного населення та військовополонених.

Гітлер розраховував поселити на окупованому Сході через 10 років 4 млн, а через 20 років - принаймні 10 млн німців. Керівництво справою колонізації східних територій було доручено рейхсфюреру СС Пммлеру. За 30 років передбачалося переселити у Західний Сибір майже всіх поляків

(понад 20 млн щороку - по 700-800 тис. осіб), 75 % білорусів і 65 % українців Галичини. Загальна кількість місцевого населення, яке підлягало депортації або винищенню, на схід від довоєнного німецького кордону дорівнювала віл 30 до 45 млн осіб.

Другий варіант генерального плану "Ост" був представлений Гіммлеру у квітні 1942 р. Він був радикальніший: число естонців, латишів, литовців, поляків, білорусів та українців, яких вимагалося знищити або переселити, зросло до півсотні мільйонів. Ставилося завдання у найкоротші строки заселити німцями Херсонську область, Крим і Литву. Гіммлер схвалив план, але поставив додаткову вимогу "тотального онімеччення Естонії, Латвії і генерал-губернаторства у Польщі".

Якщо віддалена фаза плану "Ост" передбачала створення німецького етнічного масиву на великих площах, то короткочасна фаза була розрахована на максимально можливе "знелюджування" завойованих вермахтом територій уже в ході війни. З цією метою за два тижні до нападу Німеччини на СРСР були створені чотири айнзацгрупи - "А", "Б", "С" і "Д". Кожна налічувала до 1200 осіб і поділялася на кілька оперативних команд (айнзац-команд). Айнзацгрупи і команди йшли за армією, щоб, висловлюючися словами Гітлера, "безжально знищувати ідеологічних і расових ворогів".

24 вересня 1941 р. військовий комендант Києва Еберхардт висунув вимогу розстріляти всіх євреїв міста у відповідь на влаштовані радянськими мінерами вибухи, які зруйнували Хрещатик і викликали велику пожежу. 29 вересня в урочищі Бабин Яр було вбито 22 тис, наступного дня - ще близько 12 тис. осіб. З 28 вересня по 3 жовтня були розстріляні 3 тис. євреїв-військовополонених. На початку жовтня поліцейський полк "Південь" здійснив іще чотири акції, після чого покинув місто. Айнзацкоманда 5, яка прибула 30 вересня, за кілька місяців закінчила знищення київських євреїв. Усього в Києві було знищено до 40 тис. євреїв. Після жахливої акції 29-30 вересня, яка не мала прецеденту у повсякденній кривавій практиці нацистів, Бабин Яр став місцем регулярних розстрілів радянських партизанів, членів Організації українських націоналістів, заложників та ін. Загальна кількість убитих радянських громадян у Києві перевищила 195 тис. осіб.

13 травня 1941 p. ОКВ від імені верховного головнокомандуючого була видана таємна директива "Про особливу підсудність в районі "Барбаросса" і про особливі заходи військ". Директива категорично забороняла притягати до відповідальності солдатів і офіцерів вермахту за будь-які злочини проти цивільного населення. Не задовольнившися цим, командуючий 6-ю німецькою армією генерал-фельдмаршал В.Рейхенау 10 жовтня 1941 р. видав спеціальний наказ "Про поведінку військ на Сході". Він наказував своїм підлеглим застосовувати жорстокі заходи щодо чоловічого населення окупованих районів, щоб попередити випадки нападу на німецьких солдатів. Гітлер розпорядився розіслати копії наказу в інші армії на всій території СРСР як зразок для наслідування.

У відповідь на будь-який прояв непокори з боку місцевого населення, й тим більше - у випадку партизанської активності, знищувалися села, які знаходилися в найближчому сусідстві.